- •Довідник з нафтогазової справи За загальною редакцією докторів технічних наук
- •Передмова
- •Глава 1
- •1.1. Елементний та ізотопний склад нафти і газу
- •1.2. Характеристика газу
- •1.3. Характеристика нафти
- •1.4. Характеристика порід—колекторів нафти і газу
- •1.5. Природні резервуари нафти і газу
- •1.6. Поклади нафти і газу
- •1.7.Родовища нафти і газу
- •1.8.Термобаричні умови в покладах та родовищах нафти і газу
- •1.9. Походження, міграція та формування покладів і родовищ нафти і газу
- •1.10. Нафтогазоносні регіони України
- •Глава 2 Пошуки та розвідка нафти і газу
- •2.1. Загальні відомості
- •2.2. Геологічні передумови пошуків та розвідки нафти і газу
- •2.5. Підготовка пошукових об'єктів
- •2.6. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
- •2.7. Методика й оптимізація пошуків та розвідки нафтових і газових родовищ
- •2.8. Методи вивчення розрізів свердловин
- •2.9. Геологічні методи опрацювання результатів буріння свердловин
- •2.10. Підрахунок запасів нафти, газу і конденсату
- •2.11. Підготовка нафтових і газових родовищ до розробки
- •Список літератури
- •Глава 3 Геофізичні методи дослідження свердловин
- •3.1. Електричні та магнітні методи
- •3.2. Метод потенціалів самочинної поляризації гірських порід
- •3.3. Радіоактивні методи
- •3.4. Методи дослідження технічного стану свердловин
- •3.5. Акустичний метод
- •3.6. Термометричний метод
- •3.7. Методи дослідження свердловин у процесі буріння
- •3.8. Прострілювальні та вибухові роботи у свердловинах
- •3.9. Точність методів гдс
- •Глава 4 Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх буріння
- •4.1. Бурові долота
- •4.2. Бурильні колони
- •4.3. Розмежування пластів
- •4.4. Бурові установки
- •4.5. Інструмент для спуску та підйому бурильних і обсадних колон
- •Список літератури
- •Глава 5 Режими буріння
- •5.1. Параметри режимів буріння
- •5.2. Принципи проектування режимів буріння
- •5.3. Бурові розчини
- •Глава 6 Розробка нафтових родовищ
- •6.1. Режими нафтових покладів
- •6.2. Основні критерії виділення об'єктів розробки
- •6.3. Гідродинамічні розрахунки основних технологічних показників розробки
- •6.5. Аналіз розробки нафтових родовищ
- •Глава 7 Розробка газових і газоконденсатних родовищ
- •7.1. Режими родовищ природних газів
- •7.2. Особливості проектування розробки родовищ природних газів
- •7.3. Визначення показників розробки газового родовища при газовому режимі
- •7.4. Визначення показників розробки газового родовища при водонапірному режимі
- •7.5. Визначення показників розробки газоконденсатного родовища
- •7.6. Вибір раціонального варіанта розробки газоконденсатного і газового родовища
- •7.7. Аналіз розробки родовищ природних газів
- •Глава 8 Нафтогазоконденсатовіддача пластів і вуглеводневіддача родовищ природних газів
- •8.1. Призначення, напрямки розвитку і класифікація методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.2. Фізико-гідродинамічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.3. Фізико-хімічні методи підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.4. Газові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.5. Теплові методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •8.6. Створення потокоскеровуючих бар'єрів закачуванням дисперсних систем для підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.7. Зміна термогідродинамічних процесів у багатопластових родовищах для підвищення нафтовіддачі
- •8.8 Визначення нафтовіддачі
- •8.9. Критерії доцільності застосування методів підвищення нафтовіддачі
- •8.10. Ефективність застосування методів підвищення нафтовіддачі пластів
- •8.11. Особливості вилучення нафти з покладів у крутих і підгорнутих крилах складок
- •8.13. Газовіддача газових родовищ при водонапірному режимі
- •8.14 Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ
- •8.15. Вуглеводневіддача газоконденсатних родовищ з нафтовими облямівками і залишковою нафтою
- •9.1. Статика рідин і газів
- •9.2. Рух однорідних рідин
- •9.3. Рух багатофазних сумішей у вертикальних трубах
- •9.4. Розрахунок розподілу тиску потоку газорідинної суміші у свердловині
- •9.5. Витікання рідин і газів через штуцер
- •Список літератури
- •Глава 10 Фонтанна експлуатація нафтових свердловин і їх об ладнання
- •10.1. Обладнання фонтанних свердловин
- •10.2. Умови фонтанування і типи фонтанних свердловин
- •10.3. Мінімальний вибійний тиск фонтанування свердловини
- •10.4. Розрахунок фонтанної експлуатації за методикою Крилова та із використанням кривих розподілу тиску вздовж ліфта
- •Список літератури
- •Глава 1 1 Газліфтна експлуатація нафтових свердловин
- •11.1. Системи, конструкції та обладнання газліфтних свердловин
- •11.2. Розрахунок газліфтної експлуатації при заданому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.3. Розрахунок газліфтної експлуатації при необмеженому відборі рідини за методикою Крилова
- •11.4. Пуск газліфтних свердловин. Пускові клапани
- •11.5. Графоаналітичний розрахунок газліфтної експлуатації свердловин
- •11.6. Аналітичний розрахунок параметрів пускових газліфтних клапанів
- •Глава 12 Експлуатація свердловин штанговими насосними установками
- •12.1. Штангова свердловинне—насосна установка
- •12.2. Гідравліко-технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин штанговими насосами
- •12.3. Механіко-технологічні розрахунки штангової насосної установки
- •12.4. Проектування експлуатації свердловин штанговими насосними установками
- •Глава 13 Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових електронасосів
- •13.1. Установки електровідцентрових насосів
- •13.2. Пдротермодинамічні і технологічні розрахунки параметрів при експлуатації свердловин зануреними відцентровими насосами
- •13.3. Коректування паспортної характеристики евн
- •13.4. Підбір установки зануреного відцентрового насоса
- •Глава 14 Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •14.1. Гідродинамічні методи дослідження свердловин
- •14.2. Дослідження свердловини на усталених режимах фільтрації
- •14.3. Дослідження свердловини на неусталених режимах фільтрації та методи обробки кривих відновлення тиску
- •Глава 15 Поточний (підземний) і капітальний , ремонти свердловин
- •15.1. Склад ремонтних робіт у свердловинах
- •15.2. Глушіння свердловин, вимоги до технологічних рідин
- •15.3. Технологія проведеня поточного ремонту свердловин
- •15.4. Підготовка свердловини до капітального ремонту
- •15.5. Відновлення прохідності стовбура свердловини
- •15.6. Ремонтне—виправні і тампонажні роботи
- •15.7. Ізоляція припливу пластових вод у свердловини
- •15.8. Перехід на інші горизонти
- •15.9. Випробування експлуатаційної колони на герметичність
- •15.10. Застосування електронно-обчислювальної техніки при поточному і капітальному ремонтах свердловин Перед проведенням прс і крс виконують велику кількість інженерно-економічних розрахунків.
- •Глава 16 Виклик та інтенсифікація припливу пластових флюїдів до вибою свердловини
- •16.1. Вибір свердловини для обробки привибійної зони
- •16.2. Кислотна обробка
- •16.3. Гідравлічний розрив пласта
- •16.4. Застосування струменевих апаратів у освоєнні свердловин
- •16.5. Технологія комплексного освоєння і дослідження свердловин із застосуванням пгдп-1
- •16.6. Використання в'язких систем для інтенсифікації припливу нафти й газу
- •16.7. Хімічні реагенти і технології для очистки нафтопромислового обладнання свердловин і порового простору пластів від аспв
- •Глава 17 Газові свердловини
- •17.1. Конструкція та обладнання газових свердловин
- •17.2. Обладнання свердловин при одночасній роздільній експлуатації газових пластів
- •Список літератури
- •Глава 18 Особливості фільтрації газу в пласті та руху в свердловині
- •18.1. Приплив газу до вибою свердловин за законом Дарсі
- •18.2. Приплив газу до вибою свердловини за двочленним законом фільтрації
- •18.3. Температурний режим фільтрації газу в пласті
- •18.4. Визначення тиску в газовій свердловині
- •18.5. Температурний режим газових свердловин
- •Список літератури
- •Глава 19 Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •19.1. Мета, задачі та методи дослідження свердловин
- •19.2. Дослідження газових свердловин при стаціонарних режимах фільтрації
- •19.3. Особливості дослідження свердловин, пробурених на пласти з низькою продуктивною характеристикою
- •19.5. Дослідження родовищ на газоконденсатність
- •Глава 20 Ускладнення при експлуатації газових свердловин
- •20.1. Експлуатація газових свердловин в пластах з підошовною водою
- •20.2. Експлуатація газових свердловин в умовах обводнения
- •20.3. Особливості експлуатації газоконденсатних свердловин в умовах ретроградної конденсації вуглеводневої суміш}
- •20.4. Гідроутворення при експлуатації газових свердловин
- •20.5. Корозія газрпромислового обладнання. Захист свердловинного і наземного обладнання від корозії
- •20.6. Солевідкладення при експлуатації газових свердловин, методи боротьби з ними
- •Глава 21 Збір і підготовка нафти та газу на нафтових промислах
- •21.1. Сучасні уніфіковані технологічні системи збору продукції нафтових свердловин
- •21.2. Замір та облік видобутку нафти і нафтового газу
- •Глава 22 Промислові трубопроводи
- •22.1. Гідравлічний розрахунок промислових трубопроводів
- •22.2. Розрахунок промислових трубопроводів на міцність і стійкість
- •22.3. Вимоги до промислових трубопроводів
- •Глава 23 Промислова підготовка нафти, газу та нафтопромислових стічних вод
- •23.1. Відокремлення газу від нафти
- •23.2. Промислова підготовка нафти
- •23.3. Підготовка нафтопромислових стічних вод
- •Глава 24 Транспорт газу
- •24.1. Лінійна частина газопроводу
- •24.2. Компресорні станції
- •Глава 25 Підземне зберігання газу в пористих пластах
- •25.1. Основні елементи, які характеризують підземні сховища, та вимоги до них
- •25.2. Режим роботи газових покладів при експлуатації псг
- •Список літератури
- •Глава 26 Збір і підготовка природного газу на промислах
- •26.1. Промисловий збір газу і конденсату
- •26.2. Температурний режим роботи трубопроводів
- •26.3. Промислова обробка газу і конденсату
- •Список літератури
- •Глава 27 Економіка нафтової і газової промисловості
- •27.1. Ефективність виробництва на підприємствах нафтової і газової промисловості
- •27.2. Оцінка ефективності впровадження систем інформаційного забезпечення управління (ізу) виробничими процесами спорудження свердловин
- •Список літератури
- •Глава 1. Фізико - хімічна характеристика та геологічні умови
- •Глава 2. Пошуки та розвідка нафти і газу..........................................................З0
- •Глава 3. Геофізичні методи дослідження свердлоиин......................................62
- •Глава 4. Проектування конструкцій свердловин та інструмент для їх бурін.....84
- •Глава 5. Режими буріння......................................................................................160
- •Глава 6, Розробка нафтових родовищ..................................................................173
- •Глава7. Розробка газових і газоконденсатних родовищ (р.М.Кондрат).......................218
- •Глава 8. Нафтогазоконденсатовіддача пластів
- •Глава9. Теоретичні основи експлуатації нафтових свердловин (b.C. Бойко)..................307
- •Глава 11. Газліфтна експлуатація нафтових свердловин (b.C. Бойко).......................336
- •Глава 13. Експлуатація свердловин установками занурених відцентрових
- •Глава 14. Гідродинамічні дослідження нафтових свердловин і пластів
- •Глава 15. Поточний (підземний) і капітальний ремонти свердловин...............................416
- •Глава 17. Газові свердловини (р.М.Кондрат)...................................................................456
- •Глава 19. Газогідродинамічні дослідження газових і газоконденсатних свердловин
- •Глава20. Ускладнення при експлуатації газових свердловин (p.M. Кондрат).........487
- •Глава 27. Економіка нафтової і газової промисловості (о.І. Лесюк, м.О. Данилкж,
2.6. Виявлення та підготовка до буріння пасток нафти і газу
Пошук та підготовка до буріння пасток нафти і газу є важливою стадією геологорозвідувального процесу, оскільки при цьому створюється фонд перспективних локальних об'єктів, що визначає темп освоєння регіону в цілому. Ця стадія поділяється на дві Ігідстадії: виявлення об'єктів та підготовка їх до буріння.
41
Пошуки та підготовка об'єктів здійснюється як в районах з встановленою нафтогазоносністю, так і в нових перспективних районах. В нових регіонах ці роботи базуються на результатах регіональних досліджень, а в районах з розвинутим нафтогазовидобутком також на даних пошукове-розвідувальних робіт та розробки родовищ нафти і газу.
Існують різні геологічні та геофізичні методи пошуків і підготовки об'єктів до буріння. Серед геологічних методів виділяються різні види геологічних (структурно-геологічних) зйомок, структурне буріння; серед геофізичних-сейсморозвідка, гравіметрія та електророзвідка. Основне значення в пошуках і підготовці пасток до буріння належить геофізичним методам, серед них треба виділити сейсморозвідку. В останні роки все більшого значення набувають аеро- і космометоди, а такі традиційні, як структурне буріння та геологічні зйомки, відіграють щораз меншу роль. Це пояснюється значною вивченістю верхніх структурних поверхів, недостатньою глибинністю структурного буріння та придатністю геологічної (структурно-геологічної) зйомки тільки в районах з добрими відслоненнями.
Головним методом геофізичної зйомки є сейсморозвідка МВХ в модифікації МЗГТ; в ге-ологічно складних умовах-МРНП і свердловинна сейсморозвідка (ВСП, МВХ), що, наприклад, дає змогу картувати конфігурацію соляних куполів і поверхню підстилаючих відкладів. Масштабом пошукової сейсмічної зйомки при виявленні структур є 1:100000 і 1:50000 з густотою профілів МВХ 0,5 — 0,7 км/км2 і з відстанню 1,5 — 2,0 км між розвідувальними та 4 — 6 км між зв'язуючими профілями. При підготовці структур масштаб зйомки (детальної) збільшується до 1:25000, а густота профілів залежно від розмірів об'єктів становить від 0,7 до 2 — 3 км/км2. В окремих випадках при складній будові об'єктів сейсморозвідка доповнюється бурінням структурних свердловин з метою уточнення тектонічних порушень, неузгодженостей та ін.
Значне місце на даній стадії геологорозвідувального процесу відводиться геохімічним методам пошуків нафти і газу (ГПНГ), що включають різні модифікації газових, бітумінологічних, геомікробіологічних, літогеохімічних та гідрогеохімічних досліджень, їх використання сприяє підвищенню ефективності нафтогазопошукових робіт, оскільки вони фіксують не структуру, а ефект впливу покладів нафти і газу.
Необхідно розмежовувати поняття про виявлену та підготовлену до буріння структуру. Згідно з діючим положенням під виявленою нафтогазоперспективною структурою або об'єктом АТП (аномалія типу "поклад") розуміється геологічний об'єкт в нафтогазоперс-пективних відкладах, наявність і контури якого підтверджені будь-яким геолого-ге-офізичним методом; під підготовленою до глибокого буріння нафтогазоперспективною структурою або об'єктом АТП розуміється геологічний об'єкт, для якого складені структурні карти за маркуючим горизонтом, що дає змогу прогнозувати просторове положення покладу та забезпечує можливість закладання пошукових свердловин.
Можуть бути два види пошуків та картування локальних об'єктів (структур): прямі пошуки, тобто картування структур за геологічним або геофізичним маркуючими горизонтами (реперами), що розміщені безпосередньо в продуктивній товщі; побічні пошуки, тобто картування структур за маркуючими горизонтами, що розміщені в перекриваючих або підстилаючих продуктивну площу відкладах.
Безумовно, що перевага повинна надаватись прямим пошукам, оскільки вони забезпечують найбільш раціональне розміщення свердловин. Крім того, вони єдино можливі для захоронених структур, рифогенних та ерозійних виступів, пасток літологічного та стратиг-рафічного типів, тобто в тих випадках, коли пастки не мають прямого відображення в перекриваючих чи підстилаючих відкладах. Побічні пошуки об'єктів ефективні лише тоді, коли існує висока ймовірність співпадання структурних планів за різними горизонтами розрізу.
Залежно від ступеня вивченості виділяють чотири типи структур: тип А-структури, підготовлені за цільовим нафтогазоносним горизонтом і більш глибокими відкладами; тип Б - те ж саме, що і для типу А, але більш глибокі відклади вивчені менше, ніж цільовий гори-
42
зонт; тип В — структури, підготовлені за репером, що розміщується вище цільового нафтогазоносного горизонту, і для них характерне співпадання структурних планів у розрізі; тип Г — структури, підготовлені за репером, що розміщується вище цільового нафтогазоносного горизонту, і для них характерне неясне співвідношення структурних планів у розрізі.
Об'єм пастки визначає можливі розміри покладів нафти і газу і залежить від її площі та амплітуди. При формуванні фонду підготовлених структур проводиться їх класифікація залежно від площі пастки. При цьому виділяються пастки дуже крупні (площею понад 100 км2), крупні (площею 50—100 км2), середні (площею 10 — 50 км2), невеликі (площею 5 — 10 км2) і дрібні (площею до 5 км2). Площа підготовлених до буріння пасток визначається за контуром ізогіпси з відміткою Н= =Н 0 + 1 /2 С, де Н0 — відмітка найбільш глибокої замкненої ізогіпси; С — перетин ізогіпс на структурній карті. В тих випадках, коли структура підготовлена по декількох горизонтах, її розмір визначається за горизонтом з найбільшою площею.
Згідно з діючими правилами підготовка об'єктів до буріння повинна проводитись за опорними горизонтами і, у виключних випадках, за умовними сейсмічними горизонтами. При цьому повинні бути складеш структурні карти в масштабі 1:25000 або 1:50000, які є основою для розміщення свердловин. Підсумковим документом для підготовленого об'єкту є спеціальний паспорт, в якому обґрунтовуються всі дані для введення його в пошукове буріння.