- •Предмет політолоігії як науки
- •Методи політології та її основні категорії
- •Політичні ідеї мислителей античної греції
- •Політичні ідеї вяених Давнього Риму
- •Політичні ідеї та вчення Давнього Сходу
- •Політична думка Середньовіччя.
- •Осоливочті політичних поглядів н.Макіавеллі
- •Політичні концепції соціалістів-утопістів.
- •Погляди т.Гоббса і д.Локка на походження і роль держави
- •Основні напрямки політичної думки в Європі хіх ст.
- •Політична думка Київської Русі
- •12 . Політична думка в Україні періоду козацько-гетьманскої доби.
- •Політична думка в Україні кінця хіх-на початку хх ст.
- •Поняття ”влада”: суть, ознаки, форма існування.
- •Політична влада: суть, структура, ресурси.
- •Легітимність влади. Шляхи легітимізації влади.
- •Ефективність політичної влади та фактори, що її визначають
- •Типи панування та типи політичної могутності.
- •19. Політичні режими та їх роль. Особливочті авторитарного політичного режиму
- •Тоталітарний політичний режим та його характеристика
- •Політична система: Суть, структура, закономірності розвитку.
- •Політична система та її типи.
- •Різноманітність моделей сучасної демократії.
- •Політична система сучасної України.
- •Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •Правова соціальна держава та її основні принципи.
- •Політичні партії як єлемент сучачної політичної системи.
- •Історичні форми становлення політичних партій
- •Політичні партії та їх функції.
- •Класифікація політичних партій.
- •Партійні системи: характеристика і особливості.
- •33. Політичні партії сучасної України.
- •34. Громадське суспільство і його розвиток в Украйні.
- •35. Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі.
- •36. Поняття політичної культури та її типологія.
- •37. Політична культура та її функціїв суспільстві.
- •38. Політична соціалізація особи.
- •39. Політична свідомість та її рівні.
- •40. Радикалізм, анархія та популізм як типи політичної свідомості.
- •41. Етнос і політика.
- •42. Форми національного і державного устрою.
- •43. Види національної політики.
- •44. Політичні еліти та їх типологія.
- •45. Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •55. Сутність та принципи міжнародної політики.
- •58. Україна в сучасному геополітичному просторі.
37. Політична культура та її функціїв суспільстві.
Політична культура виконує в суспільстві ряд важливих функцій, серед яких слід виділити регулятивно-нормативну, яка дозволяє людині визначати межі своєї політичної діяльності, вказує на її місце в даній політичній системі, права та обов’язки; соціалізуючу функцію, що характеризує набуття людиною певних знань, навичок, переконань, які дозволяють їй реалізувати себе тою чи іншою мірою в системі владних відносин; орієнтаційну, яка характеризує прагнення людини зрозуміги власні можливості щодо прав і свобод у певній політичній системі. Політична культура також:
- визначає межі легітимності влади: політична культура певною мірою виконує замовлення системи, вона обгрунтовує її цілісність, перспективні цілі, державні інтереси, робить їх, використовуючи свої засоби, привабливими, зрозумілими та доступними .
- формує мету і зразки для наслідування /еліта – низам через систему прошарків/;
- забезпечує конформність та керованість завдяки одностайності оцінок та поведінки;
- автоматизує поведінку мас в політичній сфері, звільняючи від необхідності думати та вибирати там, де людям принципово не вистачає компетентності.
забезпечує адаптацію людей до мінливих політичних ситуацій, до умов існування, а також соціальну ідентифікацію, визначення людиною своєї групової приналежності та прийнятних засобів вираження та захисту інтересів даної групи.
Політична соціалізація розглядається в політології як процес включення індивіда в політичну систему, процес засвоєння ним знань, переконань, цінностей та навичок поведінки, властивих політичній сфері. В ході політичної соціалізації формується політична свідомість особистості, її політична поведінка, відбувається її становлення як громадянина.
38. Політична соціалізація особи.
Можна виділити дві моделі політичної соціалізації, кожна з яких розкриває основні механізми впливу суспільства на формування політичної свідомості і поведінки громадянина:
1) модель підкорення, характерна для суспільства з високим рівнем реґламентації політичного і суспільного життя взагалі. Для цієї моделі є характерними механізми відбору, припису і контролю. Суспільство відбирає на ту чи іншу роль людей з відповідними якостями та здібностями, що відповідають необхідним соціальним умовам.
2) модель інтересу, характерна для ліберально-демократичних суспільств. Особистість сама вибирає соціальну роль на основі властивих їй потреб, інтересів, цінностей.
Засоби політичної соціалізації досить різноманітні – від навчання в школі до безпосередньої політичної діяльності. Інститутами соціалізації виступають система освіти, всі політичні та громадські організації, політична система вцілому, засоби масової інформації, частково – релігія та церква.
39. Політична свідомість та її рівні.
Політична свідомість – це сприйняття суб’єктом тієї частини дійсності, яка пов’язана з політикою і в яку включений він сам, а також пов’язані з нею дії і стани. В цілому політична свідомість характеризує рівень уявлень суб’єкта про політику і раціонального до неї відношення. Політична свідомість являє собою сукупність поглядів та настанов, що виражають ставлення тієї чи іншої соціальної групи або окремої людини до інших суспільних груп, класів, націй, суспільного ладу і процесів, що в них відбуваються, до історичного укладу й способу життя, політичних партій, соціальних цінностей, традицій і норм. Тобто політична свідомість може розглядатися як відображення відносин між суб'єктами, що зумовлюються характером суспільних процесів, ставленням людей та груп до них, та інших організаційних і змістових суспільних та політичних цінностей. Оскільки головне у політичному житті, політичних відносинах — проблема політичної влади та її функціонування, розвиток політичних інтересів суб'єктів, їх ставлення до політичної системи, її інституцій, то політична свідомість має відображати ці реальності. Тому політична свідомість — це сукупність поглядів, оцінок, настанов, що відображають політико-владні відносини та політичні інтереси суб'єктів.
За глибиною відображення дійсності у суспільній свідомості вирізняють буденну і теоретичну свідомість; за способом відображення — суспільну психологію та ідеологію; за суб’єктом –політичну свідомість особи, малої чи великої групи.
Однією з форм політичної свідомості є громадська думка, яка відображає ставлення соціальних спільнот, осіб до політичних програм, дій політичних суб'єктів, політичних лідерів. Це один з дійових каналів демократичної політичної системи, завдяки якому політичні структури спроможні збагнути інтереси мас і розгорнути діяльність з метою їх задоволення.
Окремого аналізу потребує масова політична свідомість, яка формується навколо питань, що мають актуальний політичний зміст для досить великої кількості громадян /справедливість, демократія, порядок, стабільність тощо/. Масова політична свідомість відображає рівень очікувань людей і оцінку своїх можливостей впливати на політичні процеси. Масова політична свідомість визначає тип і рівень політичної культури суспільства і обумовлює найбільш типові, масові варіанти політичної поведінки.