- •Предмет політолоігії як науки
- •Методи політології та її основні категорії
- •Політичні ідеї мислителей античної греції
- •Політичні ідеї вяених Давнього Риму
- •Політичні ідеї та вчення Давнього Сходу
- •Політична думка Середньовіччя.
- •Осоливочті політичних поглядів н.Макіавеллі
- •Політичні концепції соціалістів-утопістів.
- •Погляди т.Гоббса і д.Локка на походження і роль держави
- •Основні напрямки політичної думки в Європі хіх ст.
- •Політична думка Київської Русі
- •12 . Політична думка в Україні періоду козацько-гетьманскої доби.
- •Політична думка в Україні кінця хіх-на початку хх ст.
- •Поняття ”влада”: суть, ознаки, форма існування.
- •Політична влада: суть, структура, ресурси.
- •Легітимність влади. Шляхи легітимізації влади.
- •Ефективність політичної влади та фактори, що її визначають
- •Типи панування та типи політичної могутності.
- •19. Політичні режими та їх роль. Особливочті авторитарного політичного режиму
- •Тоталітарний політичний режим та його характеристика
- •Політична система: Суть, структура, закономірності розвитку.
- •Політична система та її типи.
- •Різноманітність моделей сучасної демократії.
- •Політична система сучасної України.
- •Держава в політичній системі та її функція. Теорії походження держави.
- •Правова соціальна держава та її основні принципи.
- •Політичні партії як єлемент сучачної політичної системи.
- •Історичні форми становлення політичних партій
- •Політичні партії та їх функції.
- •Класифікація політичних партій.
- •Партійні системи: характеристика і особливості.
- •33. Політичні партії сучасної України.
- •34. Громадське суспільство і його розвиток в Украйні.
- •35. Громадсько-політичні об’єднання та їх місце в політичній системі.
- •36. Поняття політичної культури та її типологія.
- •37. Політична культура та її функціїв суспільстві.
- •38. Політична соціалізація особи.
- •39. Політична свідомість та її рівні.
- •40. Радикалізм, анархія та популізм як типи політичної свідомості.
- •41. Етнос і політика.
- •42. Форми національного і державного устрою.
- •43. Види національної політики.
- •44. Політичні еліти та їх типологія.
- •45. Політичне лідерство. Типи політичних лідерів.
- •55. Сутність та принципи міжнародної політики.
- •58. Україна в сучасному геополітичному просторі.
Правова соціальна держава та її основні принципи.
Правова держава – це держава, в якій забезпечуються права та свободи громадян, участь народу у формуванні та здійсненні влади (безпосередньо чи через представників). Така держава передбачає високий рівень правової та політичної культури, існування розвинутого громадянського суспільства, можливість пропагувати і відстоювати власні погляди і переконання. Правова держава – це політична організація влади, режим здійснення якої ґрунтується на верховенстві права, самообмеженні державної влади, взаємній відповідальності громадян і держави. У правовій державі існує багатопартійність, широке коло громадських організацій, ідеологічний та політичний плюралізм, свобода слова та засобів масової інформації.
Основними ознакам правової держави є:
верховенство закону у всіх сферах суспільного життя;
розподіл влади на законодавчу, виконавчу та судову;
все загальність права, правова рівність всіх громадян, пріоритет прав людини над законами держави;
взаємна відповідальність особистості і держави;
конституційні гарантії прав і свобод громадян, їх правова і соціальна захищеність;
політичний та ідеологічний плюралізм (багатопартійність, легалізація діяльності не тільки правлячих, але й опозиційних партій та рухів);
стабільність законності та правопорядку в суспільстві, подолання правового нігілізму;
- існування розвинутого громадянського суспільства;
- обмеження сфер діяльності держави (захист прав і свобод громадян, охорона следит за полем деятельности законодательной и исполнительной власти громадського порядку, створення умов для господарської діяльності тощо);
Правова держава реалізує такі юридичні принципи як верховенство закону, зв’язаність держави, всіх її органів, посадових осіб і громадян правом, самообмеження державної влади, взаємна відповідальність держави і громадян. Саме це і відрізняє таку державу від неправової. В той же час правова держава має всі інші ознаки державності: державну владу як засіб проведення внутрішньої і зовнішньої політики, чітку організаційну структуру, що спирається на відповідні соціально-економічні підвалини, державний механізм, адміністративно-територіальний поділ, суверенітет, податкову систему тощо.
Правовий характер держави забезпечується і тим, що держава, яка видає закони, сама повинна поважати ці закони і не порушувати їх. Якщо ж на сьогодні в Україні більшість законів не діє, то це свідчить про те, що держава не виконує покладені на неї функції.
Особливе значення у правовій державі має юридична захищеність особи, що відображається у презумпції невинності: демократична правова держава визнає, що всі питання, які стосуються вини чи невинності громадян у скоєні того чи іншого злочину слід вирішувати тільки через суд.
Соціальна держава – це правова держава з гарантовано високим рівнем забезпечення більшості населення, що досягається через розвинуту систему соціального забезпечення. Соціальна держава - тип організації державного і громадського життя, заснованого на пріоритеті соціальних цінностей, насамперед права людини на “гідне життя”.
Соціальна держава перш за все вирішує питання соціального захисту населення і соціальної справедливості (узгоджує податкову систему, формує соціально орієнтований державний бюджет, забезпечує можливу рівність, демократію в суспільстві і в державі, організує фінансування соціальних програм, заохочення благодійної діяльності, вплив на процес ціноутворення), гарантуючи тим самим забезпечення гідних умов життя громадян. При цьому така держава не тільки дає людям основні права і можливості їх захисту, але й допомагає їх захищати тим, хто сам не може, не хоче або ж не вміє цього зробити.
Серед основних ознак соціальної держави можна виділити те, що кожен член суспільства повинен бути забезпечений прожитковим мінімумом (спеціалісти вважають прожитковий мінімум одним з показників, за яким визначають рівень соціальності суспільства) і ця держава забезпечує політичну стабільність суспільства. Соціальна держава намагається підтримувати малозабезпечених та середні верстви населення, роблячи основні акценти на вирішенні питань працевлаштування, освіти, медичного обслуговування, меншою мірою – житлових проблем.
Отже, принципи соціальної держави дещо суперечать принципам правової держави, оскільки правова держава, гарантуючи права і свободи громадян, їх безпеку і достойне існування, все ж не передбачає втручання в систему розподілу матеріальних благ і забезпечення добробуту громадян, гарантуючи, так би мовити, рівні можливості. Для соціальної ж держави ці питання є основними. Проблемою завжди є тільки те, щоб у процесі забезпечення соціальних гарантій держава не стимулювала соціального паразитизму і не втрачала ознак правової держави, контролюючи не тільки “справедливий” перерозподіл благ, а й усе суспільство в цілому, як за радянських часів.
Слід також зазначити, що умовою існування соціальної держави виступає високий рівень її економічного розвитку. Соціальна основа соціальної держави - розвинуте громадянське суспільство, наявність розгалуженої системи громадських організацій, сучасної соціальної інфраструктури.
Конституція України зазначає, що Україна є правовою і соціальною державою, що на сьогодні означає скоріше напрям, перспективи її розвитку, аніж реальний стан речей.