49. Зміст і методика вивчення теми ‘Тиск рідин та газів’ в 7 класі.

За обсягом навчального матеріалу – це найбільша тема. Спочатку продемонструємо учням досліди, а потім дамо пояснення. Закріпимо на трубці з поршнем порожнисту скляну кулю з отворами і заповнимо її димом. Почнемо переміщувати поршень, збільшуючи тиск газу, з усіх отворів кулі дим виходитиме однаково. Ще один дослід – у трубку, яку з одного боку закрито, наллємо води і зав’яжемо зверху гумовою плівкою. Натиснемо на поршень, переміщуючи його до плівки. Плівка розтягнеться і набере сферичної форми. Робимо висновки, що газ або рідина передає тиск в усіх напрямках однаково – це зак. Паскаля. Усі рідини на Землі зазнають дії сили тяжіння. Через це вони мають вагу. Візьмемо високу циліндричну посудину і наллємо в неї певну кількість води. Гумове дно прогнеться внаслідок дії ваги на дно. Розрахуємо тис, який чинить рідина на дно посудини внаслідок дії на неї сили тяжіння. P= F/S; F=S= mg; m= ρV= ρSh→ p= F/S= mg/S=gρV/S= gρSh/S= gρh. Тиск рідини як наслідок дії сили тяжіння залежить тільки від її густини і висоти стовпа рідини. Відповідно до зак. Паскаля тиск рідини діє не тільки на дно, а й на бічні ствнки. Атмосферний тиск. Для засвоєння учні повинні повторити попередній матеріал.Запитуючи учнів, чи має повітря вагу,звичайно дістанемо позитивну відповідь. Тут ми можемо повідомити, що повітряна оболонка, яка оточує Землю називається атмосферою. Її висота сягає за 2000 км. Пригадуємо, що поролжня посудина наповнена повітрям, і щоб зважити це повітря спочатку зважуємо саму посудину, а потім наповнюємо її повітрям і зважуємо.Про атмосферний тиск – дослід із склянкою, наповненою водою і закритою папером.Вода з перевернутої повної склянки, закритої папером, не виливається.Учні переконуються в існуванні атмосферного тиску і приходять до думки про вимірювання тиску висотою стовпа рідини. Дослід здовгою скляною трубкою. В посудину з підфарбованою водою вставляють довгу тонку трубку. Коли ротом втягнути повітря, вода піднімиться на всю висоту трубки. Архімедова силаю. До гумової нитки підвісимо важок і виміряємо її довжину. Наллємо в посудину воду і опустимо в неї важок. Виміряємо довжину нитки і одержані дані порівняємо з попередніми. Гумова нитка стала коротшою. Отже, вага важка в рідині стала меншою ніж в повітрі. Такого результату можна досягти, якщо до важка прикласти знизу силу, яка діє в гору. Отже на тіло занурене у воду діє виштовхувальна сила. Можна розповісти легенду про Архімеда(F= gρV). Зак. Архімеда на тіло занурене в рідину або газ, діє виштовхувальна сила, яка дорівнює вазі рідини або газу в об’ємі цього тіла.

50. Методика розв’язання фізичних задач.

Фізичною задачею називають невелику проблему, яка в загальному випадку розв’язується за допомогою логічних умовиводів, математичних дій та експерименту на основі законів і методів фізики.Методика розв’язання задачі залежить від багатьох умов: від її змісту, піпготовки учнів, поставленої перед ними мети.

Головна умова успішного рішення задачіи – знання учнями фізичних закономірностей, правильне розуміння фізичних величин, а також варіантів і одиниць їх вимірювання. Ідеальним було б створення алгоритму рішення задачі. 1.Виконання відомих учнями дій над даними величинами. 2. Виконання логічних операцій. 3.Вимірювання предмета за допомогою вказаної міри. 4. Виведення формули. 5. Підстановка даних у відому формулу. 6. побудова графіка малюнка. Проте багато задач не вирішуються алгоритмічним шляхом.Формулювання задачі має велике значення. Вона повинна бути ясною та лаконічною. На першому етапі переводять фізичні дані в одну систему. Наступний етап виконання розрахунків. В заключенні проводять перевірку та аналіз рішення.