33. Методика вивчення закону Кулона.

В самому формулюванні закону К. F=(q1·q2)/r^2 вказується на нерухомість взаємодіючих заряджених тіл. Учням потрібно пояснити суть цієї умови. Справа в тому, що взаємодія зарядів здійснюється частково електромагнітному полю, яке може поширюватися в просторі з кінцевою швидкістю. Час в закон не входить а входить лише відстань. Будь-яке зміщення одного із зарядів проявиться на іншому не відразу, а через деякий час, яке потрібне електромагнітному сигналу для того, щоб пройти відстань, яка розділяє заряди. В зв’язку з цим взаємодія між зарядами не може визначатись лише відстаню між ними в даний час. Якщо б швидкість електромагнітного поля була б безмежно великою, то зак. К. був би однаково справедливий як для нерухомих так і для рухомих зарядів. Тоді електромагнітне поле було б лишнім. Але оскіль електромагнітні сигнали поширюються з великою але всеж з кінцевою швидкістю, рухомі заряди взаємодіють не так як нерухомі, і описати цю взаємодію не можливо без електромагнітного поля . Подібні роздуми переконують учнів, що електромагнетизм є релятивіським розділом фізики.

Увагу учнів потрібно перевести на те, що у формулюванні зак. К. є постанова точкові заряди.

34. Інтенсифікація навчальної діяльності учнів на уроці фізики в умовах кабінетної системи. Урок фізики в світлі ідей розвиваючого і виховуючого навчання.

В даний час в школах здійснюється перехід на кабінетну систему організацій заняття, причому кабінети фізики, являються ветеранами серед інших навчальних кабінетів. Кабінетна система організацій навчання – це проведення уроку в відповідному кабінеті. Тобто проведення уроку фізики у кабінеті фізики. Це досить зручно для вчителя тому, що не потрібно носити обладнання для проведення уроку в інший клас. Крім того учні проявлятимуть більший інтерес до вивчення даного предмету.

Як відомо, основна форма організації навчання в школі – урок. Урочна форма занять повністю себе виправдала. Застосовуючи різні форми навчання, слід пам’ятати,що формування особистості учня значною мірою залежить від характеру його навчальної діяльності. Так активна робота учня на уроці фізики сприяє виробленню у нього рис трудівника. Урок фізики розвиває фізичне мислення учнів – уміння спостерігати явища, аналізувати їх, знаходити між ними певні зв’язки і залежності; робити узагальнення, встановлювати причини різних явищ, передбачати різні процеси на основі загальної теорії; застосовувати свої знання у практичній діяльності.

35. Науково-методичний аналіз структури і змісту теми ‘ Геометрична оптика’.

Вивчення геометричної оптики повинне опиратися на хвильову оптику. Цьому в значній мірі може сприяти вступне заняття з оптики. Геометрична оптика вивчає закони поширення світла для тих випадків, коли можна знехтувати явищем дифракції. Світло – це електромагнітна хвиля. Якщо довжина світлової хвилі значно менша від розмірів перешкод, які трапляються на шляху її поширення, то з достатньою точністю можна описувати явище методами геометричної оптики. Основними поняттями в геометричній оптиці є поняття світлового промення як лінії, що вказує напрям поширення світлової енергії. В однорідному середовищі світло поширюється прямолінійно. Методи вимірювання енергії світла розглядаються у фотометрії. Основними поняттями якох є: світловий потік, сила світла, освітленість. Світловим потоком Ф називаютьенергію світла, що переноситься через деяку поверхню за одиницю часу. Силою світла І джерела – відношення світлового потоку Ф, який створює джерело світла в тілесному куті Ω, до цього тілесного кута(I=Ф/Ω). Освітленість Е= Ф/ S – відношення світлового потоку Ф, який падає на деяку ділянку поверхні до площі цієї ділянки S . Силу світла вимірюють в канделах, світловий потік – в люменах, освітленість – люксах. Основні закони: закон прямолінійного поширення світла в однорідному середовищі, закон відбивання(падаючий промінь, відбитий проміни і перпендикуляр в точку падіння лежать в одній площині; кут падіння дорівнює куту відбивання), закон заломлення(падаючий промінь, заломлений промінь і перпендикуляр до межі двох середовищ лежать в одній площині sinα/sinβ= n ). Лінзи(збиральні, розсівні) – прозорі тіла, обмежені сферичними поверхнями.1/d+1/f=1/F.