42. Домашні лабораторні дорсліди і роботи з фізики і методика їх виконання учнями. Обробка результатів експерименту при виконанні лабораторних робіт і робіт фізпрактикуму.

Якщо врахувати забезпечення учнів необхідними для виконання роботи приладами, то домашні лабораторні роботи можна поділити на три основних типа: 1) роботи, в яких учні використовують предмети домашнього побуту і підручні матеріали; 2) роботи з експерементальними саморобними приладами; 3) роботи, виконані на приладах, які виготовляються промисловістю. Найбільш простіше організувати роботу першого типу. Проте більш цінніші якраз два наступних вида робіт. Черезвичайно корисно, щоб учні мали дома набір найпростіших фізичних пристроїв та підсобних матеріалів. Щоб завдання приносили користь, необхідно від учнів вимагати повного звіту, провіряти в класі висновки з домашніх дослідів, обговорювати та аналізувати їх.

Привиконанні лаб. роботи учні складають короткі звітив своіх зошитах. Ці звіти повинні бути детально провірені вчителем. Фізичний практикум – більш висока сходинка лабораторних занять – має наступні особливості: різні групи учнів виконують різні роботи; по змісту роботи фізичного практикуму більш складніші, чим фронтальні роботи, і для виконанняїх, як правило, вимагається більше часу; роботи фізичного практикуму ставляться в кінці півроку чи навчального року, а інколи після закінчення вивчення великого розділу.

43.Значення розв’язування задач з фізики, їх місце в навчально-виховному процесі. Класифікація задач з фізики. Розв’язок задач з фізики як метод навчання.

Задачі різних типів можна використовувати на різних етапах вивчення матеріалу: 1) для постановки проблеми, що потребує розв’язання; 2) повыдомлення нових знань; 3) формування практичних вмінь і навичок; 4) перевірки якості засвоєння матеріалу; 5) повторення, закріплення та узагальнення матеріалу; 6) для розвитку творчих здібностей учнів та ін. При розв’язуванні задач можна до певної міри індивідуалізувати процес навчання, чого наприклад неможливо досягти при проведенні бесіди чи читанні лекції. Розв’язування задач повинно органічно поєднуватися з демонстраційним та фронтальним експериментом, усним викладом матеріалу, з використанням екранних навчальних посібників. У процесі розв’язуння задач з фізики розвиваються здібності учнів, формуються в них наполегливість, самостійність у роботі. Задачі з фізики можуть класифікуватися за різними ознаками: за змістом, за дидактичною метою, за глибиною дослідження питання, за способом подання умови, за ступенем складності. Наприклад: класифікація за змістом може бути такою: задачі з абстрактним( виділяється і підкреслюється фізична суть явищ) і конкретним змістом(добре здійснюється наочність і зв’язок з життям). Задачі з фізики: 1текстові: розрахункові( тренувальні, комбіновані ),якісні; 2експерементальні; 3графічні: розрахункові, якісні.

1. Текстові задачі найбільш поширені. Приведемо приклад текстової кількісної задачі: «Від пунту А в пункт В автомобіль рухався зі швидкістю 60 км/год, а назад - зі швидкістю 40 км/год. З якою середньою швидкістю рухався автомобіль на всьому шляху?»

2. Експерементальною важають ту задачу, дані для якої знаходять експериментально (сприяє формуванню практичних умінь та навичок у використанні різноманітних приладів, дає можливість виявити свідомість засвоєння матеріалу).

3. Графічними вважають задачі, в яких об’єктом дослідження є графіки.