25. Формування наукового світогляду учнів.

Учбовий предмет фізики за своїм змістом має в своєму розпорядженні великі можливості для формування у школярів наукового світогляду. Вчитель фізики повинен використовувати ці можливості для того, щоб поступово, у міру вивчення курсу фізики, підводити учнів до узагальнень світоглядного характеру. Зрозуміло, ця робота повинна проводитися з урахуванням вікових особливостей учнів, їх загального розвитку.

Процес формування наукового світогляду у учнів при вивченні фізики включає наступні основні елементи: розкриття матеріальної природи фізичних явищ, що вивчаються; встановлення зв'язків між явищами і правильне пояснення їх; розкриття об'єктивного характеру фізичних законів, що вивчаються; переконання учнів в можливості пізнання законів природи і використанні їх для її перетворення.

Формування у уявлень учнів про матеріальність світу. Філософський матеріалізм вчить, що світ за природою своєю матеріальний, що в світі немає нічого, окрім рухомої матерії. Властивості матерії багатообразні, і, зрозуміло, вони не можуть бути розкриті відразу. Їх розкривають впродовж всього періоду вивчення фізики і інших предметів природничого циклу в школі.

Вивчаючи будову речовини учні дізнаються, що всі речовини складаються з найдрібніших частинок — атомів і молекул, які не можна побачити неозброєним оком, але про існування і властивостях яких можна судити на основі повсякденних спостережень і дослідів, що демонструються на уроці.

Показ взаємному зв'язку і обумовленості явищ природи. При навчанні фізиці необхідно розкривати перед школярами взаємозв'язок фізичних явищ, знаходити причини їх виникнення і закономірності розвитку.

Із завданням встановлення причинно-наслідкових зв'язків учні зустрічаються вже на перших уроках фізики в VIІ класі. Наприклад, аналізуючи досліди по розтягуванню пружини, прогинанню сталевої лінійки, вони приходять до висновку, що причина деформації поміщена у взаємодії тіл.

Ознайомлення учнів з переходом кількісних змін в зміни якісні. Завдання вчителя полягає в тому, щоб звернути увагу школярів як на кількісні, так і на якісні зміни, що відбуваються з фізичними тілами, поступово формуючи переконання в тому, що в природі зміни кількісні на відомій стадії переходять в корінні якісні зміни. Це можна наочно показати на прикладі переходу речовини з одного агрегатного стану в інше.

Розкриття закону єдності і боротьби протилежностей. Завдання полягає в тому, щоб поступово підвести школярів до висновку: боротьба протилежностей — внутрішнє джерело розвитку. При вивченні випаровування увага учнів звертають на те, що разом з випаровуванням відбувається протилежний процес— конденсація пари. З цими двома протилежними процесами пов'язаний, наприклад, кругооберт води в природі.

Показ об'єктивного характеру законів фізики. Учені відкривають закони за допомогою дослідів і спостережень. Справедливість законів перевіряється практикою. Тому при вивченні фізичних законів вчитель зобов'язаний в максимальній мірі використовувати експеримент. У одних випадках на основі даних експерименту формулюють закон. У інших випадках експеримент ставлять з метою підтвердження справедливості висновків, отриманих на основі теоретичних міркувань.

Формування у учнів переконання в можливості пізнання законів природи. Спостерігаючи досліди, що демонструються вчителем, або ставлячи їх самостійно, учні пізнають на основі вже вивченого нові і складніші закономірності, встановлюють зв'язки між ними, намагаються самі надавати дію на хід явищ. Можливість управляти явищем, коли це потрібно людині, переконливо свідчить про можливість пізнання явищ природи, законів, яким вони підкоряються.

Важливо показати, що з розвитком науки і техніки чоловік пізнає найдивовижніші таємниці природи, що раніше здавалися недосяжними або про існування яких навіть не підозрювали.