580 С.П.Максимюк. Педагогіка. Курс лекцій

У передових зарубіжних країнах прижилася рейтингова система контролю знань школярів і студентів. Це своєрідне продовжене і поглиблене тестування, збільшення мотивацій­них можливостей і об'єктивності оцінки знань.

Схема рейтингової оцінки знань: предмет ділиться на пев­ну кількість модулів (розділів), послідовних і взаємопов'я­заних; кожному модулю надається певна кількість балів (за складністю, пріоритетністю і тривалістю вивчення); сума ба­лів за модулями дає загальну кількість балів з дисципліни; ба­ли виставляються протягом семестра за певні види робіт (вхідне тестування, домашнє завдання, лабораторний прак­тикум, курсова робота, тестування з кожного розділу); штер-притація балів пов'язується з 5-бальною системою; екзамен — 30 балів, семестр — 129—145 балів (оцінки 3—4—5, якщо рей­тинг педагогіки за один семестр — 200 балів). Інша інтерпри-тація результатів рейтингового контролю: наприклад, мак­симальний рейтинг із педагогіки — 200 балів. Студент набрав за весь період навчання 140 балів, це означає, що він засвоїв матеріал на 70%; інший студент набрав 150 балів — результат 75% від ідеальної межі, яка відповідає державному стандарту. Така оцінка заставляє трудитися систематично протягом усьо­го семестру. Хто набрав 80% рейтингових балів, можуть не здавати екзаменів. Створюються умови для змагання серед окремих студентів і груп у процесі досягнення цілей — це мо­гутній мотиватор активності студентів (учнів) у навчанні. Не­доліки — незпівставленість шкали балів з різних дисциплін (наприклад: педагогіка — 200 балів, математика — 300, фізи­ка — 280).

Є ще один напрям пошуків нових форм контролю засво­єння знань — кваліметричний підхід. Кваліметрія — наука про кількісні методи оцінки якості продукції. Факторно-кри-теріальна модель як класична кваліметрична модель допома­гає вирішити триєдині завдання: демократизацію процесу навчання, об'єктивізацію оцінки і посилення зацікавленості учнів у її підвищенні. Крім того, чим більше критеріїв щодо одного фактора, тим об'єктивніша оцінка і більший мотива­ційний потенціал у ній закладений (тому вводяться оцінки: 4,5; 3,5; 2,5). Приклад алгоритму такого критеріального підхо­ду при розв'язуванні математичних задач, який повинен бути засвоєний учнями, наведено в табл.8.

581 Частина 4. Школознавство

Таблиця 8. Критерій оцінювання рівня математичних знань учнів за їхнім умінням розв'язувати задачі

Критерій	Значення критерію балів	У квалімет-ричному вимірюванні
Відповідь правильна, логіка розв'язування дотримана повністю, у проміжних діях немає відхилень.	5	1,0
Відповідь правильна, логіка розв'язування дотримана повністю, у проміжних діях є відхилення.	4,5	0,9
Відповідь правильна, логіка розв'язування має невеликі порушення.	4,0	0,8
Відповідь неправильна через елементарні помилки в декількох проміжних діях, але логіка розв'язку загалом дотримана.	3,5	0,7
Відповіді немає, логіка неявна, проміжні дії помилкові в кінці розв'язку.	3,0	0,6
Відповіді не отримано, логіка неявна, проміжні дії помилкові з самого початку розв'язку.	2,5	0,5
Відповіді не отримано, логіки немає, у проміжних діях безліч помилок.	2,0	0,4

Кваліметричний підхід переслідує не проміжний контроль знань, а, швидше підсумковий, коли визначаються кінцеві ре­зультати діяльності учнів і педагогів, наприклад за весь рік.

Оцінка творчого розвитку учнів

Знання можна придбати 3-ма шляхами:

1. механічне запам'ятовування (веде до перевантаження);

2. усвідомлення і осмислення нового матеріалу, вкладання в певні «соти» пам'яті лише суттєвої інформації;

3. змішаний, об'єднує два попередніх в певних дозах, в за­ лежності від розвитку пам'яті і творчих здібностей. Ціле­ спрямована робота не ведеться в цьому напрямку. Пот­ рібно добре розібратися в понятті «творчість», визначити головні ознаки, стандарт творчості, який відповідає про-