556 С.П.Максимюк. Педагогіка. Курс лекцій

На уроках М.М.Палтишева учні слухають музику, вірші, на все є час; музичні фрагменти, поезія органічно вписуються в урок, сприяють засвоєнню нового матеріалу. Яка ж величезна робота стоїть за всім цим, яка ерудиція і яка культура! Перед вивченням нового розділу проводяться своєрідні «рекламні» уроки, на яких застосовуються фізичні закони у різних сферах життя. Творчість Баха, Рєпіна, Пушкіна, Гріга, Чайковського, Крамського, Рождественського, Висоцького гармонійно злива­ється на уроках фізики з дослідами Галілея і Ньютона, Фарадея і Попова, Столетова і Кулона. Такі уроки розширюють кругозір учнів, підводять їх до широких життєвих узагальнень.

Наприклад, перед вивченням теми «Поверхневий натяг» зачитується уривок з «Бегущей по волнам» О.Гріна. Потім обговорюється суто фізична сторона фантастичного явища: чи може таке бути в дійсності, чи можна ходити по хвилях? Після цього демонструється парадоксальний дослід Галілея «голка, що лежить на поверхні води», який свідчить, що за­лізо може плавати у воді. А потім фізика пояснює і реальний дослід, і фантазію Гріна.

Вивченню звукових хвиль передує прослуховування фор-теп'янних п'єс П.І. Чайковського «Пори року». Створюється відповідна атмосфера, музика викликає в учнів романтичний настрій, замріяність, бажання займатися серйозною працею — вивченням фізики звукових явищ. Усе це добре вдається Палтишеву, діти його високо цінують, поважають, стиль його спілкування з учнями демократичний, він довіряє дітям, ви­могливий і завжди щирий з ними. Не випадково М.М.Палти-шев стверджує: «Головне в навчанні — не ми з нашими мето­диками, а вони — діти з їх плюсами і мінусами».

Педагогічна майстерність — ще один вид педагогічного досвіду. Це вміння вдосконалювати педагогічний процес, зна­ходити нестандартні рішення, використовувати досягнення педагогічної науки і практики. Наведемо приклади діяльності вчителів-майстрів педагогічної справи, добре відомих в Україні.

М.П.Гузик — одеський учитель хімії, розробив цілісну ди­дактичну систему, яка включає 5 основних типів уроків, що йдуть один за одним у певному порядку під час вивчення кожної теми. Перший урок нової теми — пояснення, розбір нового матеріалу. Далі — комбіновані семінарські заняття. Створено умови для індивідуального навчання, вчителі пра­цюють з мінімумом домашніх завдань творчого характеру. (Див.: «Експериментальна школа-комплекс». — К., 1988 ).

Б.І.Дегтярьов — учитель фізики 45-ї школи м.Донецька, кандидат педагогічних наук. Конструюючи педагогічний про-

Частина 4. Школознавство 557

цес, він надає великої уваги мотивації учіння. Його кабінет — справжня виставка унікальних приладів, створених разом із учнями. Він застосовує замкнену телевізійну систему на уро­ках, давно використовує мікропроцесорну техніку, розробив оптимальні моделі поєднання різних форм навчання, запро­понував раціональні способи поетапного контролю засвоєн­ня знань учнів різного рівня розвитку.

Б.Н.Школьник — учитель математики 51-ї середньої шко­ли м.Києва, намагається зацікавити учнів математикою, зро­бити процес навчання радісним, великої уваги надає поза-урочній роботі з учнями: організовує роботу клубу знавців математики.

С.ПЛогачевська — учителька початкових класів Балахів-ської школи Кіровоградської області, має досвід диферен­ційованого підходу в організації навчально-виховного проце­су. Вона систематично, глибоко і продумано вивчає рівні розвитку мислення учнів, темп письма і читання, оперативно виявляє готовність дітей до вивчення конкретного навчаль­ного матеріалу, створює умови для поділу дітей на тимчасові групи на уроці, переходу учнів з однієї групи до іншої залеж­но від рівня оволодіння конкретним матеріалом у системі уроків. Логачевська залучає дітей до виконання завдань за вибором, стимулює позитивні мотиви навчання, застосовує диференційовані завдання, перехід від колективних форм роботи до частково і повністю самостійних у межах уроку і в системі уроків.

Педагогічний талант — це не лише загальна обдарова­ність, душевна щедрість, повна самовіддача, захопленість і ши­рока ерудиція, але й обов'язково неординарні вчинки, переступ звичних для школи канонів, творчість, яка прекрасно служить справі. На жаль, таких учителів зустрічаємо не часто, для цього потрібно побувати на конкурсі «Учитель року», який прово­диться на місцевому, державному та міжнародному рівнях.

Наведемо приклади незвичайних уроків, які проводили вчителі — учасники першого Всесоюзного конкурсу «Учи­тель року» в 1990 р.

Учитель літератури В.Русецький проводив урок, присвя­чений распутинській «Пожежі». Почався він з питання: «Яке слово врятує нас від катастрофи». Школярі відповідали: «Лю­дина», «Душа», «Віра», «Краса», «Учитель». «Ні, не вчитель, — сказав Русецький, — сім'я. Виховати душу здатне лише до­машнє тепло, злагода між близькими людьми...»

Переможцем першого в СРСР конкурсу «Учитель року» (Росія, Москва) в 1990 р. став О.Є.Сутормін — словесник із