3. Політика як суспільне явище. Сутнісні концепції політики

Політика — відносини, що включають згоду, підпорядкування, панування, конфлікт і боротьбу між групами, класами, націями, прошарками, стратами і окремими людьми (внутрішня політика) і державами (зовнішня політика) з приводу завоювання чи досягнення влади, її утримання, організації та використання.

Причини виникнення політики:

• Соціальна, економічна, релігійна диференціація суспільства

• Ускладнення матеріального виробництва

• Культурний прогрес

• Зростання соц. мобільності суспільства

Структура політики:

• Політичні відносини та політична діяльність (відображення характер взаємодії суспільних груп між собою та інститутами влади)

• Політична свідомість (свідчить про принципову залежність політичного життя, від свідомого ставлення людей до своїх владних значущих інтересів)

• Політична організація (характеризує роль інститутів публічної влади, як центрів управління і регулювання суспільних процесів)

Охоплює такі елементи:

• Сукупність органів законодавчої, виконавчої, судової гілок влади

• Партійні та громадсько-політичні інститути

• Групи тиску

Суб’єкти:

Соціальними суб'єктами політики є індивіди й різноманітні соціальні спільності. Існує п'ять основних груп таких спільностей: соціально-класові, етнічні, демографічні, професійні, територіальні. Головною їх особливістю є те, що вони сформувалися в процесі історичного розвитку об'єктивно, тобто незалежно від свідомості та волі людей. Інституціональні суб'єкти політики, якими є політичні інститути, навпаки, виступають результатом свідомої цілеспрямованої діяльності людей.

Функціональні суб'єкти політики є такими суспільними інститутами, які не виконують політичну функцію постійно, а беруть участь у політиці лише ситуативно, за певних умов, вступаючи у взаємодію з політичними інститутами.

Функції політики - це основні напрями її впливу на суспільство:

• вираження і задоволення соціальних інтересів

• інтеграція суспільства на основі узгодження соціальних інтересів

• раціоналізація соціальних суперечностей і конфліктів

• соціалізація особи, тобто становлення індивіда як члена людської спільноти

• забезпечення наступництва та інноваційності суспільного розвитку

4. Структура політології як науки і навчальної дисципліни

Структура:

• Загальна політологія, що вивчає історію, теорію політики, вироблення теоретичної та методологічної основи політичної науки

• Теорія середнього рівня (про владу, політичну систему, політичну мораль, пол. процеси, пол. культуру, пол. еліти, пол. лідерство)

• Дослідження загальної проблеми світового процесу

• Прикладна політологія (збирає та обробляє актуальну інформацію, необхідну для уточнення, коригування або реформування поточної політики)

• Потенціал спеціальних політичних наук

5. Політична система суспільства основні компоненти та побудова

Політична система суспільства – це інтегрована сукупність відносин влади суб’єктів політики, державних та недержавних соц. інститутів покликаних виконувати політичні функції щодо захисту, гармонізації інтересів соц. угруповань, спільнот, груп, забезпечують стабільність і соц. порядок у життєдіяльності суспільства.

Елементами політичної системи, тобто її складовими, є:

а)суб'єкти (носії) політики - це класи, нації, соціальні прошарки, групи.

б) політичні норми та принципи (тобто основні правила і принципи, що регулюють політичні відносини між народами, націями, політичними партіями та іншими суб'єктами політики.)

в)політичні відносини (стосунки) - включають у себе реалізацію політичних функцій, а також існування політичного процесу, політичного режиму.

г)політичні погляди, політична свідомість та політична культура(це систематизовані знання і досвід у політичній сфері діяльності, сприйняття та засвоєння системи політичних цінностей у суб'єктів політичного життя.);

д)політичні партії, рухи

Суб'єкти (носії) політики — це класи, нації, соціальні прошарки, групи; представники їхніх інтересів — різноманітні об'єднання, організації, в т.ч. держава, а також окремі люди. Політичні функції — це основні напрямки політичної діяльності суб'єктів політики. До них належать: а) владно-політична інтеграція суспільства; б) регулювання соціально-політичної діяльності; в) забезпечення цілісного управлінського впливу на суспільні процеси тощо Політичний процес — це сукупність діяльності всіх суб'єктів політичних відносин, що спрямована на формування, зміну чи перетворення, а також функціонування політичної системи суспільства. Політичний режим — політична обстановка у суспільстві, що реально складається і характеризується якісною і кількісною мірами участі народу, окремих соціальних груп, а також громадян у здійсненні політичної влади та методами здійснення цієї влади. Політична свідомість — це система ідеологічних і психологічних елементів, оцінка людиною існуючого політичного буття і вибір варіанту поведінки відповідно до індивідуальних та суспільних інтересів. Політична ідеологія — це систематизований вираз поглядів певного суб'єкта політичного життя (народу, певної соціальної групи, всього населення країни, окремого громадянина) на політичну організацію суспільства, на форму держави, на відносини між різними політичними суб'єктами, на їхню роль у житті суспільства, на відносини з іншими державами і націями. Політична культура — це систематизовані знання і досвід у політичній сфері діяльності, сприйняття та засвоєння системи політичних цінностей у суб'єктів політичного життя.