26. Управління якістю продукції.

Якість - це економічна категорія, яка відображає сукупність властивостей продукції, що зумовлюють ступінь її придатності задовольняти потреби споживачів відповідно до свого призначення.

Підвищення якості продукції є найважливішою умовою підвищення ефективності суспільного виробництва. В сучасних умовах у споживача є значний вибір щодо пропонованих товарів, а тому він прагне придбати якісний товар і за помірною ціною. І підприємству, щоб уникнути банкрутства і вижити у гострій конкурентній боротьбі за споживача, досягти високих результатів у виробничій діяльності необхідно налагодити випуск конкурентоспроможної продукції.

6. Показники якості продукції. Їх суть. Абсолютний і відносний рівень якості. Відмінності між ними.

Залежно від кількості властивостей, які характеризуються, показники якості поділяються на:

• одиничні, що характеризують будь-яку одну властивість продукції;

• комплексні, які відображають декілька властивостей продукції одночасно;

• загальні, які характеризують якість всієї сукупності продукції підприємства.

Одиничні показники, у свою чергу, поділяються на такі групи:

— показники призначення (характеризують пристосованість виробів до використання та область використання);

• показники надійності та довговічності;

• показники екологічні (характеризують ступінь шкідливого впливу на здоров'я людини та навколишнє середовище);

• показники економічні (відображають ступінь економічної вигоди виробництва і придбання споживачем);

• егрономічні показники (враховують комплекс гігієнічних, антропометричних, фізіологічних властивостей людини, вимоги техніки безпеки);

• естетичні показники (визначають естетичні властивості виробу);

• патентно-правові показники (відображають ступінь використання винаходів при проектуванні виробів).

За допомогою комплексних показників вимірюється група властивостей товару. Згідно цих показників продукцію поділяють на сорти, марки, класи! У системі загальних показників виділяють:

• коефіцієнт оновлення асортименту;

• частка сертнфікованої продукції;

• частка продукції призначеної для експорту;

• частка принципово НОВИХ (новітніх) виробів н загальному їх обсязі;

• частка виробничого браку;

• обсяг товарів, що реалізується за зниженими пінами під час сезонного розпродажу.

Оцінка якості передбачає визначення її абсолютного і відносного рівнів.

Абсолютний рівень визначають шляхом обчислення показників без їх порівняння з відповідними показниками аналогічних виробів.

Відносний рівень визначають, порівнюючи показники якості з кращими аналогами вітчизняних та зарубіжних зразків.

7. Вимоги до якості продукції. Її основні риси.

Сучасні умови господарювання вимагають від кожного підприємства запровадження і дотримання належного (дійового) комплексного механізму управління якістю продукції, визначальними елементами якого є:

• стандартизація (встановлення її застосування єдиних правил з метою впорядкування діяльності в певній галузі) і сертифікація виробів (забезпечується видачею сертифіката - документа, який засвідчує високий рівень якості і відповідність вимогам міжнародних стандартів 150 серії 9000);

• стандартизація і сертифікація внутрішніх систем якості;

• державний нагляд за додержанням стандартів, норм і правил та відповідальності за їх порушення (здійснює Державний комітет України зі стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України));

• внутрішньовиробничий технічний контроль якості (забезпечується відділеннями технічного контролю (ВТК).