Лекція 2

Використання інформаційних та комунікаційних технологій в освіті

План:

1. Етапи інформатизації освіти

2. Переваги використання ІКТ в освіті перед традиційним навчанням

3. Основні напрямки використання ІКТ в навчальному процесі

4. Найважливіші завдання інформатизації освіти

5. Тенденції розвитку інформатизації освіти

6. Аналіз нових інформаційних технологій як засобу інтенсифікації процесу навчання

7. Дидактичні функції та структурні блоки інформаційного навчального середовища

8. Дидактичні принципи створення і використання комп’ютерних засобів

1. Етапи інформатизації освіти

Ретроспективний аналіз процесу впровадження і використання засобів обчислювальної техніки та комп'ютерних технологій у навчальному процесі дозволив виділити три етапи інформатизації освіти (умовно названі електронізацією, комп'ютеризацією та інформатизацією освітнього процесу).

Перший етапінформатизації освіти (електронізація) характеризувався широким впровадженням електронних засобів і обчислювальної техніки в процес підготовки студентів спочатку технічних спеціальностей (кінець 50-х - початок 60-х років), а потім гуманітарних спеціальностей (кінець 60-х - початок 70-х років) і припускав навчання основам алгоритмізації і програмування, елементів алгебри логіки, математичного моделювання на ЕОМ.

Подібний підхід передбачав формування у студентів алгоритмічного стилю мислення, оволодіння деякими мовами програмування, освоєння умінь роботи на ЕОМ за допомогою обчислювально-логічних алгоритмів. Відносно мала продуктивність комп'ютерів того часу, відсутність зручних у роботі, інтуїтивно зрозумілих для звичайного користувача (не програміста) і що мають дружній інтерфейс програмних засобів не сприяли широкому використанню обчислювальної техніки в сфері гуманітарної освіти.

Другий етапінформатизації освіти (комп'ютеризація) (з середини 70-х років по 90-ті роки) пов'язаний з появою більш потужних комп'ютерів, програмного забезпечення, що має дружній інтерфейс, і характеризується в першу чергу використанням діалогової взаємодії людини з комп'ютером. Студенти як суб'єкти освітнього процесу вперше отримали можливість, працюючи на комп'ютері, взаємодіяти з моделями - "заступниками" реальних об'єктів і, що найголовніше, керувати об'єктами вивчення. Комп'ютерні освітні технології дозволили на основі моделювання дослідити різні (хімічні, фізичні, соціальні, педагогічні і т.п.) процеси і явища. Комп'ютерна техніка стала виступати в якості потужного засобу навчання у складі автоматизованих систем різного ступеня інтелектуальності. У сфері освіти все більше стали використовуватися автоматизовані системи навчання, контролю знань та управління навчальним процесом.

Третій, сучасний, етапінформатизації освіти характеризується використанням потужних персональних комп'ютерів, швидкодічих накопичувачів великої ємності, нових інформаційних і телекомунікаційних технологій, мультимедіа-технологій і віртуальної реальності, а також філософським осмисленням процесу інформатизації та його соціальних наслідків.

2. Переваги використання ІКТ в освіті перед традиційним навчанням

Є.І. Машбиць до набору істотних переваг використання комп'ютера в навчанні перед традиційними заняттями відносить наступне:

1. інформаційні технології значно розширюють можливості пред'явлення навчальної інформації. Застосування кольору, графіки, звуку, всіх сучасних засобів відеотехніки дозволяє відтворювати реальну обстановку діяльності.

2. комп'ютер дозволяє істотно підвищити мотивацію студентів до навчання. Мотивація підвищується за рахунок застосування адекватного заохочення правильних рішень завдань.

3. ІКТ втягують учнів у навчальний процес, сприяючи якнайширшому розкриттю їх здібностей, активізації розумової діяльності.

4. використання ІКТ в навчальному процесі збільшує можливості постановки навчальних завдань і управління процесом їх вирішення. Комп'ютери дозволяють будувати та аналізувати моделі різних предметів, ситуацій, явищ.

5. ІКТ дозволяють якісно змінювати контроль діяльності учнів, забезпечуючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом.

6. Комп'ютер сприяє формуванню в учнів рефлексії. Навчальна програма дає можливість учням наочно уявити результат своїх дій, визначити етап у вирішенні завдання, на якому була зроблена помилка, і виправити її.

3. Основні напрямки використання ікт в навчальному процесі

Спробуємо систематизувати, де і як доцільно використовувати інформаційні технології в навчанні, враховуючи, що сучасні комп'ютери дозволяють інтегрувати в рамках однієї програми тексти, графіку, звук, анімацію, відеокліпи, високоякісні фотозображення, досить великі обсяги повноекранного відео, якість якого не поступається телевізійному:

1) при викладенні нового матеріалу - візуалізація знань (демонстраційно - енциклопедичні програми; програма презентацій Power Point);

2) проведення віртуальних лабораторних робіт з використанням навчальних програм типу "Физикон", "Жива геометрія";

3) закріплення викладеного матеріалу (тренінг - різноманітні навчальні програми, лабораторні роботи);

4) система контролю і перевірки (тестування з оцінюванням, контролюючі програми);

5) самостійна робота учнів (навчальні програми типу "Репетитор", енциклопедії, розвиваючі програми);

6) при можливості відмови від класно-урочної системи: проведення інтегрованих уроків за методом проектів, результатом яких буде створення Web-сторінок, проведення телеконференцій, використання сучасних Інтернет-технологій;

7) тренування конкретних здібностей учня (увага, пам'ять, мислення і т.д.).

Під програмованим навчанням розуміється кероване засвоєння навчального матеріалу за допомогою навчальних пристроїв (ЕОМ, програмований підручник, кінотренажер та ін.) Програмований навчальний матеріал являє собою серію порівняно невеликих порцій навчальної інформації (кадрів, файлів, кроків), що подаються у певній логічній послідовності.

Роботи Скіннера, Краудера та інших педагогів-дослідників дали поштовх розвитку трьох різних видів навчальних програм (НП): лінійних, розгалужених і адаптивних, за допомогою яких і будується процес програмованого навчання в сучасній школі.

Лінійна НП- це навчальна програма, в якій весь навчальний матеріал розбивається на послідовність смислових одиниць ("порцій"), логічно охоплюють весь предмет. Ці "порції" повинні бути достатньо малі, щоб учень робив якомога менше помилок. В кінці кожної "порції" виконуються контрольні завдання, однак порядок вивчення "порцій" не залежить від результатів виконання цих завдань.

Розгалужена НПвідрізняється від лінійної тим, що учню в разі неправильної відповіді при виконанні контрольних завдань може надаватися додаткова інформація, яка дозволить йому виконати контрольне завдання.

Побудову адаптивної НПзасновано на гіпотезі, що деяка кількість помилок необхідно для успішного навчання, тобто якщо учень все робить без помилок, то ефект навчання буде меншим. Кількість допущених помилок використовується таким чином;

а) якщо відсоток помилок падає нижче певного рівня, то ступінь труднощі навчання автоматично підвищується;

6) при зростанні відсотка помилок вище певного рівня ступінь труднощі автоматично знижується.

4. Найважливіші завдання інформатизації освіти

1) підвищення якості підготовки фахівців на основі використання в навчальному процесі сучасних інформаційних технологій;

2) застосування активних методів навчання, підвищення творчої та інтелектуальної складових навчальної діяльності;

3) інтеграція різних видів освітньої діяльності (навчальної, дослідницької і т.д.);

4) адаптація інформаційних технологій навчання до індивідуальних особливостей учня;

5) розробка нових інформаційних технологій навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учня і підвищенню мотивації на освоєння засобів і методів інформатики для ефективного застосування у професійній діяльності;

6) забезпечення безперервності і наступності у навчанні;

7) розробка інформаційних технологій дистанційного навчання;

8) вдосконалення програмно-методичного забезпечення навчального процесу;

9) впровадження інформаційних технологій навчання в процес спеціальної професійної підготовки фахівців різного профілю.

Одним з найважливіших завдань інформатизації освіти є формування інформаційної культури фахівця, рівень сформованості якої визначається, по-перше, знаннями про інформацію, інформаційних процесах, моделях і технологіях, по-друге, вміннями і навичками застосування засобів і методів обробки та аналізу інформації в різних видах діяльності, по-третє, умінням використовувати сучасні інформаційні технології в професійній (освітньої) діяльності; по-четверте, світоглядним баченням навколишнього світу як відкритої інформаційної системи.