- •6.Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі.
- •7.Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •8. Ждерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •10. Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •11. Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •12. Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14. Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •15. Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •17.Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •18.Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •19. Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •23. Третій закон Ньютона
- •24. Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •26. Закон збереження енергії.
- •27. Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •28. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •29. Поступальні та обертальні рухи твердого тіла. Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •30. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми.
- •36. Закон Паскаля.
- •36.Закон Паскаля.
- •37. Закон Архімеда.
- •38.Принцип дії гідравлічного пресу.
- •39.Гідродинаміка.Теорема про неперервність течії.
- •40.Рівняння Бернуллі та його наслідки.
- •50. Рівняння Клапейрона
- •60. Закон Дюлонга та Пті.
- •61. Барометрична формула
- •62. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •63. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •68. Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •69. Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •71. Теорема Гауса
- •74. П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •72. Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле.
- •76. Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори)
- •77. Конденсатори. Ємність плоского конденсатора.
- •78. Паралельне та послідовне з’єднаня конденсаторів.
- •Закон Ома для повного кола
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •90. Електронна лампа тріод.
- •92. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Закон циркуляції магнітного поля
- •Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму
- •99. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.Феромагнетики.Парамагнетики.Діамагнетики.
- •104) Променева трубка. Принцип роботи осцилографа .Фігури Ліссажу
- •105) Умови виникнення періодичного руху
- •106. Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •109. Електричні коливання. Електричний коливальний контур
- •110. Згасаючі коливання. Рівняння і характеристик згасаючих коливань
- •112. Вимушені коливання. Резонанс
- •117. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •118.Принцип Ферма розповсюдження хвиль.Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •120.Фотометрія.Сила світла,освітленість,світимість – визначення та одиниці виміру.
- •119.Коефіцієнти відбивання та проходження електромагнітних хвиль.
- •127.Інтерференція світла у тонких плівках. Просвітлення оптики
- •126.Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Поширення світла в речовині
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •132. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •141. Термоядерний синтез.
- •142. Атомна енергетика.
- •Альфа-розпад
- •Бета-розпад
- •Гамма-розпад (ізомерний перехід)
27. Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
Силове поле - це векторне поле в просторі, в кожній точці якого на пробну частку діє визначена за величиною і напрямком сила (вектор сили). Розрізняють стаціонарні поля, величина і напрям яких можуть залежати виключно від координат x, у, z точки дії сили, і нестаціонарні силові поля, що залежать також від моменту часу t, в який відбувається дія. Виділяють також однорідне силове поле, для якого сила, що діє на пробну частку, постійна у всіх точках простору.
Однорідне силове поле - силове поле, в будь-якій точці якого сила поля для даної матеріальної точки має одне і те ж значення.
28. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
Сила тертя - це сили, що виникають у процесі руху одних тіл або їхніх частин по поверхні інших. Вони напрямлені по дотичній до поверхонь тіл і перешкоджають відносному переміщенню їх. Сила тертя виникає лише в макроскопічних системах, де внаслідок хаотичного руху атомів відбувається незворотній процес розсіяння енергії макроскопічного руху складових системи в енергію мікроскопічного руху атомів та молекул. Сила тертя завжди направлена проти вектора швидкості. Сила тертя не належить до потенціальних сил.
Коли тіло рухається в газі чи рідині, сила тертя пропорційна швидкості, при великих швидкостях — квадрату швидкості.
Коефіцієнт тертя́ — це величина, що характеризує силу тертя і зазвичай позначається μ, k або f. У залежності від виду тертя відрізняють і відповідний коефіцієнт тертя. Залежить від властивостей тертьових поверхонь тіл.
Сухе тертя (зовнішнє) - це тертя, що виникає при відносному перміщенні тіл, які дотикаються. Характерна риса сухого тертя — наявність значної сили тертя спокою. Тертя, що виникає при відносному русі між твердим тілом і рідинним або газовим середовищем, а також між шарами цих середовищ називають внутрішнім або в’язким тертям. Зовнішнє тертя поділяють на тертя спокою – виникає між взаємно нерухомими тілами; та тертя руху – виникає при відносному переміщенні тіл, що дотикаються. Залежно від характеру відносного переміщення тіл, розрізняють тертя кочення і ковзання. Тертя сопкою – сухе тертя між взаємно нерухомими тілами.
Тертя ковзання:
FT=k(Pn+Sp0)
Де k –коефіцієнт тертя; p0- додатковий тиск обумовлений силами молекулярного притягання; S- сумарна площа взаємодіючих поверхонь між тілами; Pn – нормальний тиск.
Тертя кочення:
FT=k Pn/r
Де r – радіус тіла кочення.
Сила внутрішнього тертя є результатом дії сил молекулярного зчеплення на межі двох шарів і переходу молекул з одного шару в інший. За другим законом механіки зміна кількості руху шару рідини за одиницю часу визначає силу, що діє на нього, тобто силу внутрішнього тертя.
Сила тертя в’язкого:
При невеликих швидкостях
F=-kυ,
- при більших швидкостях лінійна залежність переходить у квадратичну, при яких швидкість тертя залежить від розмірів і форми тіла:
F=-kυ2,
Для сферичних тіл, що рухаються у в’язких середовищах, використовують формулу Стокса:
F=6πrnυ,
де r – радіус кульки, n - в’язкість середовища.
Сили тертя спокою, а іноді сили тертя ковзання мають значення при передаванні руху від одного тіла до іншого. Внаслідок сили тертя сопкою не зазнають руйнування споруди, машини та механізми, які скл. зі значної кількості елементів та деталей.
Рух твердого тіла по похилій площині
Коли тіло рухається вздовж похилої площини, чи знаходиться на ній в стані спокою, коефіцієнт тертя дорівнює тангенсу кута нахилу похилої площини: