- •6.Гравітаційна взаємодія поблизу поверхні Землі.
- •7.Електрична взаємодія. Закон Кулона.
- •8. Ждерело електричної взаємодії. Потенціал і напруженість поля точкового заряду.
- •10. Фізичні властивості твердих тіл та рідин.
- •11. Маса. Зв'язок маси тіла з його вагою. Одиниці виміру маси та ваги.
- •12. Терези. Типи терезів та вимірювання ваги.
- •13. Маса, як мірило інертності тіла. Другий закон Ньютона.
- •14. Густина, як фізична характеристика речовини. Методи визначення густини.
- •15. Закон Архімеда. Вплив сили Архімеда на результати вимірів ваги тіла.
- •17.Матеріальна точка (мт). Визначення положення мт у просторі, радіус-вектор.
- •18.Характеристики руху. Середня та миттєва швидкість. Нормальне та тангенціальне прискорення. Одиниці виміру швидкості та прискорення.
- •19. Інерціальні системи. Перший закон Ньютона.
- •23. Третій закон Ньютона
- •24. Пружна деформація. Закон Гука. Модуль Юнга. Енергія деформованої пружини.
- •26. Закон збереження енергії.
- •27. Однорідне силове поле. Рух мт в однорідному силовому полі.
- •28. Сили тертя. Сухе та грузле тертя. Рух твердого тіла по похилій площині.
- •29. Поступальні та обертальні рухи твердого тіла. Кутова швидкість та кутове прискорення.
- •30. Момент інерції твердого тіла. Моменти інерції тіл найпростішої форми.
- •36. Закон Паскаля.
- •36.Закон Паскаля.
- •37. Закон Архімеда.
- •38.Принцип дії гідравлічного пресу.
- •39.Гідродинаміка.Теорема про неперервність течії.
- •40.Рівняння Бернуллі та його наслідки.
- •50. Рівняння Клапейрона
- •60. Закон Дюлонга та Пті.
- •61. Барометрична формула
- •62. Адіабатичний процес. Рівняння адіабати.
- •63. Цикл Карно. Коефіцієнт корисної дії теплової машини.
- •68. Капілярні явища. Сила поверхневого натягу, висота підняття рідини в капілярі.
- •69. Поле точкового заряду. Силові лінії електричного поля. Геометрична інтерпретація полів силовими лініями.
- •Електричний диполь. Дипольний момент. Поле диполя.
- •71. Теорема Гауса
- •74. П’єзоелектрики, сегнетоелектрики, піроелектрики.
- •72. Полярні і неполярні молекули. Поляризація речовини.
- •73. Вплив речовини діелектрика на електричне поле.
- •76. Джерело електрорушійної сили (гальванічний елемент, електрогенератори)
- •77. Конденсатори. Ємність плоского конденсатора.
- •78. Паралельне та послідовне з’єднаня конденсаторів.
- •Закон Ома для повного кола
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •Паралельне і послідновне з*єднання резисторів.
- •90. Електронна лампа тріод.
- •92. Напруженість та магнітна індукція. Сила Лоренца.
- •Закон циркуляції магнітного поля
- •Соленоїд. Енергія та індуктивність довгого соленоїда.
- •Явище електромагнітної індукції. Закон Фарадея.
- •Принцип дії електричного генератора змінного струму
- •99. Класифікація матеріалів за магнітними властивостями.Феромагнетики.Парамагнетики.Діамагнетики.
- •104) Променева трубка. Принцип роботи осцилографа .Фігури Ліссажу
- •105) Умови виникнення періодичного руху
- •106. Найпростіші коливальні системи. Математичний, пружинний та фізичний маятники.
- •109. Електричні коливання. Електричний коливальний контур
- •110. Згасаючі коливання. Рівняння і характеристик згасаючих коливань
- •112. Вимушені коливання. Резонанс
- •117. Енергія світлової хвилі. Вектор Пойтінга.
- •118.Принцип Ферма розповсюдження хвиль.Закони відбиття та заломлення світлових хвиль.
- •120.Фотометрія.Сила світла,освітленість,світимість – визначення та одиниці виміру.
- •119.Коефіцієнти відбивання та проходження електромагнітних хвиль.
- •127.Інтерференція світла у тонких плівках. Просвітлення оптики
- •126.Інтерференція світла від двох когерентних джерел.
- •Елементи квантової фізики. Принцип невизначеності. Взаємодія світла з речовиною. Поглинання та випромінювання світла атомами. Постулати Бора.
- •Поширення світла в речовині
- •Поглинання світла
- •Розсіювання світла
- •132. Серії випромінювання. Умови квантування.
- •141. Термоядерний синтез.
- •142. Атомна енергетика.
- •Альфа-розпад
- •Бета-розпад
- •Гамма-розпад (ізомерний перехід)
110. Згасаючі коливання. Рівняння і характеристик згасаючих коливань
Коли на тіло діє тільки одна квазіпружна сила, воно здійснює незгасаючі гармонічні коливання з постійною амплітудою . В дійсності ж на рухомі тіла завжди діють з боку оточуючого середовища сили тертя, які перешкоджають руху. На подолання опору середовища, на тертя, на створення хвиль, на непружні деформації і т.п. витрачається енергія. Внаслідок цього механічна енергія тіла, що коливається, неперервно зменшується, переходячи в інші форми енергії, і розсіюється в оточуючому середовищі.
Повна енергія тіла, що коливається, визначається амплітудою:
.
При зменшенні енергії амплітуда зменшується і коливання стає згасаючим. Повна сила, яка діє на точку, дорівнює сумі квазіпружної сили і сили тертя . Сила тертя дорівнює u , де - коефіцієнт тертя, u - швидкість руху точки. Тому диференціальне рівняння для точки, що коливається, буде:
Позначимо коефіцієнт
(зміст такого позначення випливає із теорії диференціальних рівнянь). Тоді рівняння (2) набуде вигляду:
Розв'язком цього диференціального рівняння є функція (без доведення)
Рівняння (6) є рівнянням згасаючих коливань. Тут, згідно з (4),
– коефіцієнт згасання;
циклічна частота згасаючих коливань, - частота власних коливань (при r = 0).
Рівняння згасаючих коливань (6) відрізняється від гармонічних тим, що його амплітуда
з часом зменшується. На рис. 3.1 суцільною лінією зображено залежність зміщення точки, що коливається, від часу, а пунктирною лінією - залежність амплітуди від часу.
Амплітуда згасаючого коливання з часом зменшується за експоненціальним законом (9). Це зменшення тим більше, чим більше (чи ), тобто чим більше тертя.
1 11. Акти́вний о́пір - частина повного опору електричного кола змінному струмові, яка поглинає електричну енергію і визначається вживаною потужністю P та струмом I в колі за формулою:
В електричних колах, які не мають електроємності, активний опір більший за опір постійному струмові внаслідок поверхневого ефекту та магнітних витрат.
В електричних колах з великою електроємністю активний опір може бути меншим, ніж опір постійному струмові внаслідок втрат в діелектрику.
Активний опір R. Коло з активним опором мусить мати значний опір і дуже малу індуктивність та ємність (електричні лампи, плитки, праски). У провіднику з активним опором коливання значення струму за фазою збігаються з коливаннями напруги (рис.5.2.4), а амплітуду струму визначають за формулою: Imax = Umax/R.
На провідниках з активним опором виділяється теплова потужність. Для того, щоб її розрахувати, потрібно визначити діюче значення струму і напруги.
Реакти́вний о́пір - величина, що характеризує опір що надається змінному струму електричною ємністю і індуктивністю кола (її ділянки).Вимірюється в Омах.
Змінний струм на відміну від постійного струму проходить через конденсатор. Але струм у конденсаторі, так званий струм зміщення, максимальний не тоді, коли до конденсатора прикладена найбільша напруга, а тоді, коли напруга найшвидше змінюється (при збільшенні частоти струм у колі збільшується). При проходженні струму через котушку струм мінімальний при найбільшій зміні напруги (при збільшенні частоти струм у колі зменшується).Змінний струм у конденсаторі й котушці має ще ту особливість, що він не призводить до втрат енергії, якщо знехтувати звичайним активним опором. Для опису опору цих елементів змінному струму вводиться залежна від частоти величина - реактивний опір X. Для індуктивності L
Для ємності C
Тут ω = 2πν - циклічна частота, ν - лінійна частота. Реактивний опір синусоїдальному струму при послідовному з'єднанні індуктивного і ємнісного елементів кола, дорівнює
де - w - кутова частота, L і C — індуктивність і ємність.
Реактивний опір поряд із активним опором є складовою частиною імпедансу
де Z - імпеданс, R - активний опір, i - уявна одиниця.
Співвідношення між активним й реактивним опором дозволяють визначити зміну фази змінного струму на ділянці кола.