- •1.Телевізійна реклама як така, що містить зображення, звук, рух, колір.
- •2.Різновиди роликів за типом сюжету: описові (інформаційні), благополучно-сентиментальні, парадоксальні й шокові.
- •3/Різновиди роликів за часом трансляції і ступенем детальності викладу матеріалу.
- •4.Правила створення радіореклами.
- •5.Основні жанри радіореклами.
- •6.Переваги і недоліки розміщення реклами на радіо.
- •7.Основні прийоми подачі реклами на радіо: джингли (рекламні куплети, музичні фрази), рекламні діалоги, оголошення ведучих.
- •8.Правила створення ефективної реклами в друкованих змі.
- •9.Специфіка прес-реклами.
- •10.Особливості створення реклами у журналах.
- •11.Рубрична реклама.
- •Переваги і недоліки розміщення реклами у друкованих змі.
- •13.Основні різновиди друкованої реклами: плакат, буклет, каталог, проспект, листівка, календар, адветоріал та ін.
- •14.Основні етапи розробки носіїв поліграфічної реклами .
- •15.Класичні і сучасні техніки створення креативної реклами. Подолання бар’єрів креативності.
- •17.Теорія архетипів к.Юнга. Архетипи Тіні, Персони, Аніми, Анімусу, Самості, Великої Матері. Архетип і архетипний образ.
- •18.Психоаналіз е.Берна. Гра у рекламі. Серійність у рекламі. Гумор у рекламі.
- •19. Гендерний дискурс у рекламі.
- •20. Рекламне ім'я: методи та прийоми створення
- •21.Рекламний текст: структура, аргументи.
- •22.Фоносемантика в рекламі.
- •23.Образ як засіб візуальної комунікації.
- •Композиція рекламного звернення. Прийом ритмізації.
- •24.Композиція рекламного звернення Прийом центричності.
- •26.Ключові поняття: творчість, креатив, креативність.
- •27.Теорії креативу. Етапи творчого процесу.
7.Основні прийоми подачі реклами на радіо: джингли (рекламні куплети, музичні фрази), рекламні діалоги, оголошення ведучих.
Реклама на радіо розрізняється прийомами подачі. Це можуть бути просто оголошення дикторів, рекламні сценки або діалоги (в цьому випадку найбільш ефективний "звукової" повтор телевізійної реклами, коли у глядача подумки виникає і зоровий образ), а також специфічний вид радіореклами - джингли.
Джингли представляють собою пам'ятні рекламні пісеньки, куплети, фрази, що інформують про властивості і особливості рекламованих товарів (робіт або послуг) і виконують функцію їх уявної ідентифікації. У цьому випадку крім голосу важливу роль відіграє і музика до радіороликів.
Діалог - це бесіда диктора з іншою людиною (чи людьми) чи бесіда двох і більше осіб без диктора. У першому випадку диктор може розмовляти, наприклад, з чи покупцем експертом - виготовлювачем товару, представником банку, фірма. Такі рекламні бесіди переконливі, якщо всі учасники бесіди поводяться природно. На практиці експерти суцільно і поруч говорять вимучений, фальшивлять. Діалог другого типу - без диктора - так само важкий, навіть якщо говорять персонажів уособлюють професійні актори. Адже в реальному житті два чоловіки рідко говорять про достоїнства товару цілих 60 секунд.
Як би там не було, радіо напрацювало чимало прийомів, щоб зробити рекламні діалоги правдоподібними або принаймні прийнятними. Серед персонажів радіореклами не випадково часто присутні дві домогосподарки, чоловіки, батьки і діти, причому хтось з персонажів дурнуватий і недосвідчений, а іншої дає йому роз'яснення (функція продавця). Найприродніше діалог, в якому персонажі зіштовхуються з проблемою, розв'язуваної за допомогою товару, за умови, що естафету приймає диктор, звично виконує функцію продавця. В принципі можна зберегти природність діалогу і в той же час перерахувати торговця якості товару за допомогою таких прийомів:
один з персонажів може прочитати іншому напис на упаковці, при цьому він не входить в роль продавця, зберігаючи природність;
він може прочитати своєму співрозмовнику рекламу товару;
персонаж розмовляє з представником ремонтної служби, водопровідником і т.п., і останній популярно викладає, як працює та або інша деталь, наскільки вона міцна, як її можна замінити;
персонаж читає інструкцію сам, особливо якщо правила, підкреслюють легкість заміни деталі й експлуатації приладу;
персонаж дзвонить комусь по довідку - співробітниці заводу, організації або служби, дилеру, кожному, хто розбирається в товарі і здатний дати раду (на ТБ і такому випадку екран ділять навпіл);
про товар і його достоїнства розмовляють два продавця;
завідувач відділом магазину проводить інструктаж нового продавця (у цьому прийомі доречний гумор, з легким "пережатием");
сценарист, який складає рекламний текст, цікавиться думкою про товар власної дружини: у неї свій, суто жіночий підхід до товару, який акцентував увагу на тому, що він міг прогледіти;
старанна учениця розповідає вчителю, що вона дізналася про товар, готуючи домашнє завдання;
той же прийом, але навпаки: учитель розповідає класу про товар і відповідає на запитання учнів (безмежні можливості для гумору);
про товар розмовляють два комп'ютери: факти видаються механічними голосами;
на питання про товар відповідає робот;
про достоїнства собачих консервів можуть розповісти самі собаки (кішки, птахи та інші тварини).