174. Алгоритм процесу прийняття рішення про придбання товарів промислового призначення.

Процес прийняття рішення про придбання ТПП складається із ряду етапів. Можна виділити 8 етапів у процесі прийняття рішень про покупку залежно від ситуації здійснення промислових закупівель.

1. Усвідомлення проблеми.

2. Конкретизація кількості і загальних характеристик товарів чи послуг. Повторна закупка стандартизованих товарів не потребує цього етапу.

3. Здійснення функціонально-вартісного аналізу, спрямованого на зіставлення витрат з величиною досягнутої корисності.

4. Вивчення різноманітної інформації (виставки, галузеві видання, телефонне опитування і т.ін.)

5. Спеціалісту з маркетингу слід виявити вміння написання та подання своєї пропозиції, детальний опис пропозиції з технічного та з маркетингового боку.

6. Ретельний аналіз не тільки технічної можливості постачальників, а й спроможності виконати вчасно замовлення та необхідне обслуговування.

7. Видання специфікацій на замовлення, рішення про умови поставки, кількість та ін.

8. Оцінка роботи постачальника (продавця) і приймання рішення щодо продовження чи припинення взаємовідносин.

Після визначення виду і терміну закупівлі необхідно розрахувати обсяги закупівель по кожному матеріалу.

175. Структура маркетингової товарної політики підприємства.

176. Абсолютні та структурні показники ресурсоємності товару.

Ресурсоємність. Показники ресурсоємності окремих видів товарів поділяються на декілька груп.

Питомі: Показники, що характеризують витрату абсолютного значення конкретного вигляду або сукупності ресурсів на окремій стадії життєвого циклу товару на одиницю його корисного ефекту

Відносні: показники витрат ресурсу на одиницю параметра об'єкта або технологічні витрати ресурсу, наприклад, витрата палива на 100 км пробігу конкретного автомобіля або відсоток технологічних витрат конкретного виду ресурсу на конкретній стадії життєвого циклу

Абсолютні: витрати на маркетинг (на одиницю товару), витрати на НДДКР (на одиницю товару), витрати на організаційно-технологічну підготовку виробництва нового товару, витрати на виробництво товару, витрати на підготовку товару до функціонування, витрати на експлуатацію і технічне обслуговування товару, витрати на відновлення (ремонт) товару, витрати (економія) на утилізацію товару

Структурні: структура витрат за стадіями життєвого циклу товару %, сировина і матеріали (% від повних витрат на цій стадії життєвого циклу товару), комплектуючі вироби що купуються, або запасні частини (% від повних витрат), паливно-енергетичні витрати ( у натуральному виразі і в % від повних витрат), заробітна плата персоналу фірми, що доводиться на одиницю товару (% від повних витрат), амортизація основних виробничих фондів з розрахунку на одиницю товару на даній стадії (%)

177. Розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності промислової продукції.

На основі групових параметричних індексів за нормативними, технічними та еко номічними показниками розраховують інтегральний показник конкуренто спроможності (Кінт):

Кінт = Ітп / Іеп ≥ 1

Підготовка висновків щодо підвищення рівня конкурентоспроможності товару. Якщо Кінт ≥ 1, товар вважають конкурентоспроможним; якщо Кінт≤1 — поступається конкурентному; якщо Кінт= 1 — перебуває з ним на одному рівні. Безумовно, мета виробника — отримати Кінт≥1, цілеспрямовано збільшуючи Ітп та зменшуючи Іеп. Якщо ж порівняння здійснюється відносно еталона, більш конкурентоспроможним можна вважати товар, який відповідає вимогам споживачів на 100%, тобто Кінт= 1.

Описаний підхід до оцінювання конкурентоспроможності має навчально-аналітичний характер. На практиці визначення конкурентоспроможності здійснюється з урахуван ням особливостей оцінки певних показників конкурентоспроможності (галузевих, міжнародних тощо). Якщо значення інтегрального показника, визначеного на основі порівняння з това ром-еталоном, Кінт ≥ 1, виріб є конкурентоспроможним відносно товару фірми конкурента. Якщо метою оцінювання конкурентоспроможності товару є прийняття рішення щодо виведення товару на ринок, прогнозована оцінка конкурентоспроможності товару:

при Кінт = 1,6 і більше — дуже перспективно;

1,40—1,59 —перспективно;

1,20—1,39 — малоперспективно;

1,00—1,19 — неперспективно.

Інтегральний показник конкурентоспроможності вказує на ступінь його привабливості з позиції покупця. У період гострої конкурентної боротьби за споживача виробничі фірми спрямовують свої зусилля на одержання прибутків через призму якості і конкурентоспроможності товарів.