111. «Шкала статусу» служби маркетингу в системі управління підприємством.

99. Розробка інноваційних стратегій на підприємстві та обґрунтування інноваційних проектів.

Ефективне формування інноваційної стратегії починається з визначення того, куди підприємство має рухатися, яку довгострокову позицію на ринку воно збирається зайняти в результаті впровадження інновації, тобто з розробленням місії та цілей.

Розроблення інноваційної стратегії передбачає прийняття стратегічних завдань (цілей), оцінку можливостей та ресурсів для їх використання; аналіз альтернатив; підготовку конкретних програм, проектів, бюджетів; оцінку сильних та слабких сторін діяльності суб'єктів з урахуванням обраних цілей.

Послідовність етапів розроблення стратегії така:

1. Етап розроблення цілей:

а) формування місії-орієнтації і місії-політики організації, у

яких підкреслюється прихильність до інноваційної діяльності;

б) формується мета інноваційного розвитку організації.

Будується «дерево цілей».

2. Етап стратегічного аналізу:

а) аналізується внутрішнє середовище й оцінюється інноваційний потенціал;

б) аналізується стан зовнішнього середовища й оцінюється інноваційний клімат;

в) визначається інноваційна позиція організації.

3. Етап вибору інноваційної стратегії:

а) визначаються базові стратегії розвитку та їх інноваційні складові;

б) розробляються й оцінюються альтернативні інноваційні стратегії;

в) здійснюються вибір і обґрунтування інноваційної стратегії, якій віддається перевага.

4. Етап реалізації інноваційної стратегії:

а) розроблюються стратегічний проект (перелік стратегічних змін і заходів для їх здійснення) та план реалізації проекту, особливо враховується інноваційний характер перетворень;

б) організується стратегічний контроль процесу реалізації проекту;

в) оцінюється ефективність процесу реалізації і проводиться

необхідне коригування проекту, стратегій, цілей.

100. Зміст і складові комунікаційного процесу промислових підприємств.

Маркетингова політика комунікацій – це комплекс заходів, які використовує фірма для інформування, переконання чи нагадування споживачам про свої товари (послуги)

Маркетингова політика комунікацій на промислових підприємствах складається з таких основних засобів впливу на чітко визначену ринкову або конкретну його частину:

- реклама;

- стимулювання збуту;

- популяризація;

- участь у виставках:

- формування суспільної думки;

- ділове листування;

- пряма поштова реклама та Internet.

Процес вибору комплексу просування товару:

Визначення цілей просування

Оцінювання чинників, що впливають на

комплекс просування

Розроблення стратегії просування

Складання і розподіл бюджету просуванн

Оцінювання комплексу просування

Маркетингова політика комунікацій реалізується за допомогою відповідного процесу, логічна послідовність якого складається з таких елементів:

відправник (джерело інформації) – фірма, яка пропонує свої то вари чи послуги і надсилає відповідну інформацію про них, адресую чи її своєму цільовому ринку;

кодування – перетворення думок, суджень, вражень, знань у символічну, зручну для споживача і ефективну з погляду завдань комунікації форму;

звертання – набір символів і момент їх передачі цільовому ринку;

засоби поширення інформації – канали комунікації (зв'язку) з цільовим ринком і конкретні носії інформації;

декодування – розшифровка звертання, в ході якого символи, які надходять по комунікаційних каналах, набувають для споживача конкретного значення;

отримувач – споживач, якому передається інформація про товари чи послуги фірми;

зворотна реакція – відгуки споживачів, їх дії в результаті отримання і декодування звертання;

зворотний зв’язок – частина зворотної реакції, яку отримувач доводить до відома відправника;

перешкоди – можливі небажані або невраховані втручання у процес маркетингової комунікації.