- •Аристотель і платон про політику державу і владу
- •2.Видатні мислителі політичної науки
- •3.Види парламентів
- •4.Тоталітаризм
- •5. Глобалізація, трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі.
- •6.Глобальні проблеми у сучасній цивілізації
- •7.Грушевський та його теорія нац. Самовивизначення
- •Політична влада
- •Диференціфція влади відносно її соціальної бази і соціального складу.
- •Доктрина технократії.
- •Формування нації
- •Етатизація та деетатизація суспільного життя
- •Життя-найвища цінність у людини:цілі, ідеали і пріоритети у політиці.
- •14.Тенденції розвитку цивілізації
- •15,16. Зовнішня політика
- •17.Ідейно-політичні концепції сучасності
- •18.Розвиток громадянського суспільства
- •19. Теорії виникнення держави
- •20. Права, свободи, обов’язки громадян. Білль про права
- •21.Коеволюція держави
- •22. Консерватизм неоконсерватизм
- •23.Конституція конституціоналізм
- •24. Концепції політики в німецькій філософії
- •25. Лібералізм і неолібералізм
- •26. Менталітет ментальність політична компетентність особистості
- •27. Міжнародний біль про права людини
- •28. Нації і етнічні групи як суб’єкти соціально-політичного життя
- •30. Національно державний устрій
- •31.Концепції демократії
- •32.Громадянське суспільство
- •34. Оновлення, модерн і диверсифікація форм і методів вивч п в конт. Бол. Пр.
- •35.Політичні теорії ренесансу, реформації
- •36. Основні політичні вектори і тенденції становлення глобальної макроетносоціо-системи людства.
- •37. Парадигми нтп нтр, соціально-політична еволюція
- •38.Партійні системи
- •40.Доктрини старод греції та риму
- •Політична думка у Стародавньому Римі
- •41.Політ думка київської русі
- •42.Політ думка старод сходу
- •43. Політична свідомість
- •45.Політ відчуження
- •46.Політ порядок і політ поведінка особистості
- •47.Політ процес:детермінованість, стадії і тенденції розвитку
- •48.Політ ідеї ренесансу, просвітництва
- •Політичні ідеї епохи Відродження
- •49. Політ ідеї макса вебера
- •50.Політ конфлікти.Дарендорф
- •51. Політ концепції укр мислителів 19-20 ст
- •52.Політ партії.Багатопартійність в україні
- •52. Політичні партії, їх сутність та типологія. Розвиток багатопартійності в Україні
- •Типологія
- •Розвиток багатопартійності в Україні
- •53. Поняття політичного режиму та його класифікація.
- •54. Політологія – це наука про політику
- •55. Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •1. Сутність та специфіка політичної влади
- •2. Влада в Україні
- •56. Проблеми конфлікту, миру та війни у світовій політичній макросистемі
- •57. Розвиток зарубіжної політичної думки в XIX ст.
- •58. Роль еліти в суспільно-політичному житті. Відносини місцевих еліт з центральною владою.
- •59. Роль федералізму в становленні громадянського суспільства. Федеративна держава.
- •60. Соціальна держава. Сутність і ознаки.
- •61. Соціогенез, соціальне становлення особистості і політична соціалізація особистості.
- •62. Специфіка предмету і методології політології та її місце в системі суспільних наук
- •Основні методи політології
- •63. Структура і зміст політології. Методологія політичної науки.
- •64. Структура і типи політичної культури
- •65. Структура… політ країн світу, реформа політичної системи України
- •66. Суб'єкти та об’єкти політики.
- •67. Суспільні організації і рухи, їх генезис. Стан і проблеми молодіжної політики України.
- •68. Сутність демократія
- •69.Сутність і ознаки політичної влади та конституційні норми її регулювання. Типи легітимності влади.
- •72. Сутність і структура політ інститутів, суч проблеми ортобіотики.
- •73 Виборча система
- •74 Федералізм конфедералізм
- •4. Конфедерація
- •75. Громадянське суспільство
- •76. Міжнародні відносини
- •77. Соціально-політична еволюція людства
- •78. Сутність форми і методи політики
- •79. Теорії держави і влади
- •80. Поліархія Меритократія
- •81. Типи і функції держави. Формування української державності.
- •82. Типи, напрямки і етапи політичного прогнозування.
- •83. Типологія, особливості і форми політичних відносин.
- •85. Управління
- •86. Устрій і розвиток держави в контексті трансформаційних процесів в Україні.
- •87. Федеральний устрій держави
- •88. Форми державного устрою
- •89. Форми, інститути і тенденції розвитку демократії. Р. Даль про розвиток демократії.
- •90. Футурологічні моделі світу у наукових працях е. Тоффлера
5. Глобалізація, трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі.
Глобалізація охоплює декілька процесів: інтернаціоналізація економіки; розвиток єдиної системи світового зв'язку; зміна чи послаблення функцій національної держави; активізація діяльності транснаціональних недержавних утворень етнічних діаспор, релігійних рухів, мафіозних угрупувань тощо. Вперше використав Левітту статті 1983: злиття ринків окремих продуктів, які виробляються багатонаціональними корпораціями. Більш широкого значення надали представники Гарвардської школи бізнесу: Оме, 1990, Світ без кордонів: світова економіка визначається сьогодні взаємозалежністю 3 центрів ЄС, США та Японія, економічний націоналізм окремих держав втратив сенс, а головними акторами на економічній сцені стали глобальні фірми.Процеси глобалізації вивчаються сьогодні у декількох аспектах, залежно від їх передумов:1) власне цивілізаційних універсальному характері та загальній спрямованості цивілізаційного прогресу; 2) культурних схожості проблем людського буття та наявності глобальних проблем, які потребують для вирішення діалогу культур; 3) економічних створенні єдиної світової ринкової економіки та системи вільної торгівлі;4) політичних ідентичності політичних законів, процесів та правових норм. Економічна наука досліджує такі напрями: фінансова глобалізація, становлення глобальних багатонаціональних корпорацій, інтенсифікація світової торгівлі та тенденція до конвергенції. Географи: 2 моменти глобалізаційних процесів: 1) глокалізація процесів транснаціоналізації, тобто створення системи контролю та управління, здатних сумістити централізацію з локальними економічними інтересами 2) утворення економічних архіпелагів, зокрема, асоціації найбільших міст-мегаполісів. Історики: 1) 1 з етапів розвитку капіталізму, зумовлений прогресом електроніки; 2) нова форма колоніалізму: роль нової метрополії відіграють США, а її колоній решта країн, які одночасно є частиною глобального ринку збуту. Вивчення історичного аспекту глобалізації передбачає відповідь: 1) з якого часу можна вести мову про вихід деяких суспільних зв'язків та функцій за межі національної держави як про глобальний феномен; 2) чи є нинішня глобалізація безпосереднім продовженням інтернаціоналізації капіталу, початок якої визначений Броделем як початок формування світової економіки навколо кількох центрів становлення європейського капіталу Генуї, Голландії, Англії; 3) чи є нинішня глобалізація чимось принципово новим, зумовленим нафтовими шоками 1973 і 1979, пізніше крахом СРСР і розповсюдженням ринкових механізмів на країни колишнього соціалістичного табору. В технологічному аспекті глобалізація спричиняє техноглобалізм злиття нововведень та нових технологій у єдиний комплекс технічних знань; виникнення технологічних макросистем у сферах зв'язку, транспорту, виробництва; революцію телекомунікацій і створення Інтернету.З політичної точки зору: завершення холодної війни, руйнування біполярної картини світу, посилення взаємозалежності країн, становлення нового міжнародного та світового порядків. Фр. Баді: 3 аспекти глобалізації, важливі для політики: 1) історичний процес, розвивається протягом багатьох століть; 2) гомогенізація світу, життя за єдиними принципами, прихильність єдиним цінностям, слідування єдиним звичаям і нормам поведінки; 3) визнання зростаючої взаємозалежності, головний наслідок: руйнування національного державного суверенітету внаслідок дії нових акторів міжнародних політичних процесів.Амер. Гофман: глобалізація відтворення у світовому масштабі того, що в XIX ст. національний капіталізм створив в окремих країнах. Проблема полягає у стосунках між державою і ринком і є проблемою панування промислово розвинутої держави над переважно аграрним світовим оточенням. Канадський соціолог Пру: пояснення смислу глобалізації залежить від політичних властей, які створюють нинішній образ глобалізації. Дослідження політичного аспекту глобалізації існує у вигляді політичної глобалістики, увага якої на з'ясуванні ролі політичного у процесі адаптації людства до нових умов його існування; вивченні закономірностей формування політики глобальної безпеки, можливостей і засобів політичного регулювання процесів глобалізації. Соціально-психологічний аспект: домінування т.зв суспільного неврозу, почуття незахищеності та загрози самобутності державним утворенням, групам населення внаслідок контактів із зовнішнім світом
Модернізація – це заперечення і подолання традиційних, старих форм, шляхів і способів розвитку, а також їхня зміна, перехід до цивілізаційних вимог сучасності, включаючи різні удосконалення у соціально-політ. Устрої, у матеріальному устаткуванні, у технологічному процесі. Мод. Означеє подолання соціально-культурної, політ. І економ. Відсталості з допомогою запозичення, оволодіння досягненнями світової освіти і науки, культури, технологій. Як тип розвитку вона являє собою процес створення технологічного способу виробництва, включаючи сучасну си-му освіти, науку, біотехнологію, а також оновлення всіх сфер життя суспільства.