21.Коеволюція держави

Цетральною тезою є той об'єктвний факт, що в сучасних умовах в теорії і на практиці значно актуалізувались проблеми соціальної держави і громадянського суспільства, та їх взаємодії. Це зумовлено тим, що стан суспільства, який визначається цими категоріями, набув сьогодні конкретного предметно-практичного змісту, який відображає прогресивні досягнення попередніх цивілізацій. Вся історія відбита в змістові струкіурних елементів соціальної держави і громадянською суспільства, в тій логічній послідовності, в якій вони виникали в житті, Історично ідеї соціальної держави і громадянського суспільства виникли як соціально-політичні І філософські концепції. В наш час вони стали одними з головних проблем політичної науки не лише Європи, а й інших країн світу.

За Конституцією Україна визнається суверенною, незалеж¬ною, демократичною, соціальною, правовою державою. Стаття 5 визначає Україну як республіку, в якій суверен - народ. Він є носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в країні. Це озна¬чає як участь народу в управлінні державою, так і виняткове право народу своїми вольовими рішеннями визначати і зміню¬вати конституційний лад України.Згідно з Конституцією, народ як суверен здійснює владу, вдосконалює конституційний лад держави. За допомогою виборів делегує здійснення владних повноважень державі в особі її конституційних органів та органів місцевого самоврядування. Народ здійснює владу через всеукраїнський, місцевий референдуми, вибори, народно-законодавчу ініціати¬ву, інші форми безпосередньої демократії. Щодо державної вла¬ди, то Конституція в категоричній формі встановлює, що ніхто не може її узурпувати, оскільки єдиним її джерелом є народ.

Необхідність глибше досліджувати головні властивості і реальні координати коеволюції держави та громадянського суспільства пояснюється об'єктивними потребами. Врахуван¬ня вказаних властивостей та координат допомагає упорядку¬вати взаємодію між фактичними державними розробниками законів та рішень і тією частиною населення, що залишається поза межами істеблішменту і позбавляється права формувати політику. Тому все більш актуальними завданнями політич¬ної науки є обґрунтування шляхів і факторів взаємодії політич¬ної системи суспільства, перш за все держави з громадянським суспільством, як системою соціального регулювання влади та розробки інноваційної моделі регулятивного впливу інститутів громадянського суспільства на державну владу.

Ефективність коеволюції держави і громадянського сус¬пільства детермінується тим, що об'єктивно громадянське сус¬пільство виникає у разі набуття його членами статусу рівних та рівноправних партнерів держави. Суспільство постійно пе¬ребуває у динаміці, що веде до його зміни і подальшого роз¬витку. Отже, побудова громадянського суспільства є процесом вдосконалення влади, політики і людини. Цей процес охоплює без винятку всі сторони життя, насамперед такі, як досягнення свободи, справедливості, рівності та інших політичних, соціаль¬них, моральних і культурних цінностей. Неперервність удос¬коналення громадянського суспільства позитивно впливає на розвиток усієї цивілізації.