- •Аристотель і платон про політику державу і владу
- •2.Видатні мислителі політичної науки
- •3.Види парламентів
- •4.Тоталітаризм
- •5. Глобалізація, трансформація і модернізація у світовій політичній макросистемі.
- •6.Глобальні проблеми у сучасній цивілізації
- •7.Грушевський та його теорія нац. Самовивизначення
- •Політична влада
- •Диференціфція влади відносно її соціальної бази і соціального складу.
- •Доктрина технократії.
- •Формування нації
- •Етатизація та деетатизація суспільного життя
- •Життя-найвища цінність у людини:цілі, ідеали і пріоритети у політиці.
- •14.Тенденції розвитку цивілізації
- •15,16. Зовнішня політика
- •17.Ідейно-політичні концепції сучасності
- •18.Розвиток громадянського суспільства
- •19. Теорії виникнення держави
- •20. Права, свободи, обов’язки громадян. Білль про права
- •21.Коеволюція держави
- •22. Консерватизм неоконсерватизм
- •23.Конституція конституціоналізм
- •24. Концепції політики в німецькій філософії
- •25. Лібералізм і неолібералізм
- •26. Менталітет ментальність політична компетентність особистості
- •27. Міжнародний біль про права людини
- •28. Нації і етнічні групи як суб’єкти соціально-політичного життя
- •30. Національно державний устрій
- •31.Концепції демократії
- •32.Громадянське суспільство
- •34. Оновлення, модерн і диверсифікація форм і методів вивч п в конт. Бол. Пр.
- •35.Політичні теорії ренесансу, реформації
- •36. Основні політичні вектори і тенденції становлення глобальної макроетносоціо-системи людства.
- •37. Парадигми нтп нтр, соціально-політична еволюція
- •38.Партійні системи
- •40.Доктрини старод греції та риму
- •Політична думка у Стародавньому Римі
- •41.Політ думка київської русі
- •42.Політ думка старод сходу
- •43. Політична свідомість
- •45.Політ відчуження
- •46.Політ порядок і політ поведінка особистості
- •47.Політ процес:детермінованість, стадії і тенденції розвитку
- •48.Політ ідеї ренесансу, просвітництва
- •Політичні ідеї епохи Відродження
- •49. Політ ідеї макса вебера
- •50.Політ конфлікти.Дарендорф
- •51. Політ концепції укр мислителів 19-20 ст
- •52.Політ партії.Багатопартійність в україні
- •52. Політичні партії, їх сутність та типологія. Розвиток багатопартійності в Україні
- •Типологія
- •Розвиток багатопартійності в Україні
- •53. Поняття політичного режиму та його класифікація.
- •54. Політологія – це наука про політику
- •55. Принципи і функції політичної влади. Влада в Україні
- •1. Сутність та специфіка політичної влади
- •2. Влада в Україні
- •56. Проблеми конфлікту, миру та війни у світовій політичній макросистемі
- •57. Розвиток зарубіжної політичної думки в XIX ст.
- •58. Роль еліти в суспільно-політичному житті. Відносини місцевих еліт з центральною владою.
- •59. Роль федералізму в становленні громадянського суспільства. Федеративна держава.
- •60. Соціальна держава. Сутність і ознаки.
- •61. Соціогенез, соціальне становлення особистості і політична соціалізація особистості.
- •62. Специфіка предмету і методології політології та її місце в системі суспільних наук
- •Основні методи політології
- •63. Структура і зміст політології. Методологія політичної науки.
- •64. Структура і типи політичної культури
- •65. Структура… політ країн світу, реформа політичної системи України
- •66. Суб'єкти та об’єкти політики.
- •67. Суспільні організації і рухи, їх генезис. Стан і проблеми молодіжної політики України.
- •68. Сутність демократія
- •69.Сутність і ознаки політичної влади та конституційні норми її регулювання. Типи легітимності влади.
- •72. Сутність і структура політ інститутів, суч проблеми ортобіотики.
- •73 Виборча система
- •74 Федералізм конфедералізм
- •4. Конфедерація
- •75. Громадянське суспільство
- •76. Міжнародні відносини
- •77. Соціально-політична еволюція людства
- •78. Сутність форми і методи політики
- •79. Теорії держави і влади
- •80. Поліархія Меритократія
- •81. Типи і функції держави. Формування української державності.
- •82. Типи, напрямки і етапи політичного прогнозування.
- •83. Типологія, особливості і форми політичних відносин.
- •85. Управління
- •86. Устрій і розвиток держави в контексті трансформаційних процесів в Україні.
- •87. Федеральний устрій держави
- •88. Форми державного устрою
- •89. Форми, інститути і тенденції розвитку демократії. Р. Даль про розвиток демократії.
- •90. Футурологічні моделі світу у наукових працях е. Тоффлера
36. Основні політичні вектори і тенденції становлення глобальної макроетносоціо-системи людства.
Сучасна цивілізація швидко і в різних напрямках розвивається й ускладнюється. Важливою політичною закономірністю розвитку світової політики й економіки, усієї цивілізації є глобалізація, що є процесом становлення світової макроетносоціосистеми, об’єктивної єдності, внутрішньої цілісності і нерозривності світу.
Глобальна макроетносоціосистема людства є складною системою, яка складається з багатьох підсистем, структур, що включають в себе безліч соціумів, етносів, рас, націй, народів, держав, країн і цивілізацій світу. Всі вони знаходяться на різних етапах розвитку і розвиваються в різних темпах, а іноді і в різних напрямках. А система може прогресувати тільки за законом коеволюції, сутність якого – в інтеграції еволюційних процесів, у їхньому взаємозв’язку і розвитку в напрямку один одного. Погоджені процеси і явища при їх обєднанні можуть або підсилити, або послабити один одного.
Наукою доведено, що людство як соц. система розвивається вже більше мільйона років. В основі такої еволюції лежить закон зростання темпів розвитку, що підтверджується збільшенням чисельності населення і заселеност площі суходолу, що складає на сьогодні 135,8 млн. кВ. км. Демографічна статистика говорить, шо чисельність народонаселення на планеті Земля на початку нової ери складала приблизно 200-250 мли осіб 3 1500 року по 1900 рік люлетво зросло майже в чотири рази У 1650 р. воію досягло 550 мли. тобто зросло на 22% за І 50 років, а на 1900-й збільшилось ло 1656 мли. осіб (приріст на 83% за попередні 100 років).
Про прискорення темпів збільшення чисельності людей говорять такі дані: за друге тисячоліття народонаселення збільшилося в 15 разів. Алє для першого його подвоєння знадобилося майже 700 років, для другого - 150. для третього -близько 100, а для останнього - близько 40 років. В 1960 році кількість людей складала 3 мільярди, а в 2000 р. - 6 мільярдів. Народонаселення продовжує рости і за прогнозами до 2050-2070 р.р. може досягнути 14 мільярдів осіб.
Якщо узагальнити дані науки, то можна констатувати, що на початку третього тисячоліття світова цивілізація розвивається за такими основними тенденціями: 1) від індустр суспільства до Інформаційн; 2) віл форсованого технолоіічного розвитку — до новітніх, передових технологій; 3) від національних економік- до світової цілісної економіки, 4) від централізації – до децентралізації, 5) від інституціональнихформ — до розвитку своїми власними силами; 6) від представницької демократії — до демократії особистої співучасті. 7) від ієрархічних структур — до мережних структур; 8) від безумовного примату Півночі до вирівнювання Півдня; 9) від локальних особливостей способу життя до глобальних стилів життя і культурно-мовного націоналізму; 10) від релігійного декаденсу до активізації релігій і посилення їхнього планетарного впливу.
37. Парадигми нтп нтр, соціально-політична еволюція
Сучасна форма науково-технічного прогресу, що зумовлює докорінні зміни продуктивних сил внаслідок застосування найновіших науково-технічних досягнень, дедалі більшого перетворення науки на базпосередню продуктивну силу, перехід до нового етапу розвитку великого машинного виробництва. Науково-технічна революція почалась в 50-х рр. 20ст.. Передумови її були підготовлені в кінці 19 – 1-й пол 20ст. в процесі революції у фізиці та інших галузях природознавства. Під впливом наукових відкриттів докорінно змінилися погляди щодо будови та форми матерії, виникли нові можливості застосування науково-технічних досягнень у матеріальне виробництво. В умовах науково-технічної революції принципово змінюється роль науки в суспільному виробництві. Вона за темпами свого розвитку випереджає виробництво і перетворюється на один з дійових факторів розвитку виробничого процесу. Суспільний процес стає неможливим без широкого розгортання наукових досліджень і швидкого впровадження їх у виробництво. Науково-технічна революція охоплює ріноманітні галузі науки і техніки, сфери людської діяльності, а також тауково-технічна революція впливає на знаряддя і предмети праці, технологію виробництва і організацію управління, тобто характер трудової діяльності людини.
Науково-технічна революція ставить нові вимоги до професійної підготовки і загальної культури працівників. Вона виступає дійовим фактором зростання продуктивних сил, підвищення рівня усуспільнення та ефективності їх внаслідок концентрації виробництва і вдосконалення управління ним. Таким чином, науково-технічна революція вимагає удосконалення структури суспільного виробництва, підвищення розвитку знань галузей, які забезпечують науково-технічний прогрес
Соціальні наслідки НТР.
НТР – явище глобального характеру, воно охоплює як усі сторони внутрішнього життя певного суспільства, так і зовнішні сторони його життя. Розвиток науки і техніки сам по собі не залежить від того, в якій соціально-економічній системі він відбувається. Науково-технічний прогрес створює можливості для розвитку суспільства, а як використовуються наукові і технологічні досягнення – залежить від конкретної соціально-економічної будови суспільства.
Соціальні наслідки науково-технічної революції можна звести до таких основних груп:
загострення екологічної обстановки, виникнення проблеми виживання людства внаслідок забруднення та отруєння навколишнього середовища; зміна змісту і характеру праці; зростання питомої ваги висококваліфікованих робітників та спеціалістів, що зайняті обслуговуванням нової техніки і технології; підвищення вимог до культурно-технічної та інтелектуальної підготовки кадрів; прискорення структурних змін у співвідношенні сфер людської діяльності (перехід із сільського господарства в промисловість, а з неї – в сфери науки, освіти, обслуговування). Це зумовлює конценрації населення в містах, поглиблення міграційних процесів, значне скорочення робочого і збільшення вільного часу (звітси можливість гармонійного розвитку особистості);