- •Філософія як форма суспільної свідомості та особливий тип знання. Предмет філософії.
- •Основні функції філософії.
- •Поняття світогляду, його структура, основні функції.
- •Історичні типи світогляду.
- •Специфіка співвідношення філософії з наукою, культурою, ідеологією.
- •Філософія Стародавньої Індії.
- •Філософія Стародавнього Китаю.
- •15 Гуманізм і натурфілософія епохи Відродження.
- •17Філософські погляди н. Макіавеллі.
- •20Характерні риси філософії французького Просвітництва.
- •21.Філософські ідеї ф. Вольтера, д. Дідро, ж. Ламетрі та п.-а. Гольбаха.
- •32. Філософські ідеї к. Ясперса.
- •36.Основні віхи розвитку філософської думки в Україні.
- •37.Філософія Києво-могилянскої академії
- •38.Філософська Система григорія сковороди
- •39.Вчення про ноосферу в.Вернадського
- •40.Соціально-філософські погляди м.Драгоманова, і. Франка, л.Українки
- •41.Сутність філософії позитивізму, неопозитивізму та постпозитивізму
- •43Філософський зміст категорії буття
- •46 Простір і час як форми буття
- •47Закон єдності і боротьби протилежностей.
- •48Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін.
- •49 Закон «Заперечення заперечення»
- •52 Єдність біологічного і соціального в людині.
- •53 Проблема сенсу життя, смерті та безсмертя людини.
- •54 Свобода як філософська проблема і життєва цінність.
- •55 Багатовимірність свободи.
- •56 Свідомість як предмет філософського дослідження. 2)Структура свідомості.
- •57 Форми суспільної свідомості.
- •58. Свідоме, несвідоме і штучний інтелект.
- •59 Особистість як продукт культурного розвитку.
- •60. Індивідуальне і суспільне буття людини. Індивід, індивідуальність, особа.
- •61 Проблема пізнання та практики.
- •62 Єдність чуттєвого і раціонального пізнання.
- •63 Емпіричний і теоретичний рівні наукового дослідження.
- •Поняття істини у філософії. Істина як процес. Практика як критерій істини.
- •65 Предмет соціальної філософії.
- •66 Поняття суспільства. Основні підходи до розуміння суспільства.
- •67 Рушійні сили історичного процесу.
- •68 Соціальна структура суспільства.
- •69 Основні ознаки інформаційного суспільства.
- •70 Культура як предмет філософського аналізу.
- •71 Гуманізація людського буття як глобальна проблема.
- •72 Філософське розуміння сучасної освіти.
- •73 Проблема цінностей у філософії.
- •74 Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.
74 Глобальні проблеми сучасності і майбутнє людства.
Поняття "глобальні проблеми сучасності" означає низку загальних для всього людства проблем, що з’явилися й загострилися на сучасному історичному етапі. Наявність такого роду проблем, що виражають суперечності нинішнього світу, істотно ускладнюють прогрес людства, в серйозною перепоною на його шляху. До числа сучасних глобальних проблем належать: проблема збереження миру, відвернення світової ракетно-ядерної війни; екологічна проблема, пов’язана з порушенням взаємовідносин між суспільством і природою; демографічна проблема, що потребує збалансувати прискорене зростання чисельності населення і розвиток продуктивних сил; продовольча, енергетична, сировинна та інші проблеми.
У ряду глобальних проблем сучасності першорядне значення набула екологічна проблема. З часу свого виникнення людина існує і розвивається у нерозривному зв’язку з природою, взаємодіючи з нею. Однак залежність її від природного середовища в ході історії і зменшувалася, і збільшувалася одночасно: зменшувалася безпосередня залежність від природи первісної, на порушеної діяльністю людини, але збільшувалася опосередкована залежність від природного середовища, вже перетвореного людиною. Діалектичний характер зв’язку суспільства з природою виражається в тому, що як природа впливає на суспільство, так і суспільство, зі свого боку, впливає на природу.
Природа завжди вплітала і продовжує впливати на розвиток суспільства, В минулому вплив суспільства на неї був незначним: відтворюючи себе, природа порівняно легко справлялася з негативними наслідками перетворюючої діяльності людини. Однак в умовах сучасної НТР становище докорінно змінилося: по-перше, значно зросли масштаби і глибина взаємозв'язку суспільства й природи; по-друге, різко посилився вплив людини на природу, він став здебільшого технічним.
Сучасне людство набуло сил, які можна порівняти з силами самої природи; його вплив на природу тепер настільки згубний, що це вперше за всю історію призвело до глобальної екологічної кризи. Нині суспільство щодня забирає у природи понад 100 млрд. тонн її речовин; тоді як вносить у природне середовище величезну кількість забруднень, тобто таких фізико-хімічних речовин, яких ніколи раніше в ній не було. В результаті порушується баланс обміну природних речовин, що природно склався, а це ставить під загрозу саме існування не тільки людини, а й всього живого на землі.
Вчені сьогодні активно обговорюють шляхи й засоби виходу з нинішньої екологічної кризи. Одні з них бачать цей вихід в тому, щоб повернути людство в його первісний стан; інші - вказують на реальні можливості подолання кризи на шляхах розв’язання двох взаємопов’язаних задах завдань: наполегливо добиватися збереження і захисту природного середовища проживання людини, перетворити всю біосферу в ноосферу, тобто в сферу, яка контролюється і управляється розумом; по-друге, здійснити науково-технічний прогрес так, щоб розвиток техніки й технології виробництва не руйнував, а найбільшою мірою оберігав природу. Усвідомлення небезпеки, яку приховує сучасна екологічна ситуація, диктує необхідність економного, раціонального використання природних ресурсів, бережливого, дбайливого ставлення до біологічного багатства природи. В економічному й науково-технічному плані найважливішим способом розв'язання цих завдань є розробка і застосувати нових технологій виробництва, перехід до мало відхідних, а потім і до безвідхідних технологій.
Головною, докорінною глобальною проблемою сучасності, розв’язання якої визначає долю історії, є проблема виживання людини. У світі сьогодні все більше виявляються взаємовплив і взаємозалежність країн і народів; цілісність, єдність світу зумовлюють необхідність тісного співробітництва їх, консолідацію зусиль на міжнародній арені з метою самозбереження цивілізації. Питання питань - відвернення загрози термоядерної війни, яка не може служити зброєю політики, але здатна знищити не тільки людство, а й все живе на планеті.
Сучасне мислення виходить із визнання світу як єдиної і суперечливої реальності. Для будь-якої держави не існує вибору між миром і війною, вибір є лише один - це мир. Світова ядерна війна може мати єдиний вихід - катастрофу для людства; у ній переможців не буде, всі будуть переможеними. Нове мислення вимагає визнання і того, що безпека народів загальне й неподільна; в той же час забезпечення її досягається не стільки військовими, скільки політичними засобами - шляхом переговорів, угод, взаємних компромісів. Розв’язання проблеми виживання людства - це передусім обмеження і припинення гонки озброєнь, ліквідація ядерної, хімічної та інших видів зброї масового винищення.
Отже, забезпечення міцного й надійного миру, подолання екологічної кризи, розв’язання всіх інших глобальних проблем, створення найсприятливіших умов для забезпечення соціальної і духовної свободи - взаємопов'язані завдання, що стоять нині перед людством. Вся сукупність проблем всесвітньо-історичного розвитку, що гранично загострилися, є в кінцевому підсумку проблемою самої людини, її благополуччя і виживання як виду. Отже, без розв'язання цих проблем неможливі ні збереження цивілізації, ні її дальший розвиток на шляху прогресу.