48. Поняття податкової системи та системи оподаткування.

податкова система -це сукупність встановлених у країні податків, зборів та обов'язкових платежів, які взаємопов'язані, органічно доповнюють один одного та мають різну цілеспрямованість.

система оподаткування являє собою сукупність податків, зборів та обов'язкових платежів до бюджетів та державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку.

49. Порядок встановлення, введення, зміни, скасування податку.

7.1. Під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи:

     7.1.1. платники податку;

     7.1.2. об'єкт оподаткування;

     7.1.3. база оподаткування;

     7.1.4. ставка податку;

     7.1.5. порядок обчислення податку;

     7.1.6. податковий період;

     7.1.7. строк та порядок сплати податку;

     7.1.8. строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

7.2. Під час встановлення податку можуть передбачатися податкові пільги та порядок їх застосування.

7.3. Будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

7.4. Елементи податку, визначені в пункті 7.1 цієї статті, підстави для надання податкових пільг та порядок їх застосування визначаються виключно цим Кодексом.

В Україні виділяють дві групи податків, які розрізняють від рівня їх встановлення:

-Загальнодержавні податки, збори та інші обов’язкові платежі;

-Місцеві податки і збори.

Варто зазначити, що податкові відносини в суспільстві можуть існувати та розвиватися тільки на базі прийняття і повного дортримання відповідних законів. Без наявності таких законів або в умовах їх нечіткої визначеності процес адміністрування податків втрачає орієнтири.

Загальні положення щодо встановлення та скасування податків і зборів до бюджетів та державних цільових фондів встановлені Законом України “Про систему оподаткування”. (розд.1, ст.1).

Так, встановлення та відміна податків і зборів (обов’язкових платежів) до бюджетів та державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою АР Крим та сільськими, селищними, міськими радами  відповідно до Закону “Про систему оподаткування”, іншими законами України з питань оподаткування.

Верховна Рада АР Крим, сільські, селищні та міські ради можуть  встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів, за виключенням особливих видів мита, а також пільги по оподаткуванню не можуть встановлюватися або змінятися іншими законами України, крім законів про оподаткування.

Кожен закон з питань оподаткування подається у вигляді проекту Кабінетом Міністрів України або народними депутатами на розгляд до ВР України. Спочатку проект розглядається профільним комітетом ВР України, який рекомендує його до розгляду на сесії ВРУ. Сесія приймає закон і визначає порядок його ведення в дію. Закон підписує Президент України.

Що стосується загальнодержавних податків і зборів, то їх встановлення (перелік податків, порядок їх справляння тощо) та відміна  здійснюється тільки на підставі відповідних законів України, прийнятих ВР України.

Перелік місцевих податків і зборів та загальні принципи їх справляння також затверджуються відповідними законодавчими актами ВР України, але рішення щодо їх справляння в регіонах приймають ВР АР Крим, сільські, селищні та міські ради. Встановлювати на своїх територіях інші види місцевих податків, не визначених законодавством України, має право тільки ВР АР Крим.

 Законодавча база щодо оподаткування юридичних та фізичних осіб на даний час включає понад 100 законів. Щодо кожного податку, збору та іншого обов’язкового платежу існує відповідний законодавчий акт, який регламентує порядок його справляння.

Варто зауважити, що до податкового законодавства щороку вноситься чимало змін та доповнень, які призводять до різночитань та нестикування з  іншими законодавчими актами. Внаслідок такої неузгодженості трапляються випадки, коли платник податків, виконуючи положення одного законодавчого акту, мимоволі порушує положення іншого. У зв’язку з цим, ВР України було прийнято Закон “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та держаними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181, який вніс кардинальні зміни у відносини між органами ДПС та платниками податків. встановив практичну нову ідеологію роботи податкової служби.

Зрозуміло, що для покращення організації роботи ДПС України, підвищення ефективності адміністрування податків, необхідно зведення всіх законів з питань оподаткування в єдиний Податковий кодекс України.