7. Війна в Афганістані 2002 та сучасний період розвитку країни.

Війна в Афганістані (2001-теперішній час) - військовий конфлікт між Міжнародними силами сприяння безпеці (ISAF), підтримуваними спочатку Північним альянсом, а потім новим урядом Афганістану, і ісламістської організацією Талібан, що контролювала до цього більшу частину Афганістану. Один з етапів громадянської війни в Афганістані, яка триває з 1978 року. США проводять операцію в Афганістані в рамках операції «Непохитна свобода», розпочатої у відповідь на терористичний акт 11 вересня 2001. Міжнародні сили сприяння безпеці в Афганістані (ISAF) діють відповідно до резолюції № 1386 [10] Ради Безпеки ООН від 20 грудня 2001 року. Військова операція проти руху Талібан почалася увечері 7 жовтня 2001 року. У нанесенні першого удару брали участь 40 бойових літаків, з американських і британських кораблів було випущено близько 50 крилатих ракет. Перший рік після падіння режиму талібів пройшов в Афганістані спокійно. Єдиним помітним військовим подією стало бій в долині Шахи-Кот (район Гардеза), куди сили талібів відступили з Кабула і Тора-Бори. У березні 2002 року війська міжнародної коаліції провели в долині операцію «Анаконда». Опір талібів виявилося набагато сильніше, ніж очікувалося, і операція переросла в саме великий бій з початку війни. Після заняття долини військами коаліції уцілілі загони бойовиків розосередилися в гірських районах на півдні країни або пішли в Пакистан. Протягом весни-літа американські війська і сили ISAF продовжували операції на півдні, практично не зустрічаючи противника. Бойові акції талібів обмежувалися рідкісними обстрілами баз і конвоїв іноземних військ. Про стабілізацію становища в цей період свідчили, зокрема, низькі втрати контингенту США - з квітня по грудень 2002 року в Афганістані загинуло 10 американських військовослужбовців [20].

8. Російська політика в Чечні в 1991 – 1994 роках.

Чечня – територія на Північному Кавказі, частина колишньої Чечено-Інгушської автономної республіки у складі СРСР. Самопроголошена республіка Ічкерія; за версією російського уряду – республіка у складі Російської Федерації. Основною метою федерального уряду Російської Федерації є нейтралізація будь-яких проявів сепаратизму. Росія є мультиетнічною державою: в складі 88 суб’єктів федерації (станом на 1 грудня 2005 року) проживає близько 160 національностей. Збереження єдності держави належить до життєво важливих пріоритетів сучасної внутрішньої політики. В середині 1990-х років масштабні реформи стали каталізатором сепаратистських тенденцій в ряді регіонів. Крім цього, російський уряд був зацікавлений у встановленні контролю над нафтовими запасами Чечні (близько 60 мільйонів тон) та розгалуженою системою транспортних комунікацій. Перша фаза – 1990 – 1994 роки, між проголошенням суверенітету Чечні та початком Першої чеченської війни, характеризується пошуком мирного правового вирішення конфлікту та поступовою підготовкою сторін до озброєної боротьби. Із провалом спроб Єльцина залучити Чечню до підписання нового Федерального договору, розпочинається активна підтримка російським урядом чеченської внутрішньої опозиції. Крах цієї стратегії спричинив початок військових дій.