Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Фінанси.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
10.09.2019
Размер:
200.19 Кб
Скачать
  1. Фінансова політика: суть, напрямки і типи.

Фінансова політика – сукупність розподільчих і перерозподільчих заходів, які держава здійснює через фінансову систему щодо організації і використання фінансових відносин з метою забезпечення зростання ВВП і підвищення добробуту всіх членів суспільства. Метою фінансової політики є сприяння найбільш повній мобілізації фінансових ресурсів та їх оптимальному перерозподілу між галузями національної економіки, територіями країни і верствами населення для задоволення потреб розвитку держави. Фінансова політика проявляється у фінансовому законодавстві, системі форм і методів мобілізації фінансових ресурсів, перерозподілі фінансових ресурсів, структурі доходів і видатків держави. Складові фінансової політики: 1) фінансова стратегія (політика передбачена на довгостроковий період для вирішення глобальних питань) 2) фінансова тактика (політика призначена для вирішення завдань окремих етапів розвитку, полягає у зміні організаційних форм фінансових відносин). Фінансова політика включає: 1) бюджетна (діяльність органів державної влади і управління щодо формування, виконання і регулювання державного бюджету); 2) податкова (діяльність у сфері становлення, регламентування, організації сплати податкових платежів); 3) грошово-кредитна (діяльність у сфері грошового і кредитного ринків) 4) митна (захист інтересів держави через розширення або скорочення експорту чи імпорту); 5) боргова (залучення, використання і повернення державного боргу, надання в борг державних коштів, надання гарантій); 6) інвестиційна (створення інвестиційної привабливості галузей, регулювання інвестиційної діяльності). Типи фінансової політики: 1) класична (включає невтручання держави в економіку, збереження вільної конкуренції, використання ринкового механізму як головного регулятора господарчих процесів, обмеження державних витрат і податків, забезпечення умов для формування і використання збалансованого бюджету); 2) регулююча (використання фінансового механізму для регулювання економічних і соціальних відносин; основним інструментом втручання в економіку є державні видатки, за допомогою яких формується додатковий попит; підтримка інвестиційної діяльності; сприяння перетворенню заощаджень в капіталовкладення; функціонування системи державного кредиту); 3) планово-дериктивна (забезпечення максимальної концентрації фінансових ресурсів в руках держави; регулювання грошових доходів населення; вилучення коштів з місцевих органів влади; витрати бюджетів визначалися пріоритетами, встановленими державним планом).

  1. Призначення і структура фінансового механізму.

Фінансовий механізм – сукупність конкретних форм і методів забезпечення розподільчих і перерозподільчих відносин щодо утворення доходів і фондів грошових коштів. За допомогою фінансового механізму реалізується фінансова політика. Елементи фінансового механізму: 1) фінансовий метод (засіб впливу фінансових відносин на господарський процес – фінансове планування, прогнозування, оподаткування, лізинг, кредитування); 2) фінансовий важіль (засіб дії фінансового методу); 3) забезпечення ( нормативно-правове – сукупність законодавчих актів, постанов, наказів та інших правових документів, органів управління, які створюють правове поле для фінансових відносин; організаційне – сукупність органів державної влади і управління, фінансових інституцій, які використовують ті чи інші фінансові методи чи регулюють їх використання; інформаційне – сукупність різних видів економічної, фінансової, комерційної, статистичної інформації).

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]