30. Поняття та види державного боргу.

Держ борг – сума накопичених зобов’язань держ, враховуючи % за користування позичковими коштами склад з усіх випущених і не погашених зобов’язань держ.

Внутрішній борг – заборгованість юр і фіз. особам своєї країни (резидентам), він гарантується усім майном, що перебуває у загальнодерж власності.

Зовнішній борг – заборгованість нерезидентам, міжнародним фін-кредит організаціям.

Капітальний борг – сукупність усіх випущених і не погашених на даний період часу боргових зобов’язань у тому числі % які необхідно сплатити.

Поточний борг - сума, яку необхідно сплатити в поточному році врах і належні до сплати % за цей період.

Чистий борг – сума зобов’язань держ без урахування % за користування позиками.

Наслідки державного боргу для економіки: пов’язані з гіпотетичною можливістю банкрутства держави і розвалу економіки; зростання держ боргу означає переклад його на майбутні покоління; безперервне збільшення державних позик на ринку позичкового капіталу підриває приватні інвестиції через ефект витіснення.

31. Суть та методи управління державним боргом.

Управління боргом – це процес циклічний і охоплює стадії залучення коштів, їх використання і погашення боргу. До методів управління держ боргом відносять:

Рефінансування державного боргу - це погашення основної заборгованості й процентів за рахунок коштів, отриманих від розміщення нових позик.

Реструктуризація – зміна початкових умов договору позичання фін ресурсів.

Конверсія – це зміна дохідності позик.

Добровільна конверсія – коли уряд пропонує власникам облігацій пропонує власникам облігацій добровільно обміняти старі облігації на нові.

Обов’язкова конверсія – коли старі облігації обмінюються на нові або повертаються в обмін на гроші.

Примусова конверсія – отримання нових облігацій упродовж встановленого терміну.

Консолідація – збільшення термінів дії раніше випущених позик.

Уніфікація – об’єднання кількох раніше випущених позик в одну.

Анулювання боргу – повна відмова від зобов’язань (через фін не платоспроможність і зміну політ устрою).

32. Сутність та особливості фінансів підприємств.

Фінанси під-ва – економ відносини пов’язані з формуванням, розподілом та використанням фін ресурсів в процесі відтворення.

До фін підприємств відносять таі групи фін відносин:відносини з приводу формування і розподілу доходу і прибутку від звичайної діяльності; Відносини з приводу формування та використання амортизаційних витрат; Відносини з державта місцев органоми влади з приводу сплати податків та інших обов’язкових платежів; Відносини щодо реалізації дивідендної політики; Відносини з приводу бюджетного фінансування; Відносини з іншими суб’єктами господарювання та фін установами, щодо залучення інвестицій, отримання та погашення кредитів, емісія ЦП, зберігання коштів, страхування.

Функції фінансів підприємства

Формування фін ресурсів в процесі фін-господарської діяльності.

Розподіл і використання фін ресурсів для фінансування поточної діяльності, інвестиції, виконання зобов’язань.

Контроль за формуванням і використанням фін ресурсів у відтворювальному процесі.

На управління та організацію фін під-ства впливає організаційно правова фрма підприємства та галузева приналежність під-ства

Принципи фінансів під-ства

Самостійності – під-ство самостійно визначає як буде використовувати фін ресурси.

Самоокупності і самофінансування – передбачає фін не лише відтворення а й розвитку під-ства.

Розмежування власних і залучених ресурсів – поєднання власних і залучених ресурсів дозволяє підвищити ефективність функціонування та забезпечити безперервність ПД.

Формування фін резервів – формується за рахунок власних коштів і мають гарантувати стабільність діял під-ства.

Відповідальності за підсумки діяльності – під-ство несе фін відповідальність перед державою, іншими суб’єктами господарювання, відповідальність за результати фі-госп діяльності.

Дотримання фін дисципліни – дотримання юр особою фін зобов’язань перед фін-кредит системою.