3. Зв'язок криміналістики та іншими неауками.

Криміналістика взаємопов'язана з галузевими та міжгалузевими юридичними науками і посідає серед них певне місце. Сутність цього взаємозв'язку полягає у тому, що галузеві та правові знання правлять за методологічну основу для криміна¬лістики. Методологія забезпечує розроблення криміналістичного «інструментарію» для збирання, дослідження і використання доказів у межах додержання законності, забезпечення гарантованих Конституцією України прав і свобод громадян України. У зв'язку з цим наука криміналістика не лише збагачується даними правових знань, а й удосконалює засоби та методи правових наук. Так, слідчий експеримент, пере¬вірка показань на місці тривалий час були відсутні в кримінально-процесуальному законі як самостійні слідчі дії. Після тривалих дискусій криміналістів і процесу¬алістів і розробки теоретичних засад і тактики їх провадження ці слідчі дії були вне¬сені в процесуальний закон. Таким чином, криміналістичні знання вдосконалюють практику розслідування злочинів і дозволяють конструювати нові норми в процесу¬альному законі.

Місце криміналістики серед юридичних наук визначено функціональною зна¬чущістю криміналістичних знань. Останні не є самоціллю, а становлять один із за¬собів інформаційного забезпечення досудового та судового слідства для прийняття процесуальних рішень суб'єктами, які здійснюють доказування у кримінальному судочинстві.

Криміналістика та кримінальне право. Зв'язок криміналістики та кримінально¬го права є взаємообумовленим. Дані кримінального права про поняття злочину, оз¬наки його Складу, форми вини, стадії злочинної діяльності тощо є відправними для формування елементів криміналістичної характеристики, конструювання слідчих версій, планування, прогнозування ї розроблення методик розслідування окремих видів злочинів узагалі. Криміналістика вивчає слідчу практику, звертаючи при цьому увагу насамперед на нові засоби та способи злочинної діяльності, які в законі нерідко одержують статус кваліфікуючих ознак. Отже, криміналістичні знання впли¬вають на вдосконалення кримінального права.

Криміналістика і кримінальний процес. Норми кримінально-процесуального права регулюють діяльність, пов'язану з порушенням кримінальних справ, прове¬денням дізнання, досудового та судового слідства. Зв'язок кримінального процесу з криміналістикою особливо важливий, оскільки засоби криміналістичної діяльності — на¬укові рекомендації, тактичні рішення і психологічні прийоми спілкування підчас слідчих дій реалізуються у кримінально-процесуальному полі. Будь-які криміналі¬стичні рекомендації, технічні засоби та методики збирання, дослідження і викорис¬тання доказів повинні відповідати духу та літері кримінально-процесуального зако¬ну. Криміналістична інформація стає доказом, якщо її джерело введено у процес доказування відповідно до вимог кримінально-процесуального заколу.

Найбільший вплив криміналістика чинить на вдосконалення кримінально-про¬цесуального законодавства. Розробляючи нові засоби та методи виявлення і фіксації матеріальних джерел інформації, криміналістика вдосконалює слідчу практику, вно¬сить рекомендації і пропозиції щодо зміни чинного законодавства та запровадження нових правових норм, які забезпечують правові основи використання в доказуванні наново відкритих джерел доказів. Так, розроблення теоретичних засад і засобів ви¬користання звукових слідів (звукової інформації) дозволила не лише розширити за-стосування звукозапису в оперативній практиці, а й надати звуковим слідам проце¬суального статусу джерела доказів. Зняття інформації з технічних каналів зв'язку визнані законодавцем законними засобами збирання інформації для органів дізнан¬ня і досудового слідства.

Бурхливий розвиток електроніки та обчислювальної техніки, комп'ютеризація зби¬рання, зберігання та оброблення інформації стали для криміналістів поштовхом до роз¬роблення нових засобів і методів використання автоматизованих банків даних різнома¬нітної інформації, що дозволяє установлювати злочинців, вилучати інформацію з мате¬ріальних джерел, які раніше перебували поза межами розслідування. Так, у слідчу практику було впроваджено криміналістичну одорологію, електронну мікроскопію і лазерну спектроскопію, голографію, на часі впровадження генної інженерії.

Криміналістика та кримінологія. Криміналістика відповідно до ст. 22 КП К Ук¬раїни вирішує профілактичні завдання своїми засобами та методами шляхом:

а) вдосконалення науково-технічних засобів, тактичних прийомів розкриття і розслідування злочинів, забезпечення невідворотності покарання;

б) розроблення методів і засобів слідчого й експертного дослідження матеріаль¬них джерел доказів, що забезпечують запобігання злочинам. Наприклад, на підставі узагальнення слідчої практики слідчий вносить подання щодо усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, за конкретними справами у конкретні орга¬нізації та установи;

в) розроблення криміналістичних засобів охоронної сигналізації, захисту від посягань на об'єкти різних форм власності, життя і здоров'я громадян за допомогою розроблення, наприклад, нових замикаючих пристроїв, електронних контролерів, що працюють на основі ідентифікації об'єкта за звуковими слідами;

г) розроблення автоматизованих засобів фіксації і збирання криміналістичної інформації, наприклад, телевізійних систем стеження, які встановлюються на місцях імовірного вчинення правопорушень, злочинів тощо, систем стеження на ділянках інтенсивного руху автомототранспорту (переїздах, перехрестях, транспортних розв'язках). Такі системи здатні фіксувати візуальне та звукове середовище «картини» місця події.

Дані кримінології використовуються у криміналістиці для розроблення кримі¬налістичної характеристики, встановлення кореляційних зв'язків між її елемента¬ми, визначення найімовірних осередків злочинності, часу проведення оперативних заходів і слідчих дій.

Криміналістика та теорія оперативно-розшукової діяльності (ТОРД). ТОРД як самостійна наука відокремилася від криміналістики та перебуває у стадії становлен¬ня. Тому не всі криміналісти та процесуалісти визнають її юридичною наукою. Вод¬ночас предмети криміналістики й оперативно-розшукової діяльності, хоча й мають багато спільного, схожу методологічну базу, але є різними.

Правовими засадами оперативно-пошукової діяльності є Конституція України, кримінально-процесуальне правота інші галузеві правові науки. Сутність опера¬тивно-розшукової діяльності полягає в її оперативності, нерідко негласному харак¬тері заходів, особливому процесуальному порядку введення оперативної інформації у процес доказування.

Взаємозв'язок криміналістики та ТОРД виявляється, по-перше, втому, що при розробленні проблем тактики та методики розслідування враховуються можливості оперативно-розшукових засобів і методів збирання інформації та прийомів її доку¬ментування спеціальними засобами (фото, кіно, відеозапис, звукозапис). По-друге, цей зв'язок виявляється у тому, що криміналістичні рекомендації, крім усього іншо¬го, повинні спрямовуватись на створення оптимальних умов для проведення тактичних операцій, елементом яких обов'язково має бути оперативно-розшукова діяльність. У свою чергу, рекомендації оперативно-розшукової діяльності сприяють виконанню слідчих дій, наприклад, підготовці до обшуку, перевірці показань на місці, допиту, затриманню, які нерідко проводяться разом з оперативно-розшуковими заходами.

5.3. Зв'язок криміналістики з іншими науками

Криміналістика пов'язана з багатьма природничими та неправовими суспільними науками. Живильним середовищем для криміналістики є фізика, хімія, біологія, кібер¬нетика та інформатика, пізнання закономірностей яких є основою для розроблення багатьох технічних, фізичних, хімічних і біологічних засобів і методик дослідження речових доказів.

Криміналістика та природничі науки. Дані природничих і технічних наук здавна використовуються для розкриття і запобігання злочинам безпосередньо, наприклад, фотографічна, мікроскопічна, рентгеноскопічна та інша техніка застосовуються без будь-яких переробок або зі спеціальними переробками, з деяким коригуванням мето¬дик, що забезпечує виконання спеціальних криміналістичних завдань. Так, стерео-скопічний мікроскоп М БС використовується або без змін, або зі спеціальними конст¬руктивними змінами, що дозволяють збільшити глибину різкості при дослідженні трасологічних і біологічних об'єктів. Для виготовлення стерео-знімків перехресних штрихів на звичайному мікроскопі застосовується найпростіше спеціальне пристосу¬вання — столик, що коливається.

На основі фізико-хімічних закономірностей кольорових матеріалів у криміналі¬стиці розроблений новий метод кольоро-розрізнення, який дозволяє розрізняти неви¬димі кольорові відтінки барвників у пишучих приводах чорнил для принтерів, по¬рошків для ксероксів, стрічок для автоматичних матричних друкувальних пристроїв тощо.

Закономірність утворення пофарбованих з'єднань потожирової речовини з роз¬чином нінгідрину дозволяє виявляти старі сліди пальців рук.

Біологічні методи дослідження об'єктів тваринного та рослинного походження вдосконалені і трансформовані криміналістами в криміналістичні методики, такі, на¬приклад, як встановлення групової належності спорово-пилковим аналізом.

Водночас і криміналістика впливає на фундаментальні науки. Так, метод кримі¬налістичної ідентифікації використовується багатьма природничими науками як за¬гальний метод пізнання, а криміналістичні методики встановлення підроблених гро¬шей і цінних паперів лежать в основі створення технічних детекторів визначення справ¬жності купюр, монет.

Криміналістика та судова медицина. Криміналістика та судова медицина мають найдавніші та найтісніші зв'язки. Судово-медичні знання використовувалися у роз¬критті злочинів значно раніше, ніж виникла криміналістика. Тому деякі медичні прийо¬ми виявлення слідів злочину на тілі людини були запозичені криміналістикою і, нав¬паки, багато криміналістичних способів і технічних засобів з успіхом використову¬ються в судовій медицині.

Криміналістика та судова психіатрія. Судова психіатрія, як і судова медицина, сформувалася окремо від криміналістики і внаслідок чіткого розмежування предметів дослідження зберігає свою самостійність. Судова медицина досліджує тканини та різні об'єкти життєдіяльності людини, а також трупи. Судова психіатрія досліджує психіку людини, її поведінку при розладах психіки. Психічний стан злочинця безпосередньо пов'язаний із призначенням міри покарання і, зокрема, з притягненням людини до кримінальної відповідальності.

Криміналістика та судова психологія. Дані психології широко використовуються у криміналістичній тактиці та методиці розслідування окремих видів злочинів, а та¬кож для формування окремих методик; створення теорії спілкування на досудовому та судовому слідстві: вчення про навички, методи розпізнавання інсценувань, способів учинення злочинів; детектування емоційного стану допитуваного тощо.

Криміналістика, логіка та етика. Криміналістика широко та творчо запозичає положення формальної і діалектичної логіки, особливо такі прийоми мислення, як аналіз і синтез, індукція і дедукція, гіпотеза й аналогія, узагальнення і абстрагування тощо. Логічні закони та прийоми мислення входять до методологічних засад кримі¬налістики. Крім того, їх використання дозволило розробити «логіку слідства», вчення про криміналістичну версію, логіку доказування у кримінальному судочинстві.

Глибоке проникнення психології і логіки в криміналістику стало передумовою для розроблення програм розслідування окремих видів злочинів, створення автоматизова¬них експертних систем підтримання прийняття рішень.