29. Сліди пострілу.

Постріл - це складний процес, в основі якого лежить запалення порохового заряду, виникнення високого тиску газів, що утворяться при цьому, і перетворення енергії порохових газів у кінетичну енергію снаряда. Взаємодія частин зброї з патроном, а потім, що летить снаряда, з перешкодою приводить до зміни первісного стану об'єктів цієї системи, тобто до утворення різних слідів. Механізм утворення слідів на гільзах і кулях обумовлений конструкцією і якісним станом зброї й патронів і їхньою приналежністю друг до друга (штатні патрони або патрони-замінники). Сліди на гільзах. В утворенні слідів на гільзі беруть участь такі деталі зброї, як: магазин з патронами, кожух-затвор, що вставляється звичайно в рукоятку пістолета:, у передню поверхню якого впирається патрон своєю донною частиною й де вмонтований выбрасыватель і відбивач; бойок або ударник з бойком, що перебуває в спеціальному каналі затвора; патронник - казенна частина стовбура; рамка або вікно кожуха, через яке викидається гільза після пострілу. На гільзах розрізняються сліди, що утворяться: а) при заряджанні; б) у момент пострілу; в) при видаленні гільзи зі зброї.

30. Особливості огляду вогнепальної зброї

Виявлену на місці події зброю фіксують за допомогою фотозйомки та описують в протоколі огляду [9, с. 430]. Виявлену зброю фотографують за правилами вузлової та детальної фотозйомки з масштабною лінійкою. На знімку мають бути зафіксовані не тільки зброя і місце її виявлення, а й розміщення окремих частин зброї - курка, ствола, затвора, запобіжника. Оглядають навколишню місцевість, підлогу, грунт з метою виявлення можливих слідів від удару зброї чи її падіння. Для цього оглядають також виступні частини й деталі зброї. Визначають відстань від зброї до двох постійних орієнтирів на місцевості та до рук трупа [2, с. 68].

Під час огляду зброї забороняється торкатися спускового гачка; зброю необхідно тримати стволом догори.

При огляді зброї необхідно дотримуватися певних правил. Так, при огляді бойової зброї необхідно:

1) встановити, чи знаходиться курок (ударник) на бойовому або захисному взводі та чи є патрон у патроннику;

2) витягти магазин, оглянути його поверхню;

3) розрядити зброю;

4) вжити заходів щодо відшукання слідів;

5) оглянути внутрішню поверхню каналу ствола для виявлення слідів пострілу у вигляді нагару, незгорілих порошинок;

6) встановити, чи немає яких-небудь ушкоджень на зброї або чи не відсутні які-небудь частини;

7) визначити наявність або відсутність запаху пороху в каналі ствола [7, с. 68].

31.Судово-балістична експертиза: поняття, об'єкти та завдання.

Дослідження вогнепальної зброї, боєприпасів та слідів пострілу здійснюється за допомогою судово-балістичної експертизи, яка є різновидом криміналістичної експерти¬зи. До основних завдань експертизи відносяться встанов¬лення виду, зразка (моделі) вогнепальної зброї за стріля¬ними кулями, гільзами, слідами пострілу, а також конкре¬тного екземпляра зброї за стріляними кулями та гільзами, визначення можливості застосування для стрільби зброї та боєприпасів, встановлення однорідності патронів, куль, гільз, дробу, картечі, встановлення деяких обставин, по¬в'язаних із застосуванням вогнепальної зброї.

Судово-балістична експертиза вирішує класифікацій¬ні, діагностичні та ідентифікаційні завдання, які можна класифікувати як такі типові питання:

1) при дослідженні зброї: чи є дана зброя вогнепаль¬ною, а при позитивній відповіді -— до якого виду, системи та моделі вона відноситься; чи справна зброя та чи прида¬тна вона для стрільби; який калібр даної вогнепальної зброї; чи є представлена на дослідження деталь частиною даного екземпляра зброї; чи міг відбутися постріл з даного екземпляра зброї без натискання на спусковий гачок за певних обставин; чи можливий постріл з даної зброї пат¬ронами певного калібру; чи здійснювалася стрільба з даної зброї після останньої чистки;

2) при дослідженні боєприпасів: чи справні дані патро¬ни та чи придатні вони для стрільби; до якого виду й зраз¬ка відноситься поданий для дослідження патрон; чи не від¬носяться представлені патрони до однієї партії випуску;

3) при дослідженні стріляних куль, дробу, картечі, пижів: зі зброї якого виду, системи, зразка відстреляна ку¬ля, виявлена на місці події; чи не відстреляна куля з пред¬ставленої зброї; чи не відстріляна куля з одного екземпляра зброї; до якого виду та зразка відноситься патрон, части¬ною якого є куля, виявлена на місці події; чи не відстріляна куля зі зброї невідповідного калібру; чи є представлені для дослідження куля і гільза частинами одного патрона; чи складали раніше представлені снаряди (дріб, картеч, кулі) єдину масу і чи не виготовлені вони в одних і тих самих ви¬робничих умовах; чи не слугував предмет, що підлягає до¬слідженню, саморобним пижем; з якого матеріалу виготов¬лений пиж; чи однорідні пижі представлені на дослідження;

4) при дослідженні гільз: зі зброї якого виду, зразка викинута дана гільза; чи є гільза частиною патрона, що ви¬користовувався під час стрільби з даної зброї; чи не вики¬нуті представлені гільзи з одного екземпляра зброї; чи не є представлені куля та гільза частинами одного патрона; які причини виникнення пошкоджень, що є на гільзі;

5) при дослідженні слідів пострілу: чи є дане пошко¬дження вогнепальним; чим саме утворене дане пошко¬дження (кулею, дробом, картеччю, скалками гранати); чи є сліди пострілу з близької відстані на одязі потерпілого; у якому напрямку був здійснений постріл; яким є дане ушкодження — вхідним чи вихідним отвором.