- •1. Поняття та та предмет криміналістики.
- •2. Система та завдання завдання криміналісфтики.
- •3. Зв'язок криміналістики та іншими неауками.
- •4. Поняття і сутність методів криміналістики.
- •5.. Класифікація методів криміналістики та їх види
- •6. Поняття і наукові основи криміналістичної ідентифікації.
- •7.Об'єкти, типи і види криміналістичної ідентифікації.
- •8. Стадії криміналістичної ідентифікації.
- •9.Ідентифікаційні ознаки
- •10.Криміналістична профілактика.
- •11.Зміст теорії криміналістичного прогнозування.
- •12.Поняття, завдання і джерела криміналістичної техніки.
- •15. Види та методи судово-оперативної фотозйомки.
- •16.Судово-оперативна або фіксуюча фотографія: поняття та види.
- •17. Судовий відеозапис
- •18. Поняття трасології та її значення
- •19.. Поняття сліду в трасології. Механізм слідоутворення
- •20., Класифікація слідів
- •21. Основи дактилоскопії.
- •22. Виявлення, фіксація та вилучення слідів рук.
- •23.Сутність дактилоскопічної експертизи.
- •24. Виявлення, фіксація та вилучення слідів ніг та взуття.
- •25. Виявлення, фіксація та вилучення слідів знарядь злому та інструментів.
- •26. Поняття та способи фіксації слідів транспортних засобів.
- •28.Криміналістична класифікація вогнепальної зброї та види боєприпасів
- •29. Сліди пострілу.
- •30. Особливості огляду вогнепальної зброї
- •31.Судово-балістична експертиза: поняття, об'єкти та завдання.
- •32. Криміналістичне вибухознавство.
- •34.. Поняття документа у криміналістиці
- •35. Правила огляду документів.
34.. Поняття документа у криміналістиці
Документ — це матеріальний об'єкт, у якому зафік¬совані відомості про які-небудь факти, що відбулися чи передбачувані. Термін «документ» походить від лат. сіоси-тепіит — свідчення, доказ чого-небудь. У судово-слідчій практиці розрізняють такі види документів:1) письмові (тексти, цифри та інші записи);2) графічні (креслення, малюнки, схеми);3) фотодокументи;4) кіно- та відеодокументи;5) фонодокументи.
За своєю процесуальною природою письмові докумен¬ти можуть виступати як письмові та речові докази. Доку¬менти — речові докази мають значення для розслідуван¬ня не тільки завдяки своєму змістові, а й через сам факт свого існування, а також спосіб їх виготовлення та інші ма-теріальні ознаки. Документи — речові докази можуть бути засобом учинення злочину чи засобом його приховування, предметом злочинного посягання. Документи — письмові докази мають значення для встановлення істини у справі завдяки лише своєму змісту (наприклад, висновок експер¬та, акт ревізії тощо). При цьому вони не є об'єктом кри¬міналістичного дослідження і можуть замінюватися у спра¬ві копіями або дублікатами. У практиці техніко-криміналістичних досліджень звичайно мають справу з письмови¬ми документами як речовими доказами.
За юридичною природою документи поділяються на справжні та підроблені, а за джерелом — на офіційні (пас¬порт, посвідчення особи, довідка) та неофіційні (лист, за¬писна книжка тощо).
У підробленому документі зміст або реквізити не від¬повідають дійсності. При цьому підробка буває двох видів — інтелектуальна або матеріальна. Інтелектуальна підробка полягає у складанні та видачі правильного за формою та виготовленням документа, але такий документ містить за-відомо неправдиві відомості. Встановити факт інтелекту¬альної підробки за допомогою криміналістичної експерти¬зи неможливо. Матеріальний підлог передбачає змінення змісту документа через внесення до нього неправдивих відомостей або шляхом повного виготовлення підробленого документа (тобто часткова або повна підробка). Матеріаль¬ний підлог виявляється за допомогою техніко-криміналіс-тичного дослідження документів.
Обов'язкові відомості, які повинні міститися в доку¬менті для визнання його дійсним, називаються реквізита¬ми (від лат. ^е^иІ8І{;ит — потрібне, необхідне). Такими відомостями, як правило, є найменування документа і дата його складання; назва й адреса підприємства (організації), що складала документ; сторони, які беруть участь у здійс¬ненні операції; зміст здійснюваної угоди; підстава для здійснення операції; одиниці виміру і обсяг операції (у на¬туральному і вартісному показниках); номер документа; підписи відповідальних (посадових) осіб; відтиски печаток та штампів. Відсутність одного або кількох реквізитів у ви¬падках, передбачених законом, спричинює недійсність або заперечність документа.
Документи можуть бути виготовлені рукописним, ма¬шинописним, комп'ютерним, поліграфічним або іншим спо¬собом, за допомогою письмових знаків, інших графічних зображень, виконаних чорнилами, пастами для кулькових ручок, тушшю, олівцем, друкарською фарбою або іншою речовиною. Як матеріал для виготовлення письмового до¬кумента можуть бути використані папір, дерево, фанера, картон, тканина, скло та ін. Документи відрізняються за формою, розмірами, засобами захисту від підробки, текс¬том та іншими елементами.
Існують певні правила поводження з документами — речовими доказами, а саме:1) необхідно обережно поводитись з документами (на них заборонено робити будь-які позначки, перегинати їх, класти на забруднені поверхні тощо);2) документи слід розміщувати і зберігати в окремих конвертах з відповідними написами;3) для зберігання документів повинні бути створені відповідні умови (запобіжні заходи щодо впливу промінів світла, вологості, хімічних речовин).