76. Особливості західноєвропейської бюрократичної моделі

Західноєвропейська бюрократична моделі державного управління то, вона містить всі форми державного правління, за винятком президентської, і ґрунтується, як правило, на партійній системі обмеженого політичного плюралізму. Для неї характерні закрита система державної служби (за винятком Великої Британії), кадрова, наймана і змішана системи набору державних службовців. На відміну від США державне управління тут має більший обсяг повноважень у економічній і соціальній сферах, що виражається у великому обсязі державних податків і державних видатків (30— 45 % від ВВП). Еліта на вищих рівнях державної служби має високий престиж. Для кращого розуміння особливостей західноєвропейської моделі державного управління необхідно виокремити її характерні відмінності від японської моделі (див. табл.1).

Основні відмінності західного та японського стилю менеджменту

Західний менеджмент	Японський менеджмент
Орієнтація на результат	Орієнтація на процес
Нововведення	Адаптація і удосконалення
Увага до масштабних змін	Увага до деталей
Менеджер – вузький спеціаліст	Менеджер – спеціаліст широкого профілю
Чіткий розподіл між зайнятими проектуванням продукту і на виробничій лінії	Тісні взаємовідносини між зайнятими створенням продукту і на виробничій лінії
Недоступність інформації	Відкритість інформації для членів компанії
Індивідуалізм	Колективізм
Прийняття рішень зверху вниз, швидко, індивідуально	Прийняття рішень знизу вверх, неспішно. погоджено
Рішучі, радикальні зміни	Поступові зміни через окремі виправлення і покращення
Формальні контакти між персоналом і менеджером	Неформальні контакти між персоналом і менеджером

74. Конституційні засади прав та обов'язки людини. (це 2 розділ Конституції)

Конституція України 1996 року юридично закріпила широкий спектр прав і свобод людини і громадянина.

Права людини – це права, пов’язані з самою людською істотою, її існуванням і розвитком.

Найвищою гарантією прав і свобод людини і громадянина є конституційний лад України, заснований на неухильному дотриманні Конституції України і законів України, приписах природного права і загальновизначених принципах і нормах міжнародного права.

Основні права й свободи людини і громадянина - це закріплені в Конституції України невід’ємні права і свободи людини і громадянина, що належать їм від народження чи в силу наявності в них громадянства України, гарантуються державою і становлять ядро конституційно-правового статусу особи в Україні.

Особисті (громадські) права і свободи є природними і пов’язані з належністю людини до громадянства України.

1) Політичні права і свободи відображають міру можливої участі в суспільно-політичному житті, державної влади та органів місцевого управління.

2) Соціальні права – це права на одержання певних позитивних послуг від держави.

3) Економічні права – це права людини і громадянина, пов’язані з економічними, насамперед майновими відносинами.

4) Екологічні права – це права на безпечні для життя і здоров’я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

5) Культурні права. У широкому розумінні – це права, які сприяють духовному розвитку людини, доступу до скарбів світової культури. Серед цих прав – право на освіту (повна загальна середня освіта є обов’язковою), право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних закладах на конкурентній основі (ст.53), гарантується свобода літературної, художньої, науково-технічної творчості, захист інтелектуальної власності, їхніх авторських прав, моральних і матеріальних інтересів, що виникають у зв’язку з різними видами інтелектуальної діяльності.

Конституція України встановила правові й конституційні гарантії прав і свобод людини і громадянина.

До правових гарантій належать:

• право на оскарження в суді рішень дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (ст.55);

• право на відшкодування (ст.56);

• право знати свої права і обов’язки (ст.57);

• право на правову допомогу тощо.

До конституційних гарантій належать:

• суди;

• Верховна Рада України, КабінетМіністрівУкраїни та місцеві державні адміністрації;

• Уповноважений Верховної Ради з прав людини;

• прокуратура, адвокатура та інші органи.

Гарантом прав і свобод людини і громадянина є Президент України (ст.102 КонституціїУкраїни).

Обов’язок – це об’єктивно обумовлена вимога держави до людини і громадянина діяти відповідно до чинного законодавства, а не за особистим бажанням.

Конституція фіксує такі обов’язки громадян України:

• захист Вітчизни (ст.65);

• не нанесення шкодиприроді (ст.66);

• сплачуванн яподатків і зборів (ст.67);

• неухильне додержання Конституції України і законівУкраїни (ст.68).

Незнання законів не звільняє нікого від юридичної відповідальності. Як і основні права людини і громадянина, так ік онституційні обов’язки конкретизуються і розвиваються в поточному законодавстві.