19.Фінансовий механізм:призначення та склад.

Фінанси як економічна категорія здійснюють вплив на соціально - економічний розвиток країни через фінансовий механізм, який відображає напрямки, характер і сутність функціонування фінансів у суспільстві.

Фінансовий механізм - це сукупність форм і методів управління фінансовою діяльністю держави, які застосовуються суспільством з метою забезпечення умов для економічного та соціальної о розвитку країни. По суті - це методичні, організаційні й правові положення та заходи, які визначають функціонування фінансів в економіці держави, їхнє практичне використання для досягнення відповідних цілей і завдань.

За допомогою фінансового механізму здійснюється широкомасштабний розподіл і перерозподіл створюваного в державі валового внутрішнього продукту відповідно до основних положень фінансової політики.

Фінансовий механізм є частиною господарського механізму, який являє собою сукупність форм і методів управління суспільним виробництвом.

Функціонування фінансового механізму відбувається у процесі формування, розподілу та використання централізованих і децентралізованих фондів фінансових ресурсів для задоволення потреб держави і окремих суб'єктів господарювання.

Характер впливу фінансового механізму на економічний та соціальний розвиток країни визначається тим, що розподільні відносини є вторинними порівняно з відносинами виробництва, тобто розподілити можна лише тоді, коли вже щось створено, 3 іншого боку, процес розподілу не пасивно відображає виробництво, а здІйснюс вплив на нього через різні форми, методи і органи управління фінансовими відносинами.

Фінансовий механізм - найбільш динамічна частина фінансової політики, його зміни відбуваються у зв'язку з вирішенням різноманітних тактичних завдань, і тому фінансовий механізм чутливо реагує на всі особливості поточного стану в економіці та соціальній сфері країни.

Засобом впливу фінансових відносин на господарчу діяльність є фінансові методи.

У рамках фінансового механізму існують два основні методи:

1. фінансове регулювання

2. фінансове забезпечення

Структура фінансового механізму

Основними складовими фінансового механізму є:

1. Фінансове планування.

2. Фінансові показники.

3. Фінансові важелі,

4. Норми і нормативи.

5. Фінансове правд.

6. Інформаційне забезпечення.

7. Фінансовий контроль.

20.Методи фінансового механізму та його структура.

Засобом впливу фін-их відносин на господарчу діял-сть є фін-ві методи.

У рамках фін-го механізму існують два основні методи:

1. фінансове регул-ня

2. фінансове забезпечення

1. Фінансове регул-ня засновано на правовому регламентуванні розподільних відносин в сусп-тві або на окремому підпр-стві (тобто пов'язано зі здійсненням розподільних процесів на макро - та мікрорівнях).

Розрізняють два види фін-го регул-ня:

а)за сальдовим методом;

б)за нормативним методом.

Сальдовий метод передбачає виділення його елементів у розподілі доходу, тобто один елемент є результативним, а інші - розрахунковими. Сальдовий метод несе стимул-че навантаження.

Нормативний метод скл-ся з того, що усі елементи розподілу визн-ся за нормативами, які встановл-ся щодо об'єкту розподілу. Нормативний метод також називають податковим, тому що сума доходів розподіляється за встановленими ставками.

2. Фін-ве забезпечення здійснюється у трьох формах :

1.Самофінансування - обов'язкова умова успішної діял-сті підпр-ств в умовах ринкової ек-ки. Являє собою покриття витрат власними доходами підпр-ств.

Бюджетне фін-ня – здійсн-ся на безповоротній основі за рахунок коштів держ-го або місц-го бюджетів.

2.Бюджетне фін-ня або асигнування здійснюється у таких формах:

Кошторисне фін-ня - метод безповоротного, безвідплатного відпуску грошових коштів на утримання установ, що перебувають на повному фін-ні з бюджету, на основі фін-их планів - кошторисів.

Державне фін-ня інвестицій на основні об'єкти ек-го і соц-го розвитку.

Надання бюджетних коштів здійсн-ся також у вигляді дотацій, субсидій, субвенцій.

а) дотації - це кошти, які передаються з бюджету бюджетам нижчого рівня безповоротно для збаланс-ня їхніх доходів та видатків;

б), субсидії - це кошти, які передаються на фін-ня цільових видатків, тобто це безповоротні поточні цільові виплати;

в) субвенції - це кошти, які передаються на фін-ня цільових видатків на певний строк та підлягають поверненню їх у разі нецільового викор-ня.

3.Кредитування - форма фін-го забезпечення, яка полягає у тимчасовому використанні позичкових коштів на принципах повороткості, терміновості й платності.

Структура фінансового механізму

1. Фін-ве планування являє собою діял-сть щодо форм-ня цільових централ-их і децентрал-их фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соц-ні потреби та задоволення ін потреб сусп-тва.

2. Фін-ві показники - це вел-ни, які характер-ть створення та викор-ня фінансових ресурсів в ек-ці держави. Вони визначають кількісну та якісну характеристики господ-их явищ і процесів при функц-ні фінансів як складової частини ек-их відносин.

3. Фінансові важелі - це сис-ма управління фін-им механізмом, засіб дії фін-го методу.

4. Норми являють собою абсолютний розмір видатків на розрахункову одиницю.

Нормативи - відносні показники, які встановл-ся у відсотках до бази розрахунків.

5. Фінансове право -це сук-сть юр-их норм, що регламентують фін-ві відносини. На його основі грунтується вся фін-ва діял-сть держави, яка через своє фін-ве законодавства регламентує і регулює фін-ві відносини в сусп-тні. 6.Інформаційне

забезпечення.Фін-ва інформація як різновид ек-ої є носієм і основою наукового пізнання фін-го механізму орг-ції ек-ки.

7. Фінансовий контроль - це комплекс заходів, які здійсн-ся держ-ою з метою успішного досяг-ня поставлених нею цілей у сфері фінансів.

21.Фін-ве план-ня та його завдання.

Фінансове планування являє собою діяльність щодо формування цільових централізованих і децентралізованих фондів грошових ресурсів, які спрямовані на розширене відтворення, соціальні потреби та задоволення інших потреб суспільства. -

Основними функціями фінансового планування є:

-відображення основних напрямків фінансової політики, що здійснюються органами законодавчої і виконавчої влади в державі;

-встановлення кількісних та якісних параметрів суспільного виробництва на плановий період;

-вибір раціональних шляхів фінансового забезпечення передбачуваного рівня економічного і соціального розвитку на основі ефективного використання наявних у суспільстві ресурсів;

-встановлення раціональних форм мобілізації фінансових ресурсів і на їх основі визначення оптимальної структури.

У процесі фінансового планування складаються різні фінансові плани, які охоплюють рух фінансових ресурсів на різних рівнях господарювання та в різних ланках.

Усі ці плани відносно самостійні і в той же час тісно пов'язані між собою.

Залежно від сфери функціонування і характеру фінансових відносин фінансові плани підрозділяються на загальнодержавні, територіальні плани та плани окремих господарських структур. До загальнодержавних фінансових планів відносяться:

1) баланс фінансових ресурсів та витрат держави;

2) зведений бюджет України;

3) державний бюджет України;

4) бюджет Пенсійного фонду тощо.

До територіальних фінансових планів відносяться:

1) бюджет АР Крим;

2) усі види місцевих бюджетів.

До фінансових планів окремих підприємницьких структур, що формуються на децентралізованому рівні, відносяться:

1) фінансові плани підприємств та закладів усіх форм власності;

2) кошториси доходів та видатків бюджетних закладів;

3) кошториси доходів та видатків громадських організацій, благодійних фондів.

В умовах ринкової економіки відбувається постійне вдосконалення фінансового планування на основі використання наукових методів пізнання об'єктивних закономірностей розвитку суспільства, аналізу досягнутого економічного рівня, пошуку можливостей його подальшого покращення, досліджень економічних явищ і процесів у суспільстві.

Удосконалення територіального фінансового планування здатне сприяти комплексному розвитку регіону при ефективному використанні місцевих природних, трудових, фінансових ресурсів.

Фінансове планування на мікрорівні покликане сприяти досягненню такого рівня управління виробничо-господарською діяльністю підприємства, який забезпечує його успіх на ринку, постійне

вдосконалення матеріальної бази, соціальний розвиток колективу.

Фінансове планування і прогнозування виступає важливим елементом державного регулювання економічних і соціальних процесів. Результатом фінансового планування є фінансові показники, які мають певні ознаки і знаходять своє відображення у фінансовому плані.