16.Використання фін-их ресурсів.

Фін-ві ресурси - це централ-ні і децентрал-ні грошові фонди цільового призначення, які форм-ся в процесі розподілу і перерозподілу нац-го багатства, ВВП та нац-го доходу і призначені для використання відповідно до завдань соц-но-ек-го розвитку сусп-ва і колективів окремих підпр-ств.

Отримані в результаті ек-ої діял-сті доходи витрачаються за осн-ми напрямами їх використання.

Фін-ві ресурси використ-ся на розширене відтворення, фін-ня науково-техн-го прогресу,провед-ня природоохоронних заходів, матер-не стимул-ня працюючих, задоволення соц-их та інших потреб сусп-тва.

Осн-им признач-ям держави є забезпечення фін-ми ресурсами потреб, до яких належать, зокрема, структурна перебудова ек-ки, захист навколишнього природного середовища, нац-на оборона, правопорядок, надання сусп-их та соц-их послуг -загальна освіта, підготовка кадрів, соц-не забезпечення , охорона здоров'я тощо.

Фін-ві ресурси суб'єктів господар-ня спрямовуються на фін-ня капітальних вкладень, на розвиток вироб-тва, соц-не -- культурні потреби колективів підпр-ств.

Форми і методи, за допомогою яких форм-ся та викор-ся фінансові ресурси, не є сталими І змін-ся залежно від зміни соц-ої природи сусп-тва.

Створені та використані в сусп-тві фін-ві ресурси об'єднуються сис-ою показників та набувають форму фінансового балансу держави. Фінансовий баланс - це сук-сть показників, які відображають створення і використ-ня фін-их ресурсів у загальнодерж-ому, галузевому, територіал-му масштабах або в окремих підпр-твах, орг-іях, закладах.

17. Фінансова політика, її суть, цілі та завдання.

Фін-ва політика - це сук-сть методів і напрямів впливу держави на функц-ня фін-ої сис-ми. Метою цього впливу є зміц-ня ек-го (а значить і політ-го) потенціалу країни.

Основною метою фін-ої політики є оптимальний розподіл валового внутріш-го продукту між галузями народного господарства, соц-ми групами нас-ня, територіями. На цій основі має забезпечуватися стійке зростання ек-ки, удоскон-ня її структури, створення умов для розвитку господар-их утворень різних форм власності, спільних підпр-ств з іноземним капіталом, акціонерних товариств. За цих умов важливе значення має також створення надійних соц-их гарантій нас-ню.

Зміст фінансової політики полягає у розробці основних напрямів використання фін-ів, виходячи з необхідності вирішення ек-их та соц-их завдань. За допомогою фін-ої політики держава фінансує потреби розширеного відтворення, регулює масштаби і пропорції розвитку сусп-го вироб-тва, вдосконалює його галузеву та територіальну структуру.

Фін-ва політика та її структурні складові - фіскальна або податкова політика, кредитна політика, бюджетна політика, грошова політика - впливають на всі сторони життя суспільства. Суб'єкт фінансової політики - держава - розробляє стратегію розвитку сусп-ва, Фін-ва політика, таким чином, стає орг-чим першопочатком сусп-го розвитку.

Фін-ва політика включає в себе стратегію і тактику.

Фінансова стратегія визначає загальний напрям і спосіб використання коштів для досягнення поставленої мети. Вона спрямована на вироблення фін-их концепцій і програм.

Фінансова тактика включає в себе конкретні методи (прийоми) досягнення поставленої мети в конкретних умовах.

Основні напрями фін-ої політики:

1.Акумуляція фінансових ресурсів та їх розподіл усередині держави між регіонами та галузями народногосподарського комплексу, підвищення ефект-сті їх використання.

2. Сприяння розвитку вироб-тва, підтрим-ня підприєм-ої діял-сті, створення умов для забезпечення ек-го зростання в країні.

3. Оптимізація структури доходів та видатків.

4.Удосконалення державного та місцевого фін-го законодавства.

5.Мобілізація і використання фін-их ресурсів на забезпечення соц-их гарантій, досягнення більш високого рівня життя нас-ня.

Фін-ва політика як спосіб орг-ії і викор-ня фін-их відносин визначає свої завдання на світовому, макроек-ому та мікроек-ому рівнях. Кожному рівню фін-ої політики відповідає своя мета. Тому завдання і напрями фін-ої політики залежать від ек-их процесів, що відбуваються у світі, від ф-цій та ек-ої природи держави, від форм власності та фінансово - -го стану підпр-ств.

18. . Фактори, які впливають на фінансову політику та етапи їі реалізації

Фінансова політика держави залежить від багатьох, як зовнішніх, так і внутрішніх факторів.

До зовнішніх факторів відносяться:

1.Залежність держави від економічних взаємовідносин з іншими державами щодо поставок сировини, матеріалів, готової продукції.

2. Експортні можливості самої держави.

3.Рівень Інтеграції зі світовими економічними системами .

До внутрішніх факторів відносяться:

1.Форма власності на основні засоби виробництва

2.Структура економіки

3.Рівень добробуту населення та його інтелектуальний рівень

4. Стабільність грошової системи

5. Розвиток форм кредитування

Важливим аспектом здійснення фінансової політики в державі є вибір форм і методів її реалізації. Реалізація фінансової політики є досить складним процесом, який потребує відпрацювання стратегії і тактики у використанні фінансів при управлінні економічними І соціальними процесами в державі.

Реалізація фінансової політики проводиться у кілька етапів:

1.Розробка науково обґрунтованих концепцій розвитку фінансів, яка формується на основі вивчання вимог економічних законів, всебічного аналізу перспектив удосконалення виробництва та становища потреб населення. Перший етап полягає у визначенні мети, цілей та головних завдань фінансової політики.

2.Визначення основних напрямів використання фінансів на перспективу і поточний період, тобто розробка стратегії І тактики фінансової політики. Тут, виходячи з поставленої мети, враховують можливості зростання або зменшення фінансових ресурсів, а також зовнішні і внутрішні політико-економічні фактори.

Другий етап реалізації фінансової політики полягає у створенні відповідного фінансового механізму.

3. Здійснення практичних дій, які спрямовані на досягнення поставленої мети. Даний етап передбачає цілеспрямовану діяльність суб'єктів фінансових відносин, що пов'язана з практичним використанням фінансового механізму.

Природно, що прямий вплив фінансової політики на економіку починається лише на третьому етапі. Слід додати, що такий механізм впливу фінансової політики на господарство країни буде повністю вірним, якщо він буде враховувати усі можливості фінансового регулювання.