53.Місцевий бюджет –фінансова база місцевого і регіонального самоврядування.

Основою правової та організаційної самостійності місцевого самоврядування є певна матеріальна і фінансова база, до складу якої згідно з чинним законодавством належать:

• рухоме і нерухоме майно, яке є у комунальній власності

• доходи місцевих бюджетів

• позабюджетні фонди

• інші кошти.

Головна роль у складі фінансів органів місцевого самоврядування належить місцевим бюджетам , які виступають основним джерелом фінансового забезпечення розвитку регіонів.

Місцеві бюджети - це система формування, розподілу і використання фінансових ресурсів для забезпечення місцевими органами влади покладених на них функцій і завдань як власних,

так і делегованих.

Місцеві бюджети як категорія фінансів, пов'язані з утворенням, розподілом та використанням фондів грошових коштів, що належать місцевим органам влади і самоврядування. Вони виступають основною організаційною формою мобілізації фінансових ресурсів для економічного і соціального розвитку даної адміністративно-територіальної одиниці.

Місцевий бюджет можна розглядати і в інших аспектах. Це правовий акт, згідно з яким виконавчі органи влади отримують право на розпорядження певними фондами грошових ресурсів. Місцевий бюджет є планом (кошторисом) видатків і доходів відповідного місцевого органу влади і самоврядування.

Місцеві бюджети містять із собі надходження і витрати на виконання повноважень органів влади АР Крим, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. За допомогою місцевих бюджетів відбувається перерозподіл суспільних фондів споживання між окремими групами населення. Також з цих бюджетів деякою мірою здійснюється фінансування галузей виробничої сфери, зокрема місцевої промисловості, комунального господарства та інші.

Економічна сутність місцевих бюджетів проявляється в їхньому призначенні. Ці бюджети виконують такі функції:

• формування грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих органів влади

• розподіл і використання цих фондів між галузями народного господарства

• контроль за фінансово-господарською діяльністю підприємств, організацій, установ, підпорядкованих місцевим органам влади.

Доходи місцевих бюджетів мають вирішальне значення для забезпечення матеріальної і фінансової основи місцевого самоврядування. Оскільки об'єкти комунальної власності переважно належать до невиробничої сфери (школи, дитячі садки, лікарні, культурні і спортивні заклади) і є неприбутковими організаціями, вони фінансуються за рахунок коштів місцевих бюджетів.

Залежно від територіальної локалізації доходів місцевих бюджетів розрізняють:

1) доходи, одержані на території, підпорядкованій даному місцевому бюджету;

2) доходи, одержані на інших територіях, які за допомогою бюджетних важелів перерозподілу спрямовуються до місцевого бюджету (дотації, субвенції).

Доходи, одержані на території, підпорядкованій місцевому бюджету, поділяються на власні, закріплені та регулюючі.

54. . Доходи і видатки місцевих бюджетів

Основу самостійності місцевого бюджету складають власні та закріплені доходи,

Власні доходи - це доходи, що формуються на території, підвідомчій відповідному місцевому органу влади. Вони мобілізуються місцевими органами влади самостійно, на підставі власних рішень та за рахунок визначених ними джерел. До власних доходів належать місцеві податки і збори, платежі, що встановлюються місцевими органами влади, доходи комунальних підприємств, доходи від майна, що належить місцевій владі та інші.

Закріплені доходи також є основою самостійності місцевих бюджетів. Вони передаються центральною владою або органами влади вищого територіального рівня і закріплюються за певним бюджетом на частковій або довгостроковій основі. Згідно з Бюджетним кодексом до місцевих бюджетів зараховуються прибутковий податок з громадян, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам, плата за ліцензії на впровадження певних видів господарської діяльності, плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності та інші.

Певну частину доходів місцевих бюджетів становлять регулюючі доходи, які розподіляються між усіма ланками бюджетної системи України.

Регулювання доходів місцевими бюджетами дає можливість забезпечити відповідність між повноваженнями на здійснення видатків, закріпленими законодавчими актами України за бюджетами та бюджетними ресурсами, які повинні забезпечувати виконання цих повноважень.

Самостійною статтею доходів місцевих бюджетів є міжбюджетні трансферти у формі дотацій і субвенцїй.

Важливу роль для становлення самостійних місцевих бюджетів відіграє порядок здійснення видатків та склад цих видатків.

Видатки місцевих бюджетів - це економічні відносини,якї виникають у зв'язку з фінансуванням власних і делегованих повноважень місцевих органів влади.

Видатки на здійснення повноважень, що виконуються за рахунок місцевих бюджетів, поділяються на:

- видатки, які визначаються функціями держави та можуть бути делеговані АР Крим та місцевому самоврядуванню з метою забезпечення найбільш ефективного їх виконання на основі принципу субсидіарності;

- видатки на реалізацію прав і обов'язків АР Крим та місцевого самоврядування, які мають місцевий характер та визначені законами України.

Видатки місцевих бюджетів підрозділяються на поточні та видатки розвитку.

Поточні видатки — це видатки з бюджетів на фінансування мережі підприємств, установ, організацій, яка діє на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення та інших заходів, не передбачених у видатках розвитку.

Видатки розвитку — це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної та інноваційної діяльності, а також фінансування капітальних вкладень виробничого та невиробничого призначення.

Отже, видатки місцевих бюджетів відображають ті ж самі економічні відносини, що й видатки державного бюджету, Це ті економічні відносини, які виникають у зв'язку з розподілом централізованих грошових коштів, що знаходяться у розпорядженні місцевих органів влади.

З5 .Бюджетна система та принципи її побудови.

Бюджетна система України -це сукупність окремих її ланок, юридичне пов'язаних між собою, яка базується на загальноприйнятих принципах ,що відповідають міжнародним стандартам.

Бюджетна система України грунтується на принципах єдності, збалансованості, самостійності, повноти, обгрунтованості, ефективності. субсидіарності, цільового використання бюджетних коштів, справедливості, прозорості і відповідальності учасників бюджетного процесу.

1.Принцип єдності бюджету означає існування єдиного рахунку доходів і видатків кожної ланки бюджетної системи, Єдність бюджетної системи забезпечується єдиною правовою базою, єдиною бюджетною класифікацією, єдністю форм бюджетної документації, єдиною грошовою системою, єдиною соціально-економічною політикою.

2.Принцип збалансованості означає ,що повноваження на здійснення витрат бюджету повинні відповідати обсягу надходжень до бюджету на відповідний бюджетний період.

3.Державний бюджет України, бюджет Автономної Республіки Крим, місцеві бюджети є самостійними. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю власних доходних джерел і правил визначення напрямів їх використання відповідно до законодавства України.

4. Принцип повноти полягає у відображенні в бюджеті усіх доходів і видатків.

5.Принцип обгрунтованості означає, що бюджет формується на реалістичних макропоказниках економічного і соціального розвитку держави та розрахунках надходжень до бюджету і витрат бюджету, що здійснюються відповідно до затверджених методик та правил .

6. Принцип ефективності полягає в тому, що при складанні та виконанні бюджетів усі учасники бюджетного процесу мають прагнути досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

7. Принцип субсидіарності -це розподіл видів видатків між державним бюджетом та місцевими бюджетами, а також між місцевими бюджетами, який грунтується на максимально можливому наближенні надання суспільних послуг до їх безпосереднього споживача.

8. Принцип цільового використання бюджетних коштів полягає у використанні їх тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями.

9. Принцип справедливості забезпечує базування бюджетної системи України на засадах справедливого розподілу суспільного багатства в країні.

10. Принцип публічності та прозорості означає, що державний бюджет України та місцеві бюджети затверджуються, а рішення щодо звіту про їх виконання приймаються відповідно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та відповідними радами.

11.Принцип відповідальності учасників бюджетного процесу вимагає відповідальності їх за свої дії або бездіяльність на кожній стадії бюджетного процесу.