4. Роль фінансів в ек-ій сис-мі країни

Усі процеси ек-го життя, де беруть участь фінанси, мають грошове вираження. Ек-не життя держави постійно вимагає створення грошових фондів для задоволення різноманітних потреб. Розмір цих фондів характеризує кількісно та якісно масштаби діяльності та фінансові можливості держави, господарської структури, громадянина. Ці фонди є матер-ми носіями фін-вих відносин.

Забезпечення за допомогою фінансів необхідних умов для створення, розподілу та використання валового внутрішнього продукту в країні досягається саме завдяки організації різноманітних фондів фінансових ресурсів на всіх етапах діяльності держави, підприємницьких структур і кожного громадянина.

Фінанси за своїм змістом - дуже непроста, багатогранна складова економічних явищ і процесів, економічної системи в цілому; використання фінансів дає змогу успішно реалізувати кінцеву мету економічного та соціального розвитку.

Фінанси - не тільки показник рівня економічного розвитку суспільства, а й важливий інструмент цього розвитку. Фінанси виконують свою роль через форми, методи створення і використання фінансових ресурсів разом з іншими економічними категоріями.

Свого найвищого розвитку й досконалості фінанси досягають в умовах ринкової економіки, перехід до якої характеризуємся різкого зміною впливу фінансів на процес відтворення. Відбувається якісний та кількісний перехід на новий рівень використання фінансів у економічній системі країни.

Виконання державою комплексу завдань, пов'язаних із забезпеченням її існування і ефективного функц-ня викликало появу широкого арсеналу фінансових методів державного регулювання економіки. Усі вони пов'язані в єдину систему і в сукупності спрямовані на підтримку та забезпечення ефективності державного регулювання.

Важлива роль належить фінансам господарських структур. Створення та використання фінансових ресурсів у цій сфері підпорядковано меті підвищення ефективності господарської діяльності. Це можливо при спрямуванні фондів фінансових ресурсів на нові технологи, кращому використанні основних фондів, прискоренні обороту обігових коштів,

За допомогою фінансів суб'єкти господарювання мають можливість забезпечувати вирішення виробничих і соціально-економічних проблем свого функціонування.

Роль фінансів відчутно виявляється і при розв'язанні соціальних проблем. Держава здійснює заходи щодо соціально-економічного розвитку через фінансове забезпечення соціальних процесів, реалізацію її соціальної політики.

У перехідний період реформування економіки фінанси е важливою сполучною ланкою між макроекономічними показниками і конкретним використанням фондів фінансових ресурсів на розвиток економіки та підвищення суспільного добробуту.

5.Фінансова система:сутність та розвиток.

Поняття "фінансова система" являє собою сукупність взаємопов'язаних елементів, що мають однорідні ознаки. Воно с одним з основних, базисних понять, які характеризують структуру фінансових відносин.

Фінансова система - це сукупність окремих її ланок, що мають особливості в створенні та використанні фондів фінансових ресурсів для фінансового забезпечення економічних і соціальних потреб суспільства в цілому, окремих його верств населення, господарських структур. окремих громадян. Ці фінансові ресурси зосереджуються в розпорядженні держави, підприємницького сектора економіки (фінанси підприємницьких структур), певних фінансових інститутів, домогосподарств.

Фінансова система охоплює сукупність економічних відносин, на основі яких створюються і використовуються відповідні фонди ресурсів, з одного боку, а з іншого - це система органів, що організують ці відносини.

Виходячи з цього, слід розрізняти поняття «фінансова система» за двома ознаками:

1. внутрішня сторона фінансової системи.

1. зовнішня сторона фінансової системи.

Зародження фінансової науки відносять до ХУ-ХУІ століття, вона досить молода порівняно з іншими соціально-політичними науками. Фінансова наука виникла на основі фінансової практики яка існувала на багато століть раніше. Необхідність збільшення доходів держави у XVI столітті активізувала фінансову думку, спонукала письменників того часу, які займалися державними науками, досліджувати питання фінансового господарства. Протягом XVI століття зміцнюється зв'язок між фінансовою теорією і практикою, інакше кажучи, наука набуває більш примітний вплив на фінансову практику. Видатні економісти того часу Ж.Боден, Т. Гоббс, Д. Локк, Л. фон Секендорф, Ф. Кене докладно розробили фінансові питання не тільки з практичної точки зору, але й в теоретичному плані.

Фінансові теорії знайшли своє міцне обґрунтування та розвиток у різних течіях фінансової думки ХУІІ-ХУШ століть. А.Сміт у своїх працях розвиває економічну основу фінансового господарства, дає фінансовій науці достатньо міцне підґрунтя, створює фінансові умови функціонування економіки. Найбільший розвиток фінансової науки припадає на XIX століття. Вагомий внесок у її розвиток зробили вчені-фінансисти К.Рау,Ж.Сисмонді, Ф.Нітті, російські економісти МТургенєв, Л.Ходський, І.Озеров.

Питанням фінансової науки присвятив багато праць видатний український вчений, поет, письменник І.Франко.

Зміст і структура фінансової науки, яка склалася у XX столітті, набула свого подальшого розвитку. У теперішній час об'єктом фінансової науки є явища і процеси, які здійснюються у державі при створенні і використанні фондів фінансових ресурсів на цілі її економічного і соціального розвитку. Фінансові явища і процеси досліджуються у різних сферах державні фінанси, фінанси підприємницьких структур, міжнародні фінанси, державний кредит, страхування.