Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
konspekt_kriminalne.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
09.09.2019
Размер:
162.99 Кб
Скачать

Об’єктивна сторона складу злочину

Об’єктивна сторона складу злочину – сукупність передбачених законом ознак, що характеризують зовнішній прояв суспільно небезпечного діяння та об’єктивні умови його здійснення.

  • характеристика зовнішнього вияву діяння.

Ознаки:

  • Діяння.

  • Суспільно небезпечний наслідок.

  • Причиновий зв'язок.

  • Спосіб, знаряддя та засоби вчинення злочину.

  • Місце, час, обстановка вчинення злочину.

(Фесенко: - життєва ситуація вчинення злочину)

Злочин може здійснюватись у формі дії або бездіяльності.

Форми здійснення:

  • жести

  • міміка

  • пози

  • письмова.

Спірна думка щодо використання певних засобів для вчинення злочину.

Дурманов: дією вважається не тільки дія особи, але й механізму.

Кудрявцев: треба відокремлювати рухи особи від механізму.

Бездіяльність – невиконання особою певного обов’язку.

  • особа повинна і могла виконати певну дію, але не зробила цього.

Обов’язок дії може мати різні підстави:

  • припис закону.

  • службове положення особи.

  • характером виконуваної роботи.

  • специфікою професійної діяльності.

  • добровільно взяті на себе зобов’язання.

  • громадський обов’язок.

  • норми моралі.

В операційному плані діяння може бути простим (один акт поведінки) і складним.

Різновиди складного діяння:

  • поєднання різних за характером дій.

Якби не було ч. 4 ст. 187, то були б дві інші статті, але це часто повторюється, тому що це законодавчо врахована сукупність злочинів.

  • поєднання дії і бездіяльності.

  • продовжуваний злочин (ст.32) .

  • триваючий злочин (безперервне (тривале) виконання злочинних дій).

Іноді закон визначає, що злочин може здійснюватися у вигляді різних альтернативних дій. (але може бути й обов’язок поєднання кількох дій).

Суспільно-небезпечний наслідок – передбачена кримінальною нормою матеріальна чи нематеріальна шкода, що заподіюється (може бути заподіяна) суспільним відносинам, що охороняються кримінальним правом.

  • Безнаслідкових злочинів не існує.

  • Іноді своєрідним наслідком виступає загроза настання реального наслідку.

Наслідки за змістом:

→ матеріальні

→ нематеріальні

Деякі наслідки неможливо довести (глибина образи особи).

Різні способи фіксації: альтернативні, визначення виду наслідку, кількісні характеристики.

Вадою є надмірне вживання оціночних понять (істинна шкода).

У деяких випадках наслідок не описується взагалі.

Кримінально-правове значення наслідку:

  • обов’язкова ознака матеріального складу злочину.

Якщо наслідок не є ознакою, то він виступає обтяжуючою обставиною (ст.67).

Причиновий зв'язок:

Причина → наслідок

Необхідна умова → наслідок

  • вид об’єктивного зв’язку.

Один і той же наслідок може зумовлюватись різними чинниками (може не бути безпосереднього зв’язку між дією і наслідком.)

Перші спроби обґрунтування кримінальної відповідальності з допомогою причинного зв’язку відбулися у 19 ст.

Італійські юристи теорія виключної причинності:

  • результат має бути виключно із злочинних дій

  • особа має усвідомлювати можливість настання такого результату.

  • Причинний зв'язок тільки з безпосереднього діяння.

Теорія еквівалентності (- розширює межі відповідальності):

  • дії особи – обов’язкова умова настання наслідку.

Теорія адекватної причинності (- звужує межі відповідальності):

  • визнання причинним такого зв’язку, який є типовим (типовість визначається на основі досвіду)

  • суддя не може мати всезагальний досвід

Теорія необхідного спричинення

  • надає значення ознаки складу злочину необхідному причинному зв’язку, а не випадковому.

Фесенко:

→ діяння має передувати наслідку у часі.

→ діяння повинне містити в собі неминучість або реальну можливість настання суспільно небезпечних наслідків.

→ в конкретних умовах ця можливість породжує дійсність, яка породжує наслідок.

Діяння є причиною суспільно небезпечного наслідку.

→ теорія непридатна для випадків, коли наслідок зумовлюється певною кількістю факторів.

Випадковість – продовження (доповнення) необхідності.

Причинність: причина(головний фактор), умова, наслідок.

Причиновий зв'язок: зв'язок породження, генетичний.

Механізм породження наслідку може мати різні форми:

  • діяння породжує інше явище чи процес

  • діяння породжує наслідок

  • суспільно небезпечний наслідок породжується зусиллями декількох суб’єктів.

  • наслідок зумовлюється поєднанням сил природи і т.д.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]