Звільнення від кримінальної відповідальності

Постанова Пленуму верховного Суду від 25.12.2005 номер 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»

Звільнення від кримінальної відповідальності – це відмова держави від застосування щодо особи, яка вчинила злочин, визнаних законом обмежень прав і свобод шляхом закриття кримінальної справи судом на підставі кримінального кодексу у порядку, визначеному кримінально-процесуальному кодексі.

Ознаки:

• Відмова від застосування заходів кримінально-правового впливу

• Передбачається у випадках доведеності вчинення особою злочину

• Здійснюється лише у випадках передбачених кримінальним кодексом

• Рішення про звільнення особи передбачається судом, процесуальною формою закріплено в постанові судді про закриття справи

Як правило, звільнення застосовується до осіб, які вчинили злочин легкої тяжкості, якщо сплили строки давності.

Проблема: при звільненні порушується принцип презумпції невинуватості .

Баулін: Конституція України не виключає визнання особи такою, що вчинила злочин з наступним звільненням.

Особа звільняється:

• За неосудності

• За малозначності діяння

• За добровільної відмови

• За недосягненням віку, з якого настає кримінальна відповідальність

Звільнення від відповідальності треба відрізняти від покарання, звільнення від відбування покарання.

Порядок звільнення від кримінальної відповідальності регламентується ст. 7-13 кримінально-процесуального кодексу.

Рішення Конституційного Суду України від 27.10.1999.

Правові наслідки:

• Особа не підлягає засудженню

• Особа не піддається заходам кримінально-правового впливу

• Особа не вважається судимою

• Факти вчинення злочину не утворює повторності

• Скасовуються всі заходи процесуального примусу

Звільнення не означає виправдання особи – відбувається з нереабілітуючих підстав.

До особи, звільненої від кримінальної відповідальності можуть бути застосовані інші види відповідальності.

2. Види:

Залежно від того, де передбачається звільнення:

• Загальні (загальна частина кримінального кодексу України)

• Спеціальні (особлива частина)

• Змішані (ч 4 ст 40 1 кримінального кодексу)

За ступенем обов’язковості застосовується органами:

• Обов’язкові ( звільнення відбувається в силу закону - види спеціального звільнення, ст. 45, 46, 49, 106 кримінального кодексу)

• Факультативні (застосовуються з волі уповноваженого органу)

Залежно від того, чи пов’язується звільнення з додатковими умовами:

• Безумовне

• Умовне

Підстави:

• Невелика суспільна небезпечність

• Вчинення злочину вперше

Постанова Пленуму Верховного Суду України: підставою є певна посткримінальна поведінка (після вчинення злочину).

Умови звільнення від кримінальної відповідальності: вчинення особою певного умисного злочину. Передбачене законом для кожного окремого виду звільнення обставини, за яких особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності. Наприклад, підставою є дійове каяття, умовами вчинення злочину вперше, злочину невеликої тяжкості.

Загальна частина кримінального кодексу передбачає такі види звільнення від кримінальної відповідальності:

• Ст. 45 – дійове каяття. Позитивна посткримінальна поведінка. П 1 ч 1 ст 66 кримінального кодексу – щире каяття – прояв дійового каяття – суб’єктивне ставлення особи до скоєного. Дійове каяття слід відрізняти від добровільної відмови, від незакінченого злочину. Умови: злочин вчинено вперше, злочин невеликої тяжкості чи злочин з необережності середньої тяжкості. Відшкодування завданих збитків – компенсація.

• Примирення винного з потерпілим. Ст. 46 Кримінального Кодексу України. Умови: вчинення злочину вперше, усунення заподіяної шкоди, відшкодування збитків.

• Передача особи на поруки. Ст. 47. Підстави: передача на поруки. Умови: вчинення злочину вперше, злочину невеликої тяжкості чи середньої тяжкості, щире каяття, клопотання колективу. Таке звільнення є умовним. Ч 2 ст 47 – у випадку порушення громадського порядку.

• Зміна обстановки. Ст. 48. Підстава: зміна обстановки. Умови: вчинення злочину вперше, невеликої або середньої тяжкості, втрата діянням (особою) суспільної небезпечності.

• Закінчення строків давності. Ст. 49. Види строків давності: строки давності звільнення від кримінальної відповідальності; строки давності виконання обвинувального вироку.

Загальний строк – 15 років, коли особа ухиляється від кримінальної відповідальності.

Диференційовані :

2 роки – вчинення злочину невеликої тяжкості;

3р 5р 10р 15р коли особа не ухиляється від кримінальної відповідальності, залежить від тяжкості вчиненого діяння.

Початком перебігу є день, у який було вчинено злочин (до 00.00 год); якщо злочин вчинено у співучасті – від дня вчинення діяння виконавцем; при незакінченому, продовжуваному, триваючому – з моменту припинення злочинних дій. Припинення позовної давності не пов’язане з набранням чинності обвинувального вироку.

Ч. 2 ст 49 перебіг давності зупиняється.

Ч.3 ст 49 перебіг давності переривається при вчиненні злочину середньої тяжкості , тяжкого чи особливо тяжкого злочину – обчислюється від початку для кожного злочину окремо. При вчиненні особливо тяжкого злочину строки давності встановлюються судом (ст. 112, 1115, 258). Якщо суд не звільняє від кримінальної відповідальності, то довічне позбавлення волі не застосовуються – 15, 25 р. с 5 ст 49 – випадки коли давність не застосовується – ст. 437, 438, 439, 440 – злочини проти миру і безпеки.

5. Спеціальні види звільнення від кримінальної відповідальності ст. 111, 112, 258…всього 14.