Покарання

1. поняття покарання 

2. мета покарання 

3. система покарання, її значення 

4. класифікація покарань 

5. характеристика покарань

ЗУ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів..." від 15.11.2011 р.  Постанова ПВСУ №7 від 24.10.2003

1) Покарання застосовується лише після вчинення злочину стосовно особи, яка визнала винною у вчиненні такого злочину.

Покарання - захід примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину. 

Ознаки: 

- примусовий захід, що застосовується до особи у зв'язку із вчиненням злочину;

- публічний характер-застосовується спеціально уповноваженими органом від імені держави;

- законність;

- застосовується у визначеному законом порядку за обвинувальним вироком суду;

- персоніфікований характер;

- обмежує права і свободи винної особи. 

Покарання визначаються обвинувальним вироком.

Застосування покарання тягне за собою виникнення стану судимості. 

Цілі покарання визначаються у ч. 2 ст.50 КК 

Теорії покарання

Найстарша - абсолютна теорія покарання( принцип таліону). 

Гегель, Кант - пропорційна система.

Відносні теорії покарання: Бентам- превентивний захід, залякування.

2) Змішана теорія мети покарання- КК 

Мета покарання: 

1) кара(відплата-поновлення справедливості у суспільстві);

2) виправлення засудженого(корекція);

- мета не є реальною на практиці, як правило

3) запобігання вчиненню нових злочинів;

- спеціальна превенція- запобігання з боку засудженої особи

- загальна превенція- запобігання шляхом залякування 

3) Система покарань - встановлений у кримінальному законі вичерпний перелік розташованих у певному порядку видів покарання.

Ознаки:

- складається із вичерпного переліку видів покарання;

- визначення кримінальним законом;

- розташування покарань у певному порядку;

- динамізм системи.

Ст. 51 КК перелік покарань

Покарання різноманітні за змістом

- дає можливість індивідуалізувати покарання 

В ст. 51 покарання розташовані в певному порядку. Перелік дає можливість формулювати санкції.

Система покарань є основою карально-виправної політики держави. 

В КК визначені покарання від найменш суворого до найбільш суворого. 

Ст. 12 КК для класифікації злочинів використовується розмір строку позбавлення волі та розмір штрафу. 

Єфремов: неправильно співвідносити критерії 

4) Класифікація:

- за порядком призначення покарання 

- за суб’єктом

- за можливістю застосування заходів кримінально-виправного впливу

- за пов’язаністю з ізоляцією від суспільства

- за можливістю визначення строку виконання покарання 

- За порядком призначення покарання 

Основні

Додаткові

Можуть бути і основними і додатковими

Ст 52 КК 

1- такі, що застосовуються лише як самостійні ( не можуть приєднуватися до інших при призначенні)

2- можуть бути призначені додатково до основного

Основні:

- громадські роботи

- виправні роботи 

- службові обмеження 

- арешт

- обмеження волі

- тримання в дисциплінарному батальйоні

- позбавлення волі

- довічне позбавлення волі

В ряді випадків може бути призначено основне покарання яке не передбачено в санкції (заміна позбавлення волі на службові обмеження- ст 58; триманням в дисциплінарному батальйоні- ст 62; призначення більш м’якого покарання- ст 69), заміна покарання або його частини більш м’яким- ст 82, 85-87)

Додаткові:

- Позбавлення військового, спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу;

- Конфіскація майна 

Можуть бути як основні так і додаткові:

- штраф

- позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю

Позбавлення військового звання...- взагалі не передбачено як санкція статей КК

Позбавлення права обіймати посади...

- За суб’єктами 

1) загальні - до будь-якого виду суб'єкта 

2) спеціальні - до певного кола суб'єктів 

Іноді застосування загальних обмежується певним колом осіб (виправні роботи)

- За можливістю ізоляції від суспільства

1) пов'язані з ізоляцією - арешт, позбавлення волі, триманням в дисциплінарному батальйоні

- За можливістю застосування заходів виправно-трудового впливу:

1) повязані 

2) неповязані (штраф, позбавлення звання...)

- За можливістю визначення строку

1) строкові (рік, міс..)

2) покарання, які не можна обмежити строком (штраф)

5) Громадські роботи  - ст.56 КК

-вид робіт визначає ОМС

Ст. 43 КУ

- залучення до громадських робіт не є примусовою працею

Пакт про громадські і політичні права - роботи в місцях ув'язнення - КУ суперечить Пакту...

Виправні роботи

- призначення тільки працюючим

Постанова "Про практику призначення Кримінального покарання" 

- не призначається особам, які вчинили злочин пов'язаний із здійсненням службових, професійних обов'язків;

- відраховується 10-20% місячного заробітку.

Службові обмеження для військовослужбовців ст. 58

- крім військовослужбовців строкової служби може застосовуватися, якщо передбачено санкцією 

- засуджений не може бути підвищений в посаді

- відраховується 10-20% від міс заробітку

Арешт – ст. 60

Строк: 1-6 міс

Не застосовується до неповнолітніх, вагітних, жінок з дітьми до 7 р.

- військові- на гаупвахті

- відрізняється від адміністративного арешту (15 діб), запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

Обмеження волі

- без ізоляції від суспільства

- виконується у виправних центрах

Тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців

- до військовослужбовців строкової служби 

- не застосовується до військовозобов’язаних осіб, які раніше відбували покарання у вигляді позбавлення волі;

- виконується у підрозділах внутрішніх сил

Позбавлення волі ст. 63

Строк: 1-15 років

Коли покарання призначається за довічним - до 25 років 

Якщо заміна довічного на звичайне - не менше 25 р

Довічне позбавлення волі

- не застосовується до неповнолітніх, старших 65 р, вагітних на момент вчинення злочину, винесення вироку. 

Додаткові покарання

ст. 61

ст. 54- позбавлення звання

- не передбачено у статтях Особливої частини КК

- до осіб, засуджених за тяжкий, особливо тяжкий злочин

Конфіскація майна

- в передбачених випадках

- примусове безоплатне вилучення майна (повна, часткова Конфіскація конкретних предметів)

- не допускається заміна грошовою сумою

Перелік майна, що не підлягає конфіскації

- конфіскація за тяжкі, особливо тяжкі корисливі злочини

На практиці може використовуватися не тільки за тяжкі, не тільки за корисливі. 

Конфіскацію треба  відрізняти від спеціальної конфіскації - конфіскації конкретних предметів - не є покаранням ч. 2 ст. 201 КК

Ст. 203- вид спеціальної конфіскаціі 

- вилучення знарядь вчинення злочину

Ст. 52 - штраф, позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю, як додаткові

Ч. 2 заперечує ч. 1

Розмір штрафу визначається в межах 30-50 тис нмдг. Проте окремими статтями може передбачатись більший штраф - тоді той, що в санкції.

Якщо основне покарання - штраф більше 3000 нмдг розмір його не може бути менший за розмір майнової шкоди, завданої злочином (незалежно від штрафу в санкції)

Якщо злочин вчинено у співучасті, то суд враховуючи вклад кожного, може призначити штраф, передбачений санкцією статті. 

Позбавлення права зайняття певними видами діяльності

- як основне так і додаткове

Основне 2-5 р

Додаткове 1-3 р

Якщо основне покарання пов'язане з ізоляцією, то додаткове виконується після відбуття покарання. В такому випадку фактичне позбавлення права значно більше, ніж визначено судом.