Поняття злочину

Вічних злочинів немає.

Злочин поняття історичне.

В первісному суспільстві злочинності не було.

Визначення злочинного залежить від рівня розвитку суспільства.

Визначення злочину - проблема науки КП.

Підходи до визначення злочину:

• Формальний (злочин - діяння, заборонене законом).

• Матеріальний - визначення найсуттєвіших ознак.

Ульпіан: Злочин – діяння, пов’язане з насильством чи обманом.

Злочин - діяння що тягне за собою мученицькі чи такі, що ганьблять, покарання.

Класичне визначення, формальне - КК Франції 1791 р.

Формально-матеріальне – злочином є передбачене цим Кодексом суспільно-небезпечне винне діяння, дія або бездіяльність, вчинене суб’єктом злочину.

-караність.

Ознаки:

• Злочинність діяння (дія або бездіяльність).

• Винність діяння.

• Суспільна-небезпечність.

• Кримінально-протиправне (передбачене ККУ).

• Караність.

• Діяння вчинене суб’єктом злочину.

Злочин - форма усвідомленої, цілеспрямованої поведінки.

Злочином не можуть визнаватися думки, побажання, переконання особи, належність до певної соціальної групи, наявність певних особистих рис (жорстокість), рефлекторні, інстинктивні рухи.

• Характер суспільної небезпечності індивідуальний для кожного злочину.

• Ступінь суспільної небезпечності (якою мірою виражені властивості суспільно небезпечного діяння).

• Будь яке діяння не буде називатись злочином, якщо воно не передбачене КК.

• Неможливість застосування аналогії.

• Діяння через малозначність не становить суспільної небезпеки.

Законодавець розкриває зміст малозначності.

Злочин - діяння яке заподіює істотну шкоду

Істотність визначається у конкретних показниках: матеріальні збитки, шкода здоров’ю, втрата працездатності.

Істотність не вимагає конкретних критеріїв.

В деяких країнах істотність визначається як кваліфікуюча ознака певного виду злочину.

Відмежування від інших правопорушень може здійснюватися за всіма ознаками.

• Насамперед відрізнятись рівнем суспільної небезпечності (злочин-найнебезпечніше суспільне діяння).

• Кримінальна протиправність і караність (діяння визнається злочинним якщо ознаки і санкції закріплені в КК).

• Винність.

• В окремих випадках суб’єктами можуть бути і юр.особи (в ЦП,АП). А в КП лише фізична особа.

Класифікація здійснюється за родовими об’єктами:

• Проти життя.

• Проти власності.

• Проти держави.

За формою вини:

• Умисні.

• Необережні.

За предметом злочину.

За територіальним критерієм.

За суб’єктами.

Класифікація за КК:

За ступенем тяжкості ст. 12 КК.

Ст. 8.

Ч. 4 ст. 28.

Склад злочину

1. Поняття складу злочину

2. Значення складу злочину

3. Поняття складу злочину і поняття злочину

4. Структура і зміст складу злочину. Обов’язкові і факультативні ознаки складу злочину. Спосіб фіксації ознак складу злочину у законі.

5. Види складу злочину

6. Склад злочину і кваліфікація злочину

1. Поняття складу злочину

Термін склад злочину в науці використовується у різних значеннях:

• Коли він є своєрідною законодавчою моделлю злочину певного виду. Це конкретний склад злочину

• Як певна наукова абстракція, ми узагальнюємо зміст ознак, властивих всім видам злочинів або злочинам окремих категорій

• Такий, що характеризує реально вчинений злочин – юридичний склад злочину.

Юридичний склад злочину за Тацієм – сукупність встановлених у кримінальному законі суб’єктивних і об’єктивних юридичних ознак, що визначають вчинення суспільно-небезпечного діяння як злочинне.

Юридичний склад злочину за Шапченком – певна юридична конструкція і один із засобів викладення нормативного матеріалу.

Юридичний склад злочину – єдина і універсальна юридична конструкція, яка фіксуючи у кримінальному законі певний тип поведінки суб’єкта у поєднанні з іншими обставинами надає такому типу поведінки характеру злочину певного виду.

Юридичний склад злочину – сукупність встановлених кримінальним законом об’єктивних і суб’єктивних ознак, що характеризують певний вид суспільно-небезпечного діяння як злочин.

Відображаються і ознаки, які характеризують об’єктивні обставини, за яких злочин може вчинятися. В межах законодавчої характеристики злочинів певного виду відбираються найсуттєвіші ознаки певного виду діяння, що відображають специфіку певного діяння, що є типовим.

Функції

• Він є засобом криміналізації – тобто встановлення кримінальної протиправності певного виду суспільно-небезпечного діяння

• Грає роль юридичної складової підстави кримінальної відповідальності особи – на це вказує ч. 1 ст. 2 кк

• Є критерієм розмежування злочинів від не злочинів

• Є критерієм розмежування різних складів злочинів

• Процесуальна функція – встановлює межі доказування при розслідуванні.