50. Юридичні особи як суб’єкти мпп.

 

Понятие "юридическое лицо". Понятие юр. лица не во всех прав. системах нормативно определено. В зак-ве и практике признается, что юр лицо создается в порядке, предусмотренном зак-вом, имеет имущество, права и обязанности, преимущественно имущественные, самостоятельно (от своего имени) выступает в гражд правоотношениях и хоз. обороте, отвечает по обязательствам из договоров и деликтов.

Юр лица могут делиться на субъекты публичного и частного права в зависимости от природы акта, вследствие кот оно создано. Юр лица частного права создаются преимущественно в нормативно-явочном порядке. Они учитываются в спец реестрах или получают спец разрешение от компетентных органов.

Устав и "национальность" юр лица. Устав юр лица определяет его прав положение, в частности, явл ли это лицо юр или просто союзом физ лиц; порядок его создания и прекращения деятельности; структуру; управление им; определение объема правоспособности; реализацию ликвидационного остатка после прекращения его деятельности. Для определения устава юр лица необходимо определить его "национальность", то есть гос принадлежность и его личный закон. "Национальность" юр лица определяется по различным критериям. Наиболее распространенным в прав системах явл принцип места создания (основания) юр лица. Это означает распространение на такое юр лицо закона гос-ва, где оно было создано и зарегистрирован его устав.

В МЧП для определения "национальности" используется также принцип места основной деятельности юр лица; принцип принадлежности (гражданства) основателей (участников) и состава правления к определенной прав системе.

Общая хар-ка прав статуса иностранных субъектов хоз. деятельности в Украине. В соотв со ст. 1 Закона "О внешнеэкономической деятельности" таким субъектом считается субъект хоз. деятельности, кот имеет постоянное месторасположение или постоянное место проживания за пределами Украины.

Иностранные субъекты хоз. деятельности подтверждают свой прав статус извлечением из торгового, банковского или судебного реестра. Для осущ предпринимательской деятельности в Украине таким лицам достаточно зарегистрироваться как субъектам предпринимательской деятельности.

Определение правосубъектности указанных иностранных лиц и созданных при их участии обществ в Украине проводится с учетом коллизионного зак-ва Украины и межд соглашений. Определение правосубъектности имеет значение с оглядкой на то, что межд соглашения об эк, торговом, инвестиционном и другом сотрудничестве предоставляют субъектам права определенный вид режима.

Представительства иностранных субъектов хоз. деятельности. В соотв со ст. 5 Закона "О внешнеэкономической деятельности", другими прав актами, межд соглашениями в Украине могут открываться представительства иностранных субъектов хоз. деятельности: компаний и фирм, межд организаций и их филиалов, кот не имеют дипломатических привилегий и иммунитетов, созданные в любой организационной форме без статуса юр лица, посредством кот осущ предпринимательская деятельность иностранного субъекта хозяйствования.

Правовой статус субъектов хозяйствования Украины за рубежом. Юр лица Украины имеют право осущ свою деятельность, кот выходит за пределы Украины, в соотв с: 1) зак-вом Украины; 2) уставными заданиями; 3) зак-вом иностранного гос-ва; 4) межд соглашениями.

Транснациональные корпорации и межд юр лица. ТНК - это союзы, объединения, деятельность кот не ограничена рамками одной нации или гос-ва. ТНК присущи такие признаки:

•         экономически единая система;

•         группа самостоятельных предприятий;

•         деятельность проводится на территории нескольких гос-в;

•         структурные подразделения явл субъектами нац. права;

•         руководство и контроль осуществляется из единого центра;

•         корпорация находится вне юрисдикции отдельного гос-ва, группы гос-в или межд организаций.

По характеру взаимоотношений с материнским предприятием зависимые предприятия делятся на: филиалы, дочерние предприятия, совместные предприятия.

В связи с деятельностью ТНК в межд практике возник вопрос о признании их межд юр лицами. Сейчас таковыми считаются лица, созданные: 1) непосредственно межд договором; 2) на основе нац. зак-ва, принятого в соотв с межд договором.

 

51. ТНК як суб’єкт МПП.

 

Здійснення господарської діяльності у сучасний період ха­рактеризується переважно виходом за межі однієї держави. Ця риса притаманна транснаціональним корпораціям (далі — ТНК). У науковій літературі вказується, що слово "корпора­ція" в перекладі з латини означає об'єднання, спілки, які ство­рюються для досягнення певних цілей. "Транснаціональ­ний'' — такий, що виходить за межі однієї держави, пов'язаний з міжнародною або регіональною діяльністю. Отже, ТНК — це спілки, об'єднання, діяльність яких не обмежена рамками однієї нації або держави.

ТНК притаманні такі ознаки: 1) економічно єдина система; 2) група самостійних підприємств; 3) діяльність проводиться на території кількох держав; 4) структурні підрозділи є суб'єк­тами національного права; 5) керівництво та контроль здійс­нюється з єдиного центру; 6) корпорація знаходиться поза юрисдикцією окремої держави, групи держав або міжнародних організацій.

За характером взаємовідносин з материнським підприєм­ством залежні підприємства поділяються на: 1) філії; 2) дочірні підприємства; 3) спільні підприємства. Філії не є юридичними особами, діють на підставі положення, затвердженого для них материнським підприємством. Дочірні підприємства утво­рюються в договірному порядку або ж їхня залежність від материнського підприємства визначається тим, що останнє має акції дочірнього підприємства. Спільні підприємства (змі­шані товариства) мають у своєму статутному фонді частку, що належить і національному капіталові.

Аналіз діяльності ТНК показує, що їхні прямі капітало­вкладення є важливим чинником у розвитку економіки держав. Промислове розвинеш країни, зокрема США, ФРН, Швейцарія, Великобританія, Голландія, Швеція, є інвестора­ми. Проте Іспанія, Португалія, частково Італія, Греція вважа­ються країнами, які приймають інвестиції Використання ТНК як форми діяльності дозволяє отримувати високий прибуток у державах з порівняно низькими податковими ставками, а в тих країнах, де податки високі, зосереджувати менший за обсягом прибуток.

ТНК поділяються на декілька груп. По-перше, це корпора­ції, національні за своїм капіталом, але міжнародні за сферою діяльності (наприклад, "Дженерал моторз", "Форд Моторз", "Інтернешнл бізнес мешинз" — США; "Сіменс", "Фольксва-ген" — ФРН; "Філіпс" — Нідерланди; "Імперіал кемікал індастріз" — Великобританія; "Несите" — Швейцарія).

По-друге, це ТНК, які є міжнародними за своїм капіталом та за сферою діяльності. На відміну від першої групи ТНК, вони належать капіталові декількох держав. Це — англо-гол-лавдські концерни: нафтовий "Роял датч — Шелл", хіміко-харчовий "Юнілевер"; англо-американо-канадський нікелевий трест "Інтернешнл нікл компані оф Кенада"; бельгійське-франко-яюксембурзькнй металургійний концерн "Арбед"; ні­мецько-бельгійський трест фотохімічних товарів "Агфа-Ге-верт"; англо-італійський концерн резинотехнічних виробів "Данлоп-Шреллія.

Спільним для цих двох груп є те, що ці монополії створені як юридичні особи однієї держави, хоча можуть мати в інших країнах численні філії, дочірні підприємства тощо. З правово­го погляду вказані монополії не в міжнародними юридичними особами, хоча термін "міжнародний" застосовується і в офі­ційних назвах деяких із них.

По-третє, це численні картелі й синдикати, об'єднання ви­робничого та виробничо-технічного характеру, що не є юри­дичними особами.

Єдиного нормативного акта, який регулював би діяльність ТНК, немає. Нечисленні міжнародно-правові документи є або регіональними, або ж їх норми не мають імперативного (обов'язкового) характеру. Так, регіональна Декларація про міжнародні інвестиції та багатонаціональні підприємства від 21 червня 1976 р., Керівні принципи для багатонаціональних підприємств (додаток до Декларації) мають диспозитивний характер. Ці документи включають, зокрема, такі правові принципи, як дотримання норм міжнародного права; підпо­рядкованість праву країни перебування; співробітництво з країною перебування. Діяльність ТНК регулюють також норми Кодексу іноземних інвестицій, що його було прийнято 1970р. латиноамериканськими державами—членами Лядсько­го пакту 1963 р.: Болівією, Колумбією, Перу, Еквадором (Чилі — до 1976 р.). Питаннями ТНК займається й Комісія Картахенської угоди, створена в межах цієї групи держав.

У 1974 р. резолюцією ООН затверджено Хартію еконо­мічних прав та обов'язків держав, норми якої спрямовані на захист економічних прав країн, що розвиваються, на обмежен­ня діяльності ТНК. Відповідно до неї кожна держава має право в межах своєї юрисдикції регулювати й контролювати діяльність ТНК. Того ж року було створено міжурядові комісії ООН з транснаціональних корпорацій та Центр із ТНК, які почали розробляти Кодекс поведінки ТНК. Кодекс міститиме рекомендаційні норми ("м'яке" право). Насамперед, у ньому визначатиметься поняття ТНК, принципи їхньої діяльності, зокрема повага суверенітету країн, в яких вони здійснюють свою діяльність; підпорядкування законам цих країн,

наприклад, щодо обмеження ділової практики, дотримання положень із передачі технологій та ін.

У зв'язку з діяльністю ТНК у міжнародній практиці виникло питання про визнання їх міжнародними юридичними особами. Нині такими вважаються особи, створені: 1) безпосе­редньо міжнародним договором або 2) на підставі національ­ного законодавства, прийнятого відповідно до міжнародного договору.