- •2.Сутність інноватики як науки. Предмет, об’єкт, специфіка інноватики.
- •8. Характеристика еволюційного, біфуркаційного та інноваційного типів розвитку в економіці.
- •9. Циклічний характер інноваційного розвитку. Теорія й.Шумпетера.
- •10. Основні положення хвильової теорії м.Д.Кондратьєва.
- •11.Основні положення неоклас.Теорії нововведень г.Менша. Значення концепції s-образних кривих в обґрунтуванні доцільності впровадження нововведень.
- •12. Значення теорії інноваційного підприємництва та соціально-психологічної теорії в дослідженні проблем впровадження інновацій.
- •13. Сутність, зміст та види інноваційного процесу.
- •14. Структура інноваційного процесу: сутнісна характеристика основних етапів та видів діяльності.
- •15. Характеристика основних моделей поширення інновацій.
- •16. Сутність та значення класифікації інновацій для управлінської діяльності.
- •17.Причини та чинники, що обумовлюють зростання ролі держави в регулюванні інноваційної діяльності.
- •24. Принципи та методи інновац-го мен-ту.
- •25.Характеристика основних функцій інновац.Мен-ту.
- •26. Прогнозування в інновац.Мен-ті: задачі та методи.
- •27. Цілевстановлення в інновац.Мен-ті. Методи формування „дерева цілей” організації.
- •28. Основні вимоги до менеджерів в інноваційній сфері.
- •29. Основні якості, що повинні бути притаманні менеджерам в інновац.Сфері.
- •30.Рішення в інновац.Менеджменті та методи їх прийняття.
- •31. Взаємодія організації і нововведень. Основні чинники. Що складають основу сил відторгнення нововведень.
- •32. Характеристика чинників, які визначають сприйнятливість організацій до інновацій.
- •33. Особливості взаємодії організації і нововведень за д.Р.Кімберлі та завдання інноваційного менеджменту для кожного типу.
- •34. Основні причини опору змінам та характеристика методів їх подолання.
- •35.Інноваційний потенціал організації: основні складові та методи оцінки.
- •36.Характеристика основних підходів до оцінки інноваційного потенціалу підприємства та особливості їх застосування.
- •37.Сутність та особливості інноваційних стратегій. Позитивні наслідки та ускладнення, що супроводжують впровадження інноваційних стратегій в організаціях.
- •38.Типи інноваційних статегій за «менеджерскою поведінкою».Можливі наслідки застосування для підприємства
- •39. Характеристика та особливості застосування наступальних інноваційних стратегій за м.Портером.
- •40.Характеристика та особливості застосування оборонних інноваційних стратегій за м.Портером.
- •41.Характеристика основних етапів розробки інноваційних стратегій.
- •42.Сутність та значення swot-аналізу при виборі інноваційної стратегії.
- •43. Методи пошуку інноваційних ідей. Характеристика активних методів пошуку.
- •44.Основні принципи стратегічного планування інноваційної діяльності.
- •45.Порівняльна характеристика “технопарку” і “технополісу”
- •48.Матричні структури: сутність, види, особливості застосування.
- •47.Переваги та недоліки структур, організованих за галузями науки, за продукт.Ознакою та за стадіями нддкр.
- •46. Характеристика основних етапів стратегічного планування інновац. Діяльності організації.
- •49.Переваги та недоліки способів послідовної, паралельної та інтеграл. Організації робіт в ін.Процесі.
- •54. Роль і значення бізнес-інкубаторів для розвитку інноваційної діяльності.
- •50.Характеристика основних видів ефективності інновац.Діяльності.
- •51.Основні принципи оцінки інноваційного проекту
- •52. Джерела фінансування інновац.Діяльності підпр-в України.
- •53.Характеристика організаційних форм міжнародної, науково-технічної коопреації фірм для спільного проведення нддкр
- •58. Суть інноваційної культури організації, її склад та способи її формування.
- •55.Обгрунтування джерел фінансування і вибір інвестора для інновац.Діял-ті на підприємстві.
- •56. Фінансування інноваційної діяльності венчурним капіталом.
- •57. Методи стимулювання творчої активності персоналу в управлінні інноваційною діяльністю.
- •59.Особливості сучасного розвитку науково-технічного потенціалу України
- •60.Характеристика поняття технологічного розриву. S-образна крива р.Фостера.
- •61. Роль венчурних організацій в інноваційному процесі.
- •63. Управління інноваційним проектом: характеристика спільних ознак проектів та завдань менеджменту:
- •62. Види ефективності інноваційної діяльності. Оцінка соц. Наслідків наук.-техн. Інновацій.
- •64. Стимулювання вищого менеджменту організації до інноваційної діяльності: характеристика складових стимулюючого контракту топ-менеджера.
- •65.Характеристика моделі управління інноваційним проектом: wbs, obs, матриця відповідальності тощо.
- •1.Сутність та зміст основних категорій інноватики: новація, нововведення, інновація, винахід, відкриття.
- •2.Сутність інноватики як науки. Предмет, об’єкт, специфіка інноватики.
60.Характеристика поняття технологічного розриву. S-образна крива р.Фостера.
Перехід від однієї технології до іншої не є поступовим і неперервним. На думку америк.досліжника Р.Фостера, нові технології це раптовість, а не запропонований процес, це розрив, а не поступовість. Він вводить поннятя технологічного розриву, який знаменує перехід від однієї технології до іншої, а розвиток кожної технології харак-є за допомогою логістичної S-подібної кривої, яка виступає як основний аналітичний засіб. S-подібна крива відображає залежність між витратами, пов’язаними з розробкою нової технології чи нового продукту, та результати, одержаним від укладених коштів. Перехід від однієї групи технологій до іншої називається технологічними розривами. Виникає розрив між S-подібними кривими і починає формуватись нова S-подібна крива, але на базі нових знань.
S-подібні криві „ходять” завжди парами, проміжок між парою кривих і відображає розрив – крапку, де одна технологія заміщується іншою (рис).
61. Роль венчурних організацій в інноваційному процесі.
Венчурні (ризикові) фірми – це підпр. з ризиковою діяльністю, у процесі якої створюються і впроваджуються у вир-во нові товари, технології та послуги. Венчурні фірми – це здебільшого малі підпр. у новітніх галузях вир-ва (електроніка, біохімія, біоінженерія, вир-во споживчих товарів), які швидко прогресують і в яких відбувається інтенсивна зміна поколінь продуктів і технологій, пов’язаних з базисними інноваціями.
Роль венчурного підпр. зводиться не тільки до підвищення науково-технічного рівня вир-ва, а й до їхнього впливу на динамічність усього госп.комплексу. Венчурні фірми є генераторами нових ідей, на основі яких відбуваються великі науково-технічні прориви.
Причинами ефективності діяльності венчурних фірм є : вузька спеціалізація наукових пошуків або розробка невеликого кола технічних ідей; концентрація фінансових і матеріально-технічних ресурсів за обраним напрямом дослідження; високий рівень мотивації праці кваліфікованих робітників; гнучкість та мобільність з урахуванням ринкової кон’юнктури; можливість швидкої переорієнтації в інші напрямки; швидка комерційна реалізація ідеї, технології, винаходу тощо.
В Україні тільки починає зароджуватись індустрія венчурної діяльності.
Основними чинниками, які обмежують розвиток венчурного бізнесу в Україні є: дефіцит фін. ресурсів, відсутність чіткої інноваційної політики держави, ек. нестабільність, відсутність конкуренції наук.-техн. продукції на внутрішньому ринку.
63. Управління інноваційним проектом: характеристика спільних ознак проектів та завдань менеджменту:
Термін “проект” (від лат. projects – кинутий вперед) можна тлумачити :як діяльність, захід, що передбачає виконання комплексу певних дій для досягнення мети;як система організаційно-правових і розрахунково-фінансових документів, необхідних для виконання певних дій, або таких, що описують ці дії;як комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей протягом обмеженого часу при обмежених грошових та інших ресурсах. До проектів відносять розробку програмних продуктів, зведення будівель, створення нової фірми, реконструкцію підприємства, створення телепрограми, розробку нової техніки та технології, розвиток регіону тощо. Кожен з названих видів діяльності має спільні ознаки, що характеризує їх як проекти. Зокрема, це:1.Спрямованість на досягнення визначених цілей. Орієнтація проектів на досягнення певних цілей визначає зміст управління ними. Послідовне досягнення цілей від найнижчого рівня до найвищого, тобто кінцевої мети, власне приводить до реалізації проекту.2.Координоване виконання взаємозалежних дій. Окремі дії в рамках проекту можуть виконувати різні суб’єкти, що є учасниками проектної діяльності. Це спричиняє необхідність координації дій. Крім того, при порушенні порядку виконання різних взаємозалежних завдань, весь проект може опинитися під загрозою зриву. Тому для складної динамічної системи, яким є проект, використовують методи мінімізації ризиків проектної діяльності і максимізації її ефективності.3.Обмеженість у часі. Як система діяльності проект існує доти, поки не досягнуто кінцевого результату. Основні зусилля при роботі над проектом спрямовуються саме на забезпечення його завершення у визначений час. Для цього розробляють спеціальні графіки, де зазначають час початку і завершення дій, необхідних для виконання проекту.4.Унікальність. Ступінь унікальності проектів може бути різний. Розробка нової технології є унікальною, бо минулий досвід може допомогти лише у визначенні можливих ризиків. Унікальність проекту зведення п’ятої будівлі при побудові десяти котеджів буде незначною. Основні елементи унікальності – це специфіка земельної ділянки або робота з новою бригадою будівельників тощо. Найвищий ступінь унікальності мають інноваційні проекти.