10. Виробництво як основа життя і розвитку людства, структура.

Власне виробн є процесом штучного створення життєвих благ. Розподіл - це проміжна фаза у русі створюваних продукцій на якій визначається частка кожного участника сусп-ого виробн-ва у вироблених продуктах. Обмін - також проміжна фаза у русі створюваних продукцій у якій спеціалізовані робітники обмінюють свої продукти на грошові доходи на інші продукти які необхідні їм для задоволення своїх потреб. Споживання - це заключна фаза у русі суспі-ого продукту, вона полягає у використанні створюваних продуктів для задоволення особистих і виробничих процесів. Відрізняється матеріальне і не матеріальне виробництво. У матер вироби в промисловості, в с/г, в будівництві тощо продукція створюється на основі матеріалів і сил природи, і ця продукція має матеріально-речовий хар-ер. У не матер вироби - охорона здоров'я, освіта, наука, культура тощо надаються безпосередньо трудові не матеріальні послуги, та створюються інтелектуально-духовні цінності.

11. Фактори суспільного виробництва.

Існують 2 основні групи факторів суспіль виробництва: особисті та матеріально-речові. В суспільному взаємодіючому функціонуванні вони утворюють продуктивні сили суспільства. Ведучим фактором виробництва та структурним елементом продуктивних сил є людина-трудівник. Вона є носієм робочої сили, якою є сукупність розумових і фізичних здібностей людини до праці. Працею є доцільна діяльність людини, спрямована на видозмінення та пристосування предметів і сил природи для задоволення людських потреб. Матеріально-речові фактори виробництва представлені засобами виробництва і в їх складі відрізняються предмети та засоби праці. Предметами є сировина, енергія, матеріали тощо. Засобами є прилади, верстати, інструменти, машини тощо. Стосовно до капіталізму вільної конкуренції відрізняються 3 фактори виробництва – земля, праця і капітал. Земля – все навколишнє природне середовище. Працею вважаються наймані робітники. Капіталом – засоби виробництва. За умов сучасного соціально-регулятивного капіталізму зазначені особливості засобів виробництва набули також НТП та підприємництво, а також інформація. Особливу увагу зараз приділяють людському капіталу, як фактору суспіль виробництва

12. Ефективність суспільного виробництва.

Ефективність виробн – це його регультативність порівняно до витрат. Відрізняється економічна та соціальна ефективність.

Економічна ефективність – хар-ує регультативність функціонування особистих та речових факторів.

Основні показники: продуктивність праці, фондовіддача, матеріаловіддача, синтетичний показник прибутковості.

Екон-на ефективність є матеріальною основою соціальної ефективності.

Соціальна ефективність – це кінцева регультативність суспільного виробництва, це рівень або якість життя населення.

Стандартом оптимального рівного життя населення є повнокрівне фізичне і духовне здоров’я нації, здорова демографічна ситуація, сприятливі народжуваність, приріст населення, тривалість життя.

Першорядними складовими рівня життя населення є забезпечення роботою, збільшення реальних доходів, підвищення загальноосвітнього кваліфікаційного рівня науково-технічного та культурного світогляду населення, розвиток сфер охорони здоров’я, соціальне забезпечення. Покращення житлово-побутових умов тощо