- •Тема 1. Предмет і метод політичної економії
- •Тема 2. Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Економічні потреби та економічні інтереси – рішійна сила розвитку суспільного в-ва
- •Механізм формування і розвитку потреб
- •Виробничі ресурси та ефективність їх використання. Межа виробничих можливостей
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства,відносини власності
- •Тема 5. Гроші
- •1. Зародження і основні етапи розвитку ет.
- •3.Методи економ. Теорії.
- •4. Економічні категорії і закони.
- •6. Економ. Потреби і інтереси.
- •10. Виробництво як основа життя і розвитку людства, структура.
- •11. Фактори суспільного виробництва.
- •12. Ефективність суспільного виробництва.
- •13. Натуральне і товарне виробництво.
- •15. Виникнення грошей.
- •18. Грошова система, її структурні елементи й основні типи
- •Тема 1.Предмет і метод політичної економії
- •Тема 2.Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства. Відносини власності
- •Тема 4.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція
- •Тема 5. Гроші
- •Тема 2. Потреби,ресурси та виробничі можливості суспільства
- •Тема 3. Соціально-економічна система суспільства,відносини власності
- •Тема 5. Гроші
1. Зародження і основні етапи розвитку ет.
Перша школа меркантилізм(Томас Ман, Монкретьє. Рахують, що головне багатсво гроші, джерело-торгівля. Потім-фізіократи(кене, мірабо). Перешли до вивчення сфери виробн. Промисловість рахували не виробничою і займались с/г. Потім-класична буржуазна економіка(петті, рекардо). Вивчали всі сфери виробництва(капітал, нац.багатсво, доходи, кредит). Була в 18-19 ст. В 19ст розділ. На марксизм і марженалізм. Маркс завершив теорію труд. Вартості. Розробив теорію грошей, теорію відтворення, ек. кредитів, земельні ренти. Небуло аргументовано, не знайшли практ.підтвердження. Марженалізм-теорія ек.процесів максималізма і мінімалізма(візер, вальрас).Суч ек.направлення-неокласизм(заперечує необх.втручання держави в економіку),кейсианство(обгрунтовує необхідність втручання держави в економіку), інституціаналізм(мітчел і ін. Рахують, що ек.процеси регул.не тільки економікою, на них вплив.ек., соц.і псих. Фактори і мор.-ет.норми), неокласич.синтез(бюкенен хоче поєднаит неокласиків і кенсіанство.
3.Методи економ. Теорії.
.Основоположний метод теоритичного досл є метод абстракції. Він полягає в абстрагуванні, тобто у відвернені в думці, від усього того, що не відповідає природі дослідження об’єкту, тим самим виявляє його першорядні, глибинні сутність і властивості.
Абстрагування завжди доповнюється сходженням від абстрактного до конкретного.
Одним із методів проникнення у глибинну сутність явищ є аналіз, тобто розкладання об’єкту досл на складові частини. Аналіз завжди доповнюється синтезом. Він забезпечує вивчення структурного аналіза явища в єдності і взаємодії всіх його складових частин, в його системній цілісності. Формами руху у досліджуваної думки в процесах аналізу і синтезу є індукція і дедукція.
Індукція – рух досл думки від наслідків аналіза багатьох однорідних факторів до формування єдиних для всіх цих факторів узагальнених висновків.
Дедукція -- рух досл думки у зворотньому напрямку від єдиного узагальненого теоретичного положення до багатьох конкретних факторів. Дедукція є засобом перевірки та уточнення індективно сформульованих положень факторів реальної дійсності.
Наслідки науков досл будуть правдивими, якщо їх проведення будуть узгоджуватися з такими принципами ек науки: 1) взаємодія єдності теорії з практикою, 2) єдність логічного і історичного, 3) єдність мікро і макроаналіза.
4. Економічні категорії і закони.
Інструментами наукових досліджень в екон теорії є економічні категорії.
Екон категорія – це збірно-абстрактне поняття, узагальнене відображення у науковій свідомості у багатьох однорідних екон явищах і процесах. Категорії – виробництво, товар, гроші, степендія.
Екон категорії як і реальні відповідні екон явища взаємозв’язані між собою. Вони утворюють системно-цілісний категоріально-понятійний апарат, який є логічним костяком екон науки.
В виробничо-господарській діяльності людей об’ктивно притаманні незалежно від їх волі і свідомості екон закони.
Екон закони – це внутрішні, істотні, стійкі такі , що безперервно повторюються, причинно-наслідкові зв’язки і залежності екон відносин людей в їх виробничо-господарській діяльності.
Екон закони об’єктивні, як і закони природи. Об’єктивний характер екон законів зумовлений тим, що виробничо-господарська діяльність людей відбувається як об’єктивна необхідність, та ще й на основі і з використанням предметів сил і законів природи, які не залежать від волі і свідомості людей. Екон закони діють не як стихійна непереборна сила, а як тенденція. Здійснюючи свою виробничо-господарську діяльність в русі екон законів люди домагаються високих господарських наслідків, навпаки діяльність, яка суперечить екон законам призводить до господарських труднощів і чималих втрат.