Тема 5. Гроші

1. Концепція виникнення і сутність грошей.

2. Функції грошей та їх еволюція

3. Грошовий обіг та його закони

4. Сутність грошової системи т аметоди її регулювання

5. Інфляція:суть,причини,типи,наслідки. Антиінфляційна політика

1. Раціоналістична концепція – гроші виникли у результаті певної домовленості між суб єктами народного господарства. Прихильники:Самуельсон. Гелбрейт вважає,що роль загального еквівалента закріплюється за дорогоцінними металами.

Еволюційна концепція – гроші виникли стихійно,у результаті тривалого еволюційного поділу праці. Прихильники:Сміт,Рікардо.

Основні властивості грошей:гроші виконують роль загального еквівалента,своєрідного «економічного метра»,за допомогою якого решта товарів вимірюють свою вартіст; гроші набувають загальної споживчої вартості,яка полягає у їхній здатності обмінюватися на всі інші товари,тобто вони маютьабсолютну ліквідність;гроші виражають певні економічн івідносини,які виникають між товаровиробниками з приводу обміну продуктами праці через ринок.

Гроші – особливий товар,який виконує роль загального еквівалента при обміні товарів,завдяки чому у ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб єктами господарської діяльності.

Теорії грошей: металева (визнавали лише металеві грощі:золото,срібло,які можуть бути еквівалентом обміну завдяки своїм природнім властивостям. Представники – Т.Ман,У.Стаффорд,Д.Норе. Номіналістична-гроші виступають умовними знаками,які використовуються у товарногрошових відносинах та регламентуються державою. Прихильники-Дж.Берклі,Дж.Стюарт. Кількісна –вартість грошей залежить від кількості грошей в обігу,що і визначає рівень цін.Чим більше грошей,тим вартість менше,а ціна більша. Монетаристська –рівень товарних цін корегується внаслідок зміни попиту і пропозиції на гроші та вимагає чіткого контролю з боку держави. Прихильники:М.Фрідмен,У.Фішер,Дж.Хікс. Теорія грошей К.Маркса – вартість грошей реалізується як суперечність якісної і кількісної сторін вартості товару. Мінова вартість товару виражається у вигляді загального еквіваленту.

Ціна – вартість товару,виражена у грошовій формі.

Вартість – втілена й уречевлена в продукті суспільна праця,економічна категорія,яка виражає відносини між суб єктами господарської діяльності,що пов язані суспільним поділом праці і обміном товарами та послугами.

2. Функції грошей – дії,які вони здійснюють у ринковій економіці.

Функція грошей як міра вартості – за допомогою грошей можна виміряти вартість усіх інших товарів,надаючи їм форму ціни.

Масштаб цін – фіксована законом кількість золота,прийняте як грошова одиниця.

У кожній країні грошова одиниця має власну назву – долар,євро,гривня,марка. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота,а в національних грошових одиницях.

Функція грошей як засіб обігу – гроші виконують роль посередника при обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Монети – зливок грошового металу певної ваги,форми,проби та номіналу,узаконений державою як засіб обігу.

Монета виявилась найдосконалішою формою повноцінних грошей,тобто тих,що функціонують в обігу з власною субстанціональною вартістю. Вона обслуговувала економічні відносини людей протягом кількох тисячоліть. У процесі тривалого обігу монети стираються,ваговий вміст золота в монеті зменшується,і вона стає ніби не повноцінною. Але такі монети,реальна вартість яких відмінна від номінальної,продовжують успішно функціонувати як засіб обігу. Це свідчить про те,що у процесі обігу гроші набувають особливої мінової вартості,яка може існувати відокремлено від реальної вартості того матеріалу,з якого вони виготовлені.

Паперові гроші – знаки,символи,представники повноцінних грошей в обігу,що наділені державною владою примусовим курсом обігу.

Функція засобу нагромадження – виконують ті гроші,які вилучені з торговельного обороту і нагромаджуються з метою подальшого їх використання у разі необхідності.

Скарби – резервуари,в які,якщо необхідно,надходять надлишкові гроші і з яких гроші переходять у сферу обігу при виникненні потреби збільшення в обороті маси грошей.

Форми скарбів:нагромадження золотих злитків,монет;нагромадження естетичної форми-предметів розкоші із золота і срібла.

Функція засобу платежу – полягає в обслуговуванні грошима різних боргових

зобов язань,а також здійснення розрахунків платіжними картками та цінними паперами.

Функція світових грошей – полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин,пов язаних з розрахунками за зовнішньоекономічні паперації та також надання міжнародних кредитів.

Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях:як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговельним та платіжним балансами країни);як загальний купівельний засіб (купівля таких товарів,як зброя,зерно);як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу.

3. Грошовий обіг – відображає обіг валюти,який пов язаний із здійсненням торговельних операцій. Між процесами реалізації суспільного продукту та грошовим обігом існує внутрішній зв язок,який дістав назву законів грошового обігу.

Закони грошового обігу передбачають,що в обороті повинна бути певна об активно визначена кількість грошей,яка забезпечила б нормальний товарообіг,стабільний рівень цін та швидкість обороту.

За умов нерозвинених кредитних відносини суть закону грошового обігу,сформульованого К. Марксом,полягає в тому,що кількість грошей,які є в обігу,визначаються сумою цін усіх товарів і послуг,поділеною швидкістю обігу грошової одиниці.

Цей зв язок можна виразити формулою: Мгр=Т*Ц/Ш,де

Мгр – кількість грошей,які перебувають в обігу,Т-кількість товарів,Ц-ціни товарів,Ш-швидкість обігу грошової одиниці.

За умов розвитку кредиту формула набуває такого вигляду: Мгр=Т*Ц-К+П-ВВ/Ш,де

К-сума цін товарів,проданих у кредит,П-сума строкових платежів,боргових зобов язань,ВВ-сума взаємопогашених платежів.

Американський економіст І.Фішер запропонував формулу збалансованості грошової і товарної маси: М*V=P*Q,де М-кількість грошей,Q-фізичний обсяг товарів і послуг,Р-середня ціна,V-швидкість обігу грошей протягом року.

Грошова маса – сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах,які забезпечують реалізацію товарів,послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Грошовий агрегат – встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм.

Ліквідність – можливість швидкого перевозу активу у готівку без істотної втрати його вартості,з мінімальними затратами.

4. Грошова система – форма організації грошового обігу,яка склалась у певній країні і законодавчо закріплена державою.

Складові грошової ситеми:назва національної грошової одиниці,види грошових знаків і характер їхнього забезпечення,порядок грошової емісії,порядок друкування,грошей і випуску їх в обіг,встановлення курсу національної валюти,наявність державних і недержавних фінансових інститутів,які здійснюють регулювання грошового обігу в країні.

Типи грошових систем:

Металева – грошова система,в якій роль загального еквівалента і засобу обігу виконують металеві гроші із золота чи срібла.

Паперово-кредитна – функціонують паперові й кредитні гроші. При цьому класичні паперові гроші як представники золота сьогодні зникли з обігу,але потреба в них збереглася,оскільки державний бюджет має дефіцит. Для його покриття державна скарбниця випускає паперові гроші,які не мають золотого забезпечення. Тому їх ще називають білетами державної скарбниці.

Види металевої системи: біметалізм є системою,де роль загального еквівалента законодавчо закріплюється одночасно на рівних правах за двома благородними металами – золотом і сріблом;монометалізм – грошова система,в якій роль загального еквівалента закріплюється за одним благородним металом – золотом.

Різновиди золотого монометалізму:риси золотомонетного стандарту: законодавча фіксація вагового вмісту золота в грошовій одиниці,вільний обіг золотих монет,виконання золотом усіх функцій грошей,відкриття карбування монет із золота,вільний обмін знаків вартості на золоті монети за їхньою номінальною вартістю,вільний рух золота між країнами,формування обмінних курсів валют на основі їхніх золотих паритетів.

Золотозливковий стандарт включав вільне карбування золотих монет і обмін їх на банкноти. Обмін банкнот міг проводитися лише на золоті зливки. Але його було обмежено вартістю зливків. Золотодевізний стандарт – при цьому зв язок грошей із золотом здійснюється через іноземну валюту,яка мала золоте забезпечення. Щоб обміняти власну національну валюту на золото,її потрібно було спочатку обміняти на валюту країн із золото зливковим стандартом,а вже останню – на золоті зливки. При золотодоларевому стандарті розмін національних валют на золото був відмінений в усіх країнах,а обмін доларів США на золото здійснювався лише для урядів та центральних банків країн.

Принципи паперово-кредитної системи: юридично закріплена демонетизація золота,повна відмова від золотого стандарту,скасована фіксація золотого вмісту національних валют,припинено виконання золотом ролі загального еквівалента,скасовано офіційну ціну на золото,яка раніше існувала,золото перетворено із грошового товару в звичайний товар,який продається й купується на світових ринках дорогоцінних металів за ціною,що скл. від попиту до плаваючих валютних курсів.

Конвертованість валют – здатність її вільно обмінювати на національні одиниці інших країн.

Валютний паритет – співвідношення валют різних країн,вимірюване співвідношенням їхнього золотого вмісту.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни,виражена в грошових одиницях іншої країни.

Види конвертованості валют: повна:всі фізичні і юридичні особи як вітчизняні,так і зарубіжні,що володіють належною сумою грошей певної країни,можуть вільно і необмежено обмінювати їх на іноземні з метою здійснення всіх поточних і зовнішніх розрахунків. Часткова: на операції з купівлі й продажу валюти державою встановлюється певні обмеження. Внутрішня –передбачає надання прав громадянам і юридичним особам лише певної країни вільно купувати за національну валюту іноземну валюту для використання її у зовнішньоекономічній діяльності. Зовнішня є повноцінна і обмінюється між країнами. Неконвертована використовується виключно за кордон і не обертається на території країни,не вивозиться на світових валютних ринках.

Грошові реформи – цілеспрямовані перетворення,за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії,спрямовані на оздоровлення економіки,фінансів,грошового обігу.

5. Інфляція – тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.

Причини інфляції: порушення пропорцій суспільного в-ва і споживання,нагромадження,попитом і пропозицією,грошовою масою в обігу і сумою товарних цін. Монополізація в-ва-збільшення податкового тягаря на товаровиробників. Мілітаризація економіки,що відволікає значну частину ресурсів в оборонну промисловість,призводить до недовиробництва товарів народного споживання,створює їх дефіцит,значне зростання дефіциту державного бюджету і державного боргу,зумовлених непродуктивними державними витратами,надмірна емісія паперових грошей,яка порушує закони грошового обігу,випередження темпів зростання заробітної плати порівняно з темпами зростання продуктивності праці.

Види інфляції за характером прояву: відкрита розвивається вільно і ніким не стримується,прихована – коли держава вживає заходи,спрямовані на безпосереднє стримування цін на товари і послуги,з одного боку,і доходів населення – з іншого.

Види інфляції за темпами зростання: повзуча – розвивається поступово,коли ціни зростають незначною мірою (не перевищує 10% на рік),галопуюча – коли ціни зростають швидко,10-100% щорічно. Гіперінфляція – коли ціни зростають астрономічно – на 1-2 % щодня або сягають 1000% і більше на рік.

Економічні наслідки інфляції:руйнує нормальні господарські зв язки,посилює диспропорції в економіці,дезорганізує інвестиційний прогрес,оскільки при нестримному зростанні цін мета в-ва може бути досягнута і без зростання в-ва;капітали переливаються з в-ва у сферу обігу,вони швидше обертаються і приносять величезні прибутки,а також переміщуються за кордон у пошуках прибутковішого застосування й гарантованого прибутку;порушується нормальне функціонування кредитно-грошової системи;згортаються товарно-грошові відносини й розширюється прямий продуктообмін на основі бартерних угод;негативно впливає на міжнародне,економічне та валютно-кредитне становище країни;зростають спекуляція,тіньова економіка,корупція.

Соціальні наслідки інфляції: інфляція знижує життєвий рівень усіх верств населення,особливо тих,які мають сталий дохід,оскільки темпи зростання доходів відстають від темпів зростання цін на товари й послуги;інфляція знецінює попередні грошові заощадження населення в банках,страхових полісах,щорічну ренту та інші паперові активи з фіксованою вартістю;посилює безробіття,підриває мотивацію до ефективної трудової діяльності;посилює соціальну диференціацію населення і соціальну напругу в суспільстві.

Антиінфляційна політика держави передбачає:здійснення тактичних заходів щодо зниження рівня наявної інфляції та стратегічних заходів,спрямованих на недопущення інфляції у тривалій перспективі;зростання в-ва і насичення ринку товарами;обмеження емісії грошей;подолання дефіциту державного бюджету;стимулювання нагромаджень та інвестицій;проведення обґрунтованої кредитної політики;скорочення ставок податків;проведення приватизації і стимулювання розвитку середнього й малого бізнесу;збільшення безготівкового обігу;широке впровадження електронної системи розрахунків;скорочення бартерних операцій;регулювання валютного курсу;розвиток ринку цінних паперів;подавлення інфляційних очікувань населення;проведення грошових реформ конфіскаційного типу.

Дефляція – загальне зниження середнього рівня цін а економіці.