Тема 4.Форми організації суспільного виробництва та їх еволюція

Натуральне виробництво – виробництво благ безпосередньо для задоволення власних особистих і виробничих потреб виробника.

Поділ праці – об активний процес відокремлення певних видів праці та одночасне їх співіснування у суспільному виробництві.

Товарне виробництво – виробництво благ безпосередньо для обміну на продукти,які виробляють інші виробники.

Просте товарне виробництво – дрібне виробництво індивідуальних ремісників і селян,що виготовляють продукцію з метою її реалізації.

Розвинуте товарне виробництво – вищий та ефективніший ступінь товарної організації господарства,заснований на приватній власності,машинній праці,використання найманого персоналу.

Благо- те,що здатне задовольнити людські потреби,відповідають її інтересам,цілям,прагненням.

Товар – економічне благо,що задовольняє певну потребу людини і використовується для обміну.

Послуга – нематеріальний вид товару,який надається суб єктом господарювання іншим суб єктам на умовах платності.

Конкретна праця – формує споживчу вартість товару та ґрунтується на використанні факторів виробництва.

Абстрактна праця – затрати людської сили в цілому,незалежно від її конкретної форми,проявляється стихійно,у процесі обміну та утворює вартість товару.

Закон вартості – закон,який передбачає,що виробництво й обмін товарів мають здійснюватись на основі їхньої вартості як обмін еквівалентів.

Тема 5. Гроші

Раціоналістична концепція – гроші виникли у результаті певної домовленості між суб єктами народного господарства.

Еволюційна концепція – гроші виникли стихійно,у результаті тривалого еволюційного поділу праці.

Гроші – особливий товар,який виконує роль загального еквівалента при обміні товарів,завдяки чому у ньому виражається вартість усіх інших товарів і встановлюються економічні відносини між суб єктами господарської діяльності.

Теорії грошей: металева,номіналістична,кількісна,монетаристська,теорія грошей К.Маркса.

Ціна – вартість товару,виражена у грошовій формі.

Функція грошей як міра вартості – за допомогою грошей можна виміряти вартість усіх інших товарів,надаючи їм форму ціни.

Масштаб цін – фіксована законом кількість золота,прийняте як грошова одиниця.

Функція грошей як засіб обігу – гроші виконують роль посередника при обміні товарів і забезпечують їхній обіг.

Монети – зливое грошового металу певної ваги,форми,проби та номіналу,узаконений державою як засіб обігу.

Паперові гроші – знаки,символи,представники повноцінних грошей в обігу,що наділені державною владою примусовим курсом обігу.

Функція засобу нагромадження – виконують ті гроші,які вилучені з торговельного обороту і нагромаджуються з метою подальшого їх використання у разі необхідності.

Скарби – резервуари,в які,якщо необхідно,надходять надлишкові гроші і з яких гроші переходять у сферу обігу при виникненні потреби збільшення в обороті маси грошей.

Функція засобу платежу – полягає в обслуговуванні грошима різних боргових зобов язань,а також здійснення розрахунків платіжними картками та цінними паперами.

Грошовий обіг – відображає обіг валюти,який пов язаний із здійсненням торговельних операцій.

Грошова маса – сукупність усіх грошових засобів у готівковій і безготівковій формах,які забезпечують реалізацію товарів,послуг і всі нетоварні платежі у народному господарстві.

Грошовий агрегат – встановлене законодавством відповідно до принципу ліквідності специфічне групування грошових форм.

Ліквідність – можливість швидкого перевозу активу у готівку без істотної втрати його вартості,з мінімальними затратами.

Грошова система – форма організації грошового обігу,яка склалась у певній країні і законодавчо закріплена державою.

Кредитні гроші:вексель,банкнота,кредитна картка,чек,електронні гроші

Конвертованість валют – здатність її вільно обмінювати на національні одиниці інших країн.

Валютний паритет – співвідношення валют різних країн,вимірюване співвідношенням їхнього золотого вмісту.

Валютний курс – ціна грошової одиниці однієї країни,виражена в грошових одиницях іншої країни.

Грошові реформи – цілеспрямовані перетворення,за допомогою яких здійснюються рішучі комплексні дії,спрямовані на оздоровлення економіки,фінансів,грошового обігу.

Інфляція – тривале і швидке знецінення грошей внаслідок надмірного зростання їх маси в обороті.

Тема 1. Предмет і метод політичної економії

6. Предмет політичної економії. Тлумачення предмета політичної економії різними школами.

7. Економічні категорії,закони і принципи.

8. Методи пізнання економічних процесів і явищ.

9. Функції політичної економії. Місце політичної економії в системі економічних наук.

10. економічна теорія і економічна політика.