- •1. Аналіз поняття множини. Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Множини натуральних чисел n, цілих z, раціональних q, та дійсних чисел r, їх потужність.
- •2. Множина дійсних чисел r, її властивості. Поняття верхньої і нижньої граней числової множин, їх існування і властивості. Теорема Кантора.
- •3. Границя послідовності. Основні теореми про збіжність послідовностей. Границя обмеженої монотонної послідовності. Число е. Границя послідовності в метричному просторі.
- •4. Поняття функції. Способи задання функцій. Функції n дійсних змінних та комплексної змінної. Поняття функції в школі.
- •Словесний.
- •6. Неперервність функції в точці і на відрізку. Неперервність функції кількох змінних та функцій комплексної змінної. Поняття рівномірної неперервності.
- •7. Основні теореми про неперервність функції
- •8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
- •9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- •10. Логарифмічна ф-ія дійсної та комплексної змінної (означення, властивості). Розклад її в степеневий ряд. Логарифмічна ф-ія в школі.
- •13. Похідна ф-ії комплексної змінної. Умови диференційовності. Аналітичні ф-ії.
- •14. Теорема Ролля. Т-ма Лагранжа. Т-ма Коші.
- •15.Екстремуми ф-ції. Опуклість і точки перегину. Асимптоти.
- •16. Первісна та її властивості, невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •17. Визначений інтеграл та умови його існування. Формула Ньютона-Лейбніца, вивчення інтеграла в школі.
- •1. Задача про обчислення площі кривої трапеції.
- •2. Задача з механіки.
- •19. Поняття метричного простору. Повні метричні простори.
- •20. Теорема Банаха про стискуючі відображення та її застосування.
- •21. Числові ряди з дійсними та комплексними членами, основні поняття. Необхідна умова збіжності. Геометрична прогресія та гармонічний ряд. Властивості збіжних рядів.
- •22.Ознаки збіжності рядів з додатними членами. Ряди з довільними членами, їх абсолютна та умовна збіжність, властивості.
- •23. Степеневі ряди з дійсними та комплексними членами. Абсолютна збіжність. Інтервал та радіус збіжності.
- •25.Застосування інтегрального числення до розв-ня задач геометрії і фізики.
- •1. Площа фігури.
- •26. Обернені тригонометричні функції дійсної та комплексної змінної (означення, властивості).
- •27. Означення поняття теорії диференц. Рівнянь: порядок, розв’язок, загальний розв’язок, інтегральна крива, початкові умови, задача Коші.
- •28. Диф. Рівняння з відокремлюваними змінними, лінійні рівняння та рівняння, що зводяться до них.
- •30. Лінійні диф. Рівняння вищих порядків із сталими коефіцієнтами та їх застосування до вивчення коливних процесів.
2. Задача з механіки.
Обчислити роботу, яку викон. змінна сила F при переміщ. матеріальної точки з полож. А у полож. В, яка діє у напрямку переміщення.
Для розв’язання цієї задачі поступ. так:
1.
ділимо шлях [а, в] точками Si (i=1, … , n-1) довільно на n частин;
Тоді Si - Si -1 = Sі ;
2.
Вибир. є [Si -1, Si].
Будемо вважати, що на кожному із відрізків Sі це сила стала і дорівнює з-ню її в т. . F ( ).
3. Аі = F ( ) Sі
Аn = F ( ) Sі
А Аn
Природно, що за роботу, яку викон. це сила F на в-ку [а, в] слід прийняти:
;
Обидві зад. привели нас до обчисл. однотипних границь.
2. Нехай задана функція у=f(х), х є [а, в].
1. Ділимо в-зок [а, в] дов. способом на т. хі на n частин.
Довжину кожного із в-ків хі – хі-1 = хі.
Ці в-ки назив. частинними.
2. На кожному з цих частин. в-ків вибир. довільно і обчисл. з-ня в кожній з цих точок.
3. Склад. суму добутків:
= .
Це сума назив. інтегр. сумою на в-ку [а, в].
4. В-ня: Границя інтегральної суми при умові, що , якщо вона існує і не залежить ні від способу розвит. в-ка [а, в] на част. в-ки, ні від вибору точок на кожному з них назив. визначеним інтегралом від ф-ції f(х) на в-ку [а, в] і познач.: , де а, в – межі інтегрування; а – нижня; в – верхня; f(х) – підінтегр функції; f(х)dx – підінтегр. вираз.
Отже, за визнач. маємо .
Познач: , тоді .
.
Геометричний зміст. Див. зад. 1 (площина кр. трап.).
де , .
Механічний зміст. .
Див. зад. 2.
Суми Дарбу. Надалі будемо вважати не обхід. умова викон.
Очевидно, що якщо f (x) неперервна, то за І т. Веєри вона обмежена і на цьому в-ку прим. своє найб. і найм. значення. , тобто [хі-1, хі]. лежить між ті і Мі. , . Назив нижньою (S) і верхньою (S) інтегральними сумами для фун-ції f (x) , або сумами Дербу. Якщо А помнож. на хі і просумув., то матимемо , то очевидно, що . Будь-яка інтегр. сума лежить між інтегр. сумами Дербу. Тоді S, S – точні межі для інт. суми б.
Умови існування інтеграла. Для того, щоб інтеграл існував необхідно і достатньо, щоб .
Доведення:
1. Необхідність.
Припустимо, що інтеграл існує, тобто , . , але суми S і S при заданому розбитті є для інтегральних сум б відповідно точними верхньою і нижньою границями. Тому для них матиме місце нерівність. Із , .
2. Доступність:
Дано: Нехай , тоді з цієї умови і умови , тоді , але тоді , .
Умови існування визн. інтегр. можна сформулюв. і через колив. фун-ції, яке має практичне тзастосування.
.
Тоді, .
Властивості визначеного інтеграла.
1. ,
,
2. , I<I1 , I=-I1 , 2I1 = 0, I1=0;
3. ; де С – константа;
4. ;
5. ;
6. а). , ;
б). , ;
7. ;
8. Якщо f(x) інтегр. на [а,b] і обмеж. на ньому , тоді .
Обмеження визначення інтегралів.
1. Якщо Ф(x) є перв. для f(x) на в-ку [а,b], то вона не є єдиною.
Нехай F(x) – ін. перв. для f(x). Тоді, за власт. перв. Ф(х)= F(x)+С; Ф’(х)= f(x), F’(x)= f(x). При х=а , матимемо Ф(а)= F(а)+С=0, а Ф(а)=0. С= - F(а)+Ф(а). С= - F(а). При х= b. , де F(x) – будь-яка первісна. або . Формула Ньютона-Лейбніца Основна формула інтегр. числення.