- •1. Аналіз поняття множини. Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Множини натуральних чисел n, цілих z, раціональних q, та дійсних чисел r, їх потужність.
- •2. Множина дійсних чисел r, її властивості. Поняття верхньої і нижньої граней числової множин, їх існування і властивості. Теорема Кантора.
- •3. Границя послідовності. Основні теореми про збіжність послідовностей. Границя обмеженої монотонної послідовності. Число е. Границя послідовності в метричному просторі.
- •4. Поняття функції. Способи задання функцій. Функції n дійсних змінних та комплексної змінної. Поняття функції в школі.
- •Словесний.
- •6. Неперервність функції в точці і на відрізку. Неперервність функції кількох змінних та функцій комплексної змінної. Поняття рівномірної неперервності.
- •7. Основні теореми про неперервність функції
- •8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
- •9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- •10. Логарифмічна ф-ія дійсної та комплексної змінної (означення, властивості). Розклад її в степеневий ряд. Логарифмічна ф-ія в школі.
- •13. Похідна ф-ії комплексної змінної. Умови диференційовності. Аналітичні ф-ії.
- •14. Теорема Ролля. Т-ма Лагранжа. Т-ма Коші.
- •15.Екстремуми ф-ції. Опуклість і точки перегину. Асимптоти.
- •16. Первісна та її властивості, невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •17. Визначений інтеграл та умови його існування. Формула Ньютона-Лейбніца, вивчення інтеграла в школі.
- •1. Задача про обчислення площі кривої трапеції.
- •2. Задача з механіки.
- •19. Поняття метричного простору. Повні метричні простори.
- •20. Теорема Банаха про стискуючі відображення та її застосування.
- •21. Числові ряди з дійсними та комплексними членами, основні поняття. Необхідна умова збіжності. Геометрична прогресія та гармонічний ряд. Властивості збіжних рядів.
- •22.Ознаки збіжності рядів з додатними членами. Ряди з довільними членами, їх абсолютна та умовна збіжність, властивості.
- •23. Степеневі ряди з дійсними та комплексними членами. Абсолютна збіжність. Інтервал та радіус збіжності.
- •25.Застосування інтегрального числення до розв-ня задач геометрії і фізики.
- •1. Площа фігури.
- •26. Обернені тригонометричні функції дійсної та комплексної змінної (означення, властивості).
- •27. Означення поняття теорії диференц. Рівнянь: порядок, розв’язок, загальний розв’язок, інтегральна крива, початкові умови, задача Коші.
- •28. Диф. Рівняння з відокремлюваними змінними, лінійні рівняння та рівняння, що зводяться до них.
- •30. Лінійні диф. Рівняння вищих порядків із сталими коефіцієнтами та їх застосування до вивчення коливних процесів.
7. Основні теореми про неперервність функції
Теорема:
Якщо
множина значень монотонно зростаючої
(спадної) фу-ї
,
які
вона приймає для всіх
міститься
в деякому проміжку
і
заповнює його суцільно, то фу-я
на
проміжку Х неперервна.
Розглянемо випадок для монотонно зростаючої функції.
У
Доведення:
Візьмемо
довільну точку
,
яка не є правим кінцем проміжку.
.
Доведемо, що функція
неперервна
в точці
справа.
Оскільки
-
не права крайня точка, отже можна вибрати,
ще точку Х.
,
оскільки
.
Нехай
,
але таке, що
не
виходить за межі Х.
,
тоді точка
буде
відповідати точці
,
так що
,
Покладемо
різницю
Очевидно,
що
але
менше
Аналогічно
доводиться неперервність функції
в
т.
зліва,
в припущенні, що
-
не є лівим кінцем.
Теорема:
Якщо
функція
неперервні
в точці
,
то їх сума, різниця, добуток, частка при
умові, що
.
Доведемо,
що
при
умові, що
є
функція неперервна.
- неперервна функція.
Аналогічно
доводяться неперервність суми і добутку.
Якщо ф-я неперервна на відрізку [а,в], то
коротко будемо записувати
Теорема:
Якщо
ф-я
неперервна
в точці
а
ф-я
неперервна
у відповідній точці
яка
дорівнює
то
і складена ф-я
(при
умові її існування) також неперервна в
точці
.
Доведення:
Те,
що ф-я
неперервна
в точці
згідно
з означення на мові
Те
що ф-я
неперервна
в точці
означає
що по заданому
що
8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
-
наз. степеневою ф-ю в компл. обл.
Визначена на всій компл. пл..
2)
Конформна у всіх точках крім z=0.
Якщо
Областю
однолистості ф-ї є сектор нескінченного
радіуса із сторонами кута
Цей сектор відображається у всю розширену компл. площину з розрізом по променю додатному дійсної осі.
Якщо
брати наступний кут що лежить в межах
від
то відповідний сектор відображається
на другий лист компл. пл. який настелений
на перший. При цьому дві точки
такі що
,
які належать різним секторам лежать на
різних листах одна над іншою. Продовжуючи
брати сектори що відповідають кутам
ми одержимо n листу поверхню, на якій
ф-я
є однозначною, така поверхня наз Рімановою
поверхнею ф-ї.
Степенева
ф-я з довільним показником:
З шкільної
точки зору: степенева
ф-я
це ф-я виду
1) Якщо
,
то графік ф-ї у=х
–
пряма.
2) Якщо
то графік ф-ї
-
парабола.
3) Якщо
то графік ф-ї
-
парабола четвертого порядку.
4) Якщо
то графік ф-ї
-
кубічна парабола.
5) Якщо
то графік ф-ї
-
одна вітка параболи,
6) Якщо
то графік ф-ї
-
дві вітки кубічної параболи,
9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- це є
степенева функція.
Основні властивості:
Область визначення – вся комплексна площина;
Множина значень: вся комплексна площина крім т. w
При у=0 ф-я переходить у ф-ю дійсної змінної
Ф-я періодична з періодом
Ф-я диференційована на всій комплексній площині.
Розглянемо
показникову ф-ю з довільною основою.
-
визначена
на всій площині;
конформна
на всій площині.
Областю
однолистості показник. ф-ї є довільна
область яка не містить двох різних
точок, уявні частини яких відрізняються
більш ніж на
Прикладом
області однолистості є смуга
Якщо
розглянути наступну смугу, тобто смугу
то
вона перейде в наступний лист компл.
пл. наступний на перший.
З шкільної
точки зору: показниковою
наз.
ф-я виду
Властив.
показникової ф-ї при
1)
Обл. визнач. - мн. всіх дійсних чисел,
тобто
2) Обл. значень ф-ї – мн. всіх довільних
чисел, тобто
3) Ф-я
монотонно зростає на всій числовій
прямій:
4)
Якщо х=0, то значення ф-ї дорівнює одиниці,
тобто
5) якщо
х>0, то
6)
Якщо х<0, то
Властив.
показникової ф-ї при
1) Обл. визнач.:
2) Обл. значень ф-ї –
3) Ф-я
монотонно спадає на всій числовій
прямій:
4)
Якщо х=0, то значення ф-ї дорівнює одиниці,
тобто
5) якщо
х>0, то
6)
Якщо х<0, то
