- •1. Аналіз поняття множини. Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Множини натуральних чисел n, цілих z, раціональних q, та дійсних чисел r, їх потужність.
- •2. Множина дійсних чисел r, її властивості. Поняття верхньої і нижньої граней числової множин, їх існування і властивості. Теорема Кантора.
- •3. Границя послідовності. Основні теореми про збіжність послідовностей. Границя обмеженої монотонної послідовності. Число е. Границя послідовності в метричному просторі.
- •4. Поняття функції. Способи задання функцій. Функції n дійсних змінних та комплексної змінної. Поняття функції в школі.
- •Словесний.
- •6. Неперервність функції в точці і на відрізку. Неперервність функції кількох змінних та функцій комплексної змінної. Поняття рівномірної неперервності.
- •7. Основні теореми про неперервність функції
- •8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
- •9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- •10. Логарифмічна ф-ія дійсної та комплексної змінної (означення, властивості). Розклад її в степеневий ряд. Логарифмічна ф-ія в школі.
- •13. Похідна ф-ії комплексної змінної. Умови диференційовності. Аналітичні ф-ії.
- •14. Теорема Ролля. Т-ма Лагранжа. Т-ма Коші.
- •15.Екстремуми ф-ції. Опуклість і точки перегину. Асимптоти.
- •16. Первісна та її властивості, невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •17. Визначений інтеграл та умови його існування. Формула Ньютона-Лейбніца, вивчення інтеграла в школі.
- •1. Задача про обчислення площі кривої трапеції.
- •2. Задача з механіки.
- •19. Поняття метричного простору. Повні метричні простори.
- •20. Теорема Банаха про стискуючі відображення та її застосування.
- •21. Числові ряди з дійсними та комплексними членами, основні поняття. Необхідна умова збіжності. Геометрична прогресія та гармонічний ряд. Властивості збіжних рядів.
- •22.Ознаки збіжності рядів з додатними членами. Ряди з довільними членами, їх абсолютна та умовна збіжність, властивості.
- •23. Степеневі ряди з дійсними та комплексними членами. Абсолютна збіжність. Інтервал та радіус збіжності.
- •25.Застосування інтегрального числення до розв-ня задач геометрії і фізики.
- •1. Площа фігури.
- •26. Обернені тригонометричні функції дійсної та комплексної змінної (означення, властивості).
- •27. Означення поняття теорії диференц. Рівнянь: порядок, розв’язок, загальний розв’язок, інтегральна крива, початкові умови, задача Коші.
- •28. Диф. Рівняння з відокремлюваними змінними, лінійні рівняння та рівняння, що зводяться до них.
- •30. Лінійні диф. Рівняння вищих порядків із сталими коефіцієнтами та їх застосування до вивчення коливних процесів.
7. Основні теореми про неперервність функції
Теорема: Якщо множина значень монотонно зростаючої (спадної) фу-ї , які вона приймає для всіх міститься в деякому проміжку і заповнює його суцільно, то фу-я на проміжку Х неперервна.
Розглянемо випадок для монотонно зростаючої функції.
У
Доведення:
Візьмемо довільну точку , яка не є правим кінцем проміжку. . Доведемо, що функція неперервна в точці справа. Оскільки - не права крайня точка, отже можна вибрати, ще точку Х. , оскільки . Нехай , але таке, що не виходить за межі Х. , тоді точка буде відповідати точці , так що , Покладемо різницю Очевидно, що але менше Аналогічно доводиться неперервність функції в т. зліва, в припущенні, що - не є лівим кінцем.
Теорема: Якщо функція неперервні в точці , то їх сума, різниця, добуток, частка при умові, що .
Доведемо, що при умові, що є функція неперервна.
- неперервна функція.
Аналогічно доводяться неперервність суми і добутку. Якщо ф-я неперервна на відрізку [а,в], то коротко будемо записувати
Теорема: Якщо ф-я неперервна в точці а ф-я неперервна у відповідній точці яка дорівнює то і складена ф-я (при умові її існування) також неперервна в точці .
Доведення: Те, що ф-я неперервна в точці згідно з означення на мові Те що ф-я неперервна в точці означає що по заданому що
8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
- наз. степеневою ф-ю в компл. обл.
Визначена на всій компл. пл.. 2) Конформна у всіх точках крім z=0.
Якщо
Областю однолистості ф-ї є сектор нескінченного радіуса із сторонами кута
Цей сектор відображається у всю розширену компл. площину з розрізом по променю додатному дійсної осі.
Якщо брати наступний кут що лежить в межах від то відповідний сектор відображається на другий лист компл. пл. який настелений на перший. При цьому дві точки такі що , які належать різним секторам лежать на різних листах одна над іншою. Продовжуючи брати сектори що відповідають кутам ми одержимо n листу поверхню, на якій ф-я є однозначною, така поверхня наз Рімановою поверхнею ф-ї.
Степенева ф-я з довільним показником:
З шкільної точки зору: степенева ф-я це ф-я виду
1) Якщо , то графік ф-ї у=х – пряма.
2) Якщо то графік ф-ї - парабола.
3) Якщо то графік ф-ї - парабола четвертого порядку.
4) Якщо то графік ф-ї - кубічна парабола.
5) Якщо то графік ф-ї - одна вітка параболи,
6) Якщо то графік ф-ї - дві вітки кубічної параболи,
9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- це є степенева функція.
Основні властивості:
Область визначення – вся комплексна площина;
Множина значень: вся комплексна площина крім т. w
При у=0 ф-я переходить у ф-ю дійсної змінної
Ф-я періодична з періодом
Ф-я диференційована на всій комплексній площині.
Розглянемо показникову ф-ю з довільною основою.
- визначена на всій площині;
конформна на всій площині.
Областю однолистості показник. ф-ї є довільна область яка не містить двох різних точок, уявні частини яких відрізняються більш ніж на
Прикладом області однолистості є смуга
Якщо розглянути наступну смугу, тобто смугу то вона перейде в наступний лист компл. пл. наступний на перший.
З шкільної точки зору: показниковою наз. ф-я виду
Властив. показникової ф-ї при 1) Обл. визнач. - мн. всіх дійсних чисел, тобто 2) Обл. значень ф-ї – мн. всіх довільних чисел, тобто
3) Ф-я монотонно зростає на всій числовій прямій: 4) Якщо х=0, то значення ф-ї дорівнює одиниці, тобто
5) якщо х>0, то 6) Якщо х<0, то
Властив. показникової ф-ї при 1) Обл. визнач.: 2) Обл. значень ф-ї –
3) Ф-я монотонно спадає на всій числовій прямій: 4) Якщо х=0, то значення ф-ї дорівнює одиниці, тобто
5) якщо х>0, то 6) Якщо х<0, то