- •1. Поняття господарського права як галузі права.
- •2. Господарське право як галузь законодавства та як юридична дисципліна.
- •3. Співвідношення господарського права з іншими галузями права.
- •4. Методологічні основи правового регулювання господарської діяльності.
- •5. Предмет господарського права, його основні інститути
- •6. Правові відносини, що регулюються господарським правом, їх зміст та різновиди.
- •7. Функції господарського права, що визначають його нормативну характеристику.
- •8. Поняття та основні види джерел господарського права.
- •9. Систематизація в господарському праві.
- •10. Система господарського законодавства.
- •11. Порядок застосування норм господарського права.
- •12. Значення судової практики в регулюванні господарських відносин.
- •13. Аналогія закону, аналогія права та звичаї в комерційній практиці.
- •14. Поняття господарської діяльності, її види
- •15. Поняття, ознаки та принципи підприємницької діяльності.
- •61. Правовий режим речей
- •62 Правовий режим грошей та грошових зобов’язань.
- •63. Правовий режим цінних паперів
- •64 Обєкти інтелектуальної власності в підприємницькій діяльності. Гк використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •65. Поняття господарського договору та госп. Зобов’язання.
- •66 Ознаки господарських договорів. Класифікація договорів у сфері підприємницької діяльності(http://www.Univer.Km.Ua/visnyk/45.Pdf).
- •Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
- •67. Зміст та форма договорів
- •68. Порядок укладення господарських договорів. Порядок зміни та розірвання договорів у сфері господарювання. Гк
- •69. Поняття державного регулювання підприємництва. Засоби держ.Регул. Підпр. Діяльн.
- •70 Поняття та значення ліцензування певних видів господарської діяльності. Правовий статус огранів ліцензування та та ліцензіатів (заявників). Порядок видачі ліцензій за законодавством України.
- •71. Порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності. Поняття та види торгових патентів.
- •72. Сертифікація і стандартизація
- •73. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів
- •74. Порядок проведеня перевірок якості товарів (сировини, матеріалів), правильність розрахунків із споживачами господарюючими суб’єктами. Планові та позапланові перевірки
- •Процедура перевірки
- •Відбір та аналіз зразків
- •75. Правове регулювання цін та ціноутворення. Види цін в Україні.
- •1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення. Серед них:
- •2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. Серед них:
- •3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури. Серед них:
- •4. Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів. Серед них:
- •5. Адміністративні правопорушення у сільському господарстві. Порушення ветеринарно-санітарних правил. Серед них:
- •6. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку. Серед них:
- •8. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності. Серед них:
- •9. Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації. Серед них:
- •10. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. Серед них:
- •11. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. Серед них:
- •91. Поняття, ознаки та види бірж в Україні.
- •95. Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій
- •Особливості правового статусу суб*єктів господарювання з іноземними інвестиціями
- •Гарантії і захист прав іноземних інвесторів.
- •99. Призначення та структура ринків фінансових послуг
- •101. Співвідношення понять “фінансова послуга” та “фінансова операція”
- •102. Державне регулювання ...
- •106. Судовий захист прав суб*єктів підприємницької діяльності.
1. Поняття господарського права як галузі права.
Господарське право (як галузь права) - це система правових норм, що регулюють відносини з приводу безпосереднього здійснення господарської діяльності або управління нею (такою діяльністю) із застосуванням різних методів правового регулювання.
У вітчизняній юридичній науці щодо питання про господарське право як галузь права (що є дискусійним) сформувалися три основні позиції.
Перша з них негативна. її прихильники (С.М. Братусь, P.O. Халфіна, ГК. Матвеев, Я.М. Шевченко, А.С. Довгерт та ін.) вважають господарське право не самостійною галуззю права, а простим поєднанням цивільно-правових та адміністративно-правових норм, що діють у сфері господарювання. Однак господарські правовідносини не можна розкласти на цивільно-правові й адміністративно-правові, хоча історичне коріння господарського права лежить у сфері і публічного, і приватного права. Крім того, господарське право має значний за обсягом власний нормативний матеріал, що не належить ні до цивільного, ні до адміністративного права. Одним з таких інститутів, що зумовили виділення господарського (торгового, комерційного) права в окрему галузь права, є інститут банкрутства.
Друга позиція щодо господарського права - позитивна (хоча й дещо категорична), вона полягає у визнанні господарського права самостійною галуззю права, яка не має нічого спільного з іншими галузями (В.В. Лаптев, В.К. Мамутов, І,Г. Побірченко та ін.). Однак господарське право, хоча і є специфічним явищем, але пов’язане з іншими галузями права, наприклад:
ку України, Національної ради України з питань телебачення та радіомовлення, інших державних органів, центральних органів виконавчої влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування;
з цивільним, оскільки, за усталеною думкою, підпорядковується, наприклад, загальним засадам зобов’язального права;
з адміністративним, використовуючи, зокрема, такі методи правового регулювання, як метод владних приписів, та правові форми управління економікою: управління поточними справами (шляхом видачі дозволів, ліцензій, патентів тощо; контроль за дотриманням вимог господарського законодавства.
Згідно з третьою точкою зору, що найбільше відповідає життєвим реаліям (її прихильниками є Ю.К. Толстой, OA Пушкін, С.С. Алексеев), господарське право є комплексною галуззю права, в якій зібрані правові норми основних галузей права, приурочені до одного предмета правового регулювання - господарської діяльності. Проте слід мати на увазі, що господарське право, крім запозиченого з інших галузей, має досить об’ємний власний (оригінальний) нормативний матеріал (інститут внутрішньогосподарських, у тому числі корпоративних відносин, інститут банкрутства, інститут антимонопольного регулювання господарської діяльності, інститут державного замовлення тощо).
Становлення господарського права як окремої галузі права та теренах комерційного (торгового) права, частково - муніципального прана було зумовлено збільшенням ролі держави у сфері економіки в Німеччині кінця XIX - початку XX століття, а згодом - у Радянському Союзі. Саме зосередження в результаті Націоналізації, що здійснювалася на теренах колишньої Російської імперії після Жовтневих подій 1917 р. в державній власності великого масиву манна (включаючи н майнові комплекси підприємств) посилило прагнення держави контролювати економіку країни в цілому з метою забезпечення реалізації насамперед суспільних і державних інтересів, їх солідаризації з індивідуальними та колективними інтересами трудящих. Спочатку господарське право розглядали як сукупність нормативних актів, що регулюють сферу господарювання, а в середині 30-х років XX століття сформувалося кілька точок зору щодо предмета господарського права. Одні науковці вважали, що господарське право має своїм регулюванням охоплювати в цілому народне господарство, інші ~ лише сферу соціалістичного виробництва. Саме перша концепція господарського права була покладена в основу Господарського кодексу України, який визначає основні засади господарювання щодо всіх суб’єктів господарювання, хоча й передбачає окремі особливості управління державним і комунальним секторами економіки та визначає специфічні риси суб’єктів господарювання, які функціонують та базі державного та комунального майна.