- •1. Поняття господарського права як галузі права.
- •2. Господарське право як галузь законодавства та як юридична дисципліна.
- •3. Співвідношення господарського права з іншими галузями права.
- •4. Методологічні основи правового регулювання господарської діяльності.
- •5. Предмет господарського права, його основні інститути
- •6. Правові відносини, що регулюються господарським правом, їх зміст та різновиди.
- •7. Функції господарського права, що визначають його нормативну характеристику.
- •8. Поняття та основні види джерел господарського права.
- •9. Систематизація в господарському праві.
- •10. Система господарського законодавства.
- •11. Порядок застосування норм господарського права.
- •12. Значення судової практики в регулюванні господарських відносин.
- •13. Аналогія закону, аналогія права та звичаї в комерційній практиці.
- •14. Поняття господарської діяльності, її види
- •15. Поняття, ознаки та принципи підприємницької діяльності.
- •61. Правовий режим речей
- •62 Правовий режим грошей та грошових зобов’язань.
- •63. Правовий режим цінних паперів
- •64 Обєкти інтелектуальної власності в підприємницькій діяльності. Гк використання у господарській діяльності прав інтелектуальної власності
- •65. Поняття господарського договору та госп. Зобов’язання.
- •66 Ознаки господарських договорів. Класифікація договорів у сфері підприємницької діяльності(http://www.Univer.Km.Ua/visnyk/45.Pdf).
- •Класифікація і система господарських договорів за законодавством України
- •67. Зміст та форма договорів
- •68. Порядок укладення господарських договорів. Порядок зміни та розірвання договорів у сфері господарювання. Гк
- •69. Поняття державного регулювання підприємництва. Засоби держ.Регул. Підпр. Діяльн.
- •70 Поняття та значення ліцензування певних видів господарської діяльності. Правовий статус огранів ліцензування та та ліцензіатів (заявників). Порядок видачі ліцензій за законодавством України.
- •71. Порядок патентування деяких видів підприємницької діяльності. Поняття та види торгових патентів.
- •72. Сертифікація і стандартизація
- •73. Державний контроль за дотриманням законодавства про захист прав споживачів
- •74. Порядок проведеня перевірок якості товарів (сировини, матеріалів), правильність розрахунків із споживачами господарюючими суб’єктами. Планові та позапланові перевірки
- •Процедура перевірки
- •Відбір та аналіз зразків
- •75. Правове регулювання цін та ціноутворення. Види цін в Україні.
- •1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці і здоров'я населення. Серед них:
- •2. Адміністративні правопорушення, що посягають на власність. Серед них:
- •3. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури. Серед них:
- •4. Адміністративні правопорушення в промисловості, будівництві та у сфері використання паливно-енергетичних ресурсів. Серед них:
- •5. Адміністративні правопорушення у сільському господарстві. Порушення ветеринарно-санітарних правил. Серед них:
- •6. Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку. Серед них:
- •8. Адміністративні правопорушення в галузі торгівлі, громадського харчування, сфері послуг, в галузі фінансів і підприємницькій діяльності. Серед них:
- •9. Адміністративні правопорушення в галузі стандартизації, якості продукції, метрології та сертифікації. Серед них:
- •10. Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку. Серед них:
- •11. Адміністративні правопорушення, що посягають на встановлений порядок управління. Серед них:
- •91. Поняття, ознаки та види бірж в Україні.
- •95. Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій
- •Особливості правового статусу суб*єктів господарювання з іноземними інвестиціями
- •Гарантії і захист прав іноземних інвесторів.
- •99. Призначення та структура ринків фінансових послуг
- •101. Співвідношення понять “фінансова послуга” та “фінансова операція”
- •102. Державне регулювання ...
- •106. Судовий захист прав суб*єктів підприємницької діяльності.
95. Поняття, види і форми здійснення іноземних інвестицій
Іноземні інвестиції — цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.
Іноземні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді:
1) іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України “Про врегулювання порядку здійснення іноземними інвесторами інвестицій в Україну” від 20.07.1999 р. № 356, іноземні інвестиції в Україну здійснюються у вигляді іноземної валюти, що відповідно до Класифікатора іноземних валют, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.02.1998 р. № 34 визнається вільно конвертованою і широко використовується для здійснення платежів у міжнародних операціях (1 група);
2) валюти України — при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи);
Відповідно до Указу Президента України “Про деякі питання іноземного інвестування” від 07.07.98 р. № 748/98, іноземні інвестиції при первинному інвестуванні можуть здійснюватися у вигляді валюти України, що придбана за іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України або отримана іноземним інвестором як прибуток (доход) унаслідок здійснення іноземних інвестицій в Україні. Тим самим розширені для іноземного інвестора можливості використання гривні в Україні. Іноземні інвестиції при первинному інвестуванні можуть здійснюватися у вигляді валюти України, що має бути придбана за іноземну валюту на міжбанківському валютному ринку України;
3) будь-якого рухомого і нерухомого майна та пов'язаних з ним майнових прав;
4) акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеного відповідно до законодавства України або законодавством інших країн), виражених у конвертованій валюті;
5) грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно з законами (процедурам) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
6) будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;
7) прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни інвестора або міжнародними торговельними звичаями;
8) інших цінностей відповідно до законодавства України.
Формами здійснення іноземних інвестицій є:
- часткова участь у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств;
- створення підприємств, що повністю належать іноземним інвесторам, філій та інших відокремлених підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств повністю;
- придбання не забороненого законами України нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки, квартири, приміщення, обладнання, транспортні засоби та інші об'єкти власності, шляхом прямого одержання майна та майнових комплексів або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
- придбання самостійно чи за участю українських юридичних або фізичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів на території України;
- придбання інших майнових прав;
- господарська (підприємницька) діяльність на основі угод про розподіл продукції;
- інші форми, які не заборонені законами України, в тому числі без створення юридичної особи на підставі договорів із суб'єктами господарської діяльності України.
Однією з форм здійснення іноземних інвестицій є створення на території України представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” іноземні суб'єкти господарської діяльності, що здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України, мають право на відкриття своїх представництв на території України. Реєстрацію зазначених представництв здійснює центральний орган виконавчої влади з питань економічної політики протягом шістдесяти робочих днів з дня подання іноземним суб'єктом господарської діяльності документів на реєстрацію.
96. Суб’єкти інвестиційної діяльності.
До суб’єктів інвестиційної діяльності віднесено інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, які забезпечують здійснення інвестицій.
Суб’єктом інвестиційної діяльності є інвестор, який приймає рішення про вкладення власних, позикових або залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об’єкти інвестування. Іншими словами, інвестор відмовляється від задоволення нагальних потреб у розрахунку на очікуване задоволення їх у майбутньому, але вже в більших розмірах.
Суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та учасниками) можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів.
Учасники інвестиційної діяльності – громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Інвестор визначає мету, спрямованість та обсяги інвестицій і залучає для їх реалізації на договірних засадах будь-яких учасників інвестиційної діяльності, в тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не вправі втручатися в договірні відносини учасників інвестиційної діяльності понад своєї компетенції.
Як передбачено законодавством, інвестори можуть виступати в якості:
– покупців (якщо вони купують страхові поліси, ощадні сертифікати комерційних банків інші.
– продавців;
– замовників (під час укладення договору-підряду на будівництво);
– кредиторів.
Інвесторам в умовах ринку надається широке коло повноважень відповідно до їх економічної самостійності. Це, перш за все, визначення цілей, спрямованості, видів та обсягів інвестицій, визначення складу інших учасників інвестиційної діяльності (рис. 2.1). Законодавством передбачена заборона втручання державних органів та посадових осіб у реалізацію договірних відносин між суб’єктами інвестиційної діяльності.
Законодавство визначає, що всі суб'єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх ревлізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом организації конкурсів та торгів.
Суб'єкти інвестиційної діяльності можуть об'єднувати кошти для здійснення спільного інвестування. Інвестори мають право виступати в ролі замовників, вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати інші функції учасників інвестиціонного процесу. Якщо замовник не є інвестором, то він наділяється правами володіння, користування й розпорядження інвестиціями на період та на умовах, що визначаються договором між учасниками інвестиційного процесу. Користувачами об'єктів інвестиційної діяльності можуть виступати юридичні та фізичні особи, державні та муніципальні органи, іноземні держави та міжнародні організації, для яких створюються об'єкти інвестиційної діяльності.
Усі інвестори мають рівні права на здійснення інвестиційної діяльності. Інвестор самостійно визначає обсяги, напрямки, розміри та ефективність інвестицій.
Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряжатись об'єктами та результатами інвестиційної діяльності, у тому числі здійснювати торговельні операції та реінвестування. Інвестор може придбати необхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди не суперечать законодавству України. Інвестор може передати за угодою /контрактом/ свої права щодо інвестицій, їх результатів юридичним та фізичним особам, державним та муніципальним органам.
Учасники інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженні ліцензію або сертифікат на право її діяльності.
Держава виступає суб'єктом інвестиційної діяльності через свої інститути, господарські товариства (компанії) та корпорації. фінансово-кредитні установи, інших функціональних учасників. Держава бере участь в інвестиційному процесі як безпосередньо через державний сектор економіки, так і опосередковано, через свої інституції, органи виконавчої влади та місцевого самоврядування, Національний банк, Фонд держмайна. Державний антимонопольний комітет.