91. Поняття, ознаки та види бірж в Україні.

Терміном "біржа" позначаються: 1) сукупність осіб, що постійно в певному місці здійснюють торговельні операції; 2) місце їх зібрання; 3) сукупність угод, які укладаються у цьому місці.

Ці три значення поняття біржі узагальнені в законодавчому його визначенні, що міститься в Законі України "Про товарну біржу" від 10 грудня 1991 р. Цей Закон визначає умови створення та діяльності товарних бірж на території України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України "Про товарну біржу" товарна біржа є організацією, що об'єднує юридичних та фізичних осіб, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має на меті надання послуг щодо укладання біржових угод, виявлення товарних пін, попиту і пропозицій товарів, вивчення, упорядкування і полегшення товарообороту і пов'язаних з ним торговельних операцій. З цього визначення можна зробити такий висновок: біржа є господарською організацією, яка виконує певні, а саме ринкові регулятивні (організаційні та економічні) функції в економіці завдяки виявленню курсу товарних цін, попиту і пропозиції. Основна її мета - сприяти зведенню в одному місці (на біржі) попиту і пропозиції на певні товари, обслуговування їх обороту. Це характеризує біржу як економічну категорію.

Такі ж функції виконують ярмарки. Проте від ярмарку біржа відрізняється тим, що вона:

є постійним (щоденним) місцем взаємодії попиту і пропозиції, тоді як ярмарок лише періодично виконує цю функцію;

має постійний (зафіксований) контингент клієнтів і відвідувачів. Ярмарок, за загальним правилом, відкритий для всіх;

ярмарок є місцем товарообороту: це ринок, де безпосередньо виставляються на продаж товари. Товарооборот, якому покликана сприяти біржа, здійснюється поза нею; безпосередньо біржа товарів не виставляє, вона оперує загалом інформацією про них (про кількість, якість, ціни, угоди купівлі-продажу).

Фондова біржа оперує цінними паперами, обіг яких не обмежений, а товарна біржа - традиційними видами майна у формі речей (рухоме й нерухоме майно, що може вільно продаватися на конкурентних засадах).Об'єктами операцій фондової біржі є акції; облігації республіки, місцевих позик і підприємств; казначейські зобов'язання республіки; ощадні сертифікати; векселі. З точки зору правового становища фондова біржа являє собою підприємство у формі акціонерного товариства, яке зосереджує в собі попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу.

Своєю чергою товарні біржі можна класифікувати за різними критеріями.

Так, залежно від характеру асортименту товарів товарні біржі поділяються на вузькоспеціалізовані (предметом торгівлі на таких біржах є один вид товарів); спеціалізовані (предметом біржової торгівлі є, як правило, однотипні групи товарів); універсальні (предметом торгівлі є широкий асортимент різноманітних товарів).

Залежно від характеру біржових угод виділяють: біржі реального товару, на яких предметом купівлі-продажу є реальний товар (як виробленні"!, так і намічений для виготовлення); ф'ючерсні, на яких здійснюється торгівля не реальними товарами, а контрактами на них; опціонні, предметом торгів на яких є тільки права на купівлю або продаж реальних товарів або контрактів на них у наступному періоді; комплексні, на яких укладаються угоди щодо реального товару, а також ф'ючерсні та опціонні угоди.

Залежно від ступеня відкритості (можливості участі в торгах) товарні біржі поділяються на відкриті (публічні), на яких крім членів біржі в біржових операціях можуть брати участь і відвідувачі торгів (постійні і разові), та закриті, на яких право участі в біржових торгах і укладання біржових угод мають лише члени цієї товарної біржі.

92-93. Порядок створення й організація діяльності товарної біржі

Згідно із чинним законодавством товарна біржа створюється на підставі добровільного об’єднання зацікавлених суб’єктів господарювання.

Заснування товарної біржі здійснюється шляхом укладання засновниками угоди, яка визначає порядок її створення, склад засновників, їхні обов’язки, розмір і терміни сплати пайових, вступних та періодичних внесків. Засновники сплачують пайовий внесок.

Закон забороняє органам державної влади та органам місцевого самоврядування, а також державним і комунальним підприємствам, установам і організаціям, що цілком або частково утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, бути засновниками і членами товарної біржі.

Засновники біржі затверджують її статут. У статуті товарної біржі визначається: найменування та місцезнаходження біржі; склад засновників; предмет і цілі діяльності біржі; види фондів, що утворюються біржею та їхні розміри; органи управління біржею, порядок їх утворення, компетенція й організаційна структура біржі; права та обов’язки членів біржі та біржі перед третіми особами, а також членів біржі перед біржею та біржі перед її членами; порядок прийняття у члени біржі та припинення членства; порядок і умови застосування санкцій; майнова відповідальність членів біржі; порядок припинення існування біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення стосовно створення та діяльності товарної біржі.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу згідно зі статутом біржі вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття зі складу її членів визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця», що визначається на підставі попиту та пропозиції на «біржове місце». Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника щодо «біржового місця» і може винаймати свої членські права, а також продавати ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

У разі прийняття нового члена біржі на місце, що звільнилося, або, як виняток, на додатково створене місце він має права і обов’язки засновника.

Зазначений у статуті біржі основний капітал складається з паїв або так званих біржових сертифікатів. Кожен член біржі має бути власником принаймі одного сертифіката. Це дає йому право на укладання угод.

Члени товарної біржі мають право самі або через своїх представників:

-здійснювати біржові операції на біржі й одержувати за це винагороду;

-брати участь у розв’язанні питань діяльності біржі, обирати і бути обраним до її керівних органів;

-здійснювати всі правочини, що випливають зі сплати пайового або вступного внеску;

-користуватися всіма послугами біржі;

-відкривати брокерські контори.

Член товарної біржі зобов’язаний:

-дотримуватися статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

-провадити розрахунки за своїми угодами відповідно до правил біржової торгівлі та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про зміни у своєму фінансовому становищі, що можуть негативно вплинути на виконання його зобов’язань перед третіми особами та біржею;

-сплачувати членські внески;

-вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової торгівлі;

-подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

-не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про діяльність біржі.

Кількість членів біржі регулюється її засновниками або за їхнім дорученням біржовим комітетом і встановлюється з урахуванням інтересів усіх учасників біржових торгів.

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів.

У період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею здійснює біржовий комітет (рада біржі).

Контролюючим органом товарної біржі є контрольна (ревізійна) комісія.

Біржовий комітет (рада біржі) і контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів товарної біржі. Їхня компетенція та повноваження визначаються статутом товарної біржі.

Для управління поточною діяльністю товарної біржі та забезпечення її функцій створюються виконавча дирекція та спеціальні підрозділи: розрахункова палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і допоміжні служби, необхідні для її діяльності.

Підрозділи біржі діють на підставі положень, затверджених загальними зборами членів товарної біржі або біржовим комі-

тетом.

Фондова біржа – організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами; акціонерне товариство, яке зосереджує попит і пропозицію цінних паперів, сприяє формуванню їх біржового курсу та здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і правил фондової біржі. Для здійснення своєї діяльності фондові біржі повинні підтримувати власний капітал в розмірі, не меншому ніж 3 мільйони гривень, а для фондових бірж, що здійснюють кліринг та розрахунки, - не меншому ніж 6 мільйонів гривень.

Утворення фондової біржі та права її членів. Фондова біржа утворюється та діє в організаційно-правовій формі товариства (крім повного, командитного товариства і товариства з додатковою відповідальністю) або дочірнього підприємства об'єднання торговців цінними паперами, та провадить свою діяльність відповідно до Цивільного кодексу України, законів, що регулюють питання утворення, діяльності та припинення юридичних осіб, з особливостями, визначеними Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок».

Прибуток фондової біржі спрямовується на її розвиток та не підлягає розподілу між її засновниками (учасниками). Фондова біржа утворюється не менше ніж двадцятьма засновниками(інформація може бути застаріла) - торговцями цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, або їх об'єднанням, що налічує не менше ніж двадцять торговців цінними паперами. Частка одного торговця цінними паперами не може бути більшою ніж 5 відсотків статутного капіталу фондової біржі.

Фондова біржа набуває статусу юридичної особи з моменту державної реєстрації. Державна реєстрація фондової біржі здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Фондова біржа має право провадити діяльність з організації торгівлі на фондовому ринку з моменту отримання ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Якщо протягом шести місяців прийняття нових членів не відбулося, діяльність фондової біржі припиняється.

Членами фондової біржі можуть бути виключно торговці цінними паперами, які мають ліцензію на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку та взяли на себе зобов'язання виконувати всі правила, положення і стандарти фондової біржі.

У разі анулювання отриманої торговцем цінними паперами ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку його членство у фондовій біржі тимчасово зупиняється до поновлення ним ліцензії або надання на біржу листа щодо виключення його з членів біржі. Інші підстави припинення або тимчасового зупинення членства у фондовій біржі визначаються правилами фондової біржі.

Членство у фондовій біржі припиняється у разі анулювання ліцензії на право провадження професійної діяльності на фондовому ринку, виданої торговцю цінними паперами.

Кожний член фондової біржі має рівні права щодо організації діяльності фондової біржі як організатора торгівлі.

Статут фондової біржі. Статут фондової біржі затверджується вищим органом фондової біржі.

У статуті фондової біржі зазначаються найменування і місцезнаходження фондової біржі, порядок управління і формування її органів та їх компетенція, мета діяльності, підстави та порядок припинення діяльності фондової біржі, розподілу майна фондової біржі у разі її ліквідації.

Вимоги до фондової біржі. Фондова біржа зобов'язана оприлюднювати та надавати Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформацію про:

- перелік торговців цінними паперами, допущених до укладення договорів купівлі - продажу цінних паперів на фондовій біржі;

- перелік цінних паперів, які пройшли процедуру лістингу;

- обсяг торгівлі цінними паперами (кількість цінних паперів, загальну вартість укладених договорів, курс цінних паперів щодо кожного емітента окремо) за період, установлений Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Організація торгівлі на фондовій біржі. Фондова біржа створює організаційні умови для укладання договорів з цінними паперами шляхом котирування цінних паперів на основі даних попиту і пропозицій, отриманих від учасників торгів на фондовій біржі.

У торгах на фондовій біржі мають право брати участь члени фондової біржі та інші особи відповідно до законодавства.

Біржові торги — це торги, які привселюдно й гласно проводяться в торгівельних залах біржі за участю членів біржі по товарах, допущеними до реалізації на біржі, у порядку встановленому Правилами біржової торгівлі (ст. 281 ГК України).

Місце проведення торгів. Згідно ст. 17 Закону в Правилах біржової торгівлі повинні бути визначені місце й час проведення біржових операцій. Типові правила біржової торгівлі сільськогосподарською продукцією (п. 7.1) визначають, що місцем проведення торгів є торгівельний (операційний) зал біржі. Наявність спеціально обладнаного торгівельного залу є обов'язковою умовою для проведення біржової торгівлі в Україні.У закордонній біржовій практиці місце проведення біржових торгів, називається «біржовою ямою» (піт) або «біржовим колом» (рингом).

Так, на біржах США спеціалізовані секції називаються пітами (ямами). Це піднята восьмикутна платформа зі сходами до рівня операційного залу. Таке розташування дозволяє всім покупцям і продавцям бачити один одного. Кількість сходів у ямі відповідає числу місяців, по яких ведеться торгівля ф'ючерсними контрактами. У ямі учасники розташовуються залежно від місяця поставки, по якому вони ведуть торгівлю. Тим самим учасник, що зайняв певне місце в ямі, уже повідомив своїм колегам, по якому товарі й з яким місяцем поставки він збирається вести операції.

На європейських біржах місце біржової торгівлі організується у формі кільця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгівлі. Подібна організація залу, наприклад, на Лондонській біржі металів. Біржове коло влаштоване так, щоб створити однакові можливості для всіх учасників торгів. На багатьох закордонних біржах воно має вигляд кругової арени — амфітеатру. Така побудова біржового кола має певні переваги: дає можливість маклерові, що веде торги, добре бачити учасників торгів, вчасно зауважувати їхню реакцію на оголошення заявки продавців, ставить учасників торгів в однакові умови. На західноєвропейських біржах, як правило, для кожного товару приділяється окремий торгівельний зал.

Розміри, планування й устаткування торгівельних залів біржі можуть бути різними, але в цілому повинні відповідати певним вимогам. Торгівельні зали найбільших бірж займають величезну площу — від декількох десятків до декількох сотень квадратних метрів, на яких одночасно ведуть торг 2-3 тис. чоловік. Наприклад, площа торгівельних залів Чиказької товарної біржі досягає 5 тис. кв. м.

Для того, щоб довести необхідну інформацію членам товарної біржі, брокерам й іншим учасникам, операційний зал обладнується спеціальним інформаційним табло. На табло висвітлюється інформація відносно укладених угод, динаміки цін, товарів, інших відомостей, які можуть вплинути на хід торгів.

Для оперативного зв'язку брокера із клієнтами й персоналом біржі біржовий зал і кожне біржове місце обладнане технічними засобами зв'язку, а також комп'ютером, що з'єднаний з електронним табло біржі. У залі передбачені робочі місця для представників інформаційних агентств, які передають оперативні біржові новини.Важливою умовою є нормативне закріплення в Правилах біржової торгівлі конкретної вказівки днів і часу проведення торгів.

Відповідно загальний порядок проведення біржових торгів на товарних біржах України виглядає в такий спосіб:

Маклер повідомляє про початок торгів і послідовно називає номер позиції відповідно до бюлетеня даного біржового дня. Брокер-продавець піднімає реєстраційний номер, підтверджуючи свою присутність у залі. При відсутності продавця, позиція, яку він заявив, знімається з торгів. Брокер-по-купець сповіщає про готовність купити товар по цій позиції бюлетеня за оголошеною ціною шляхом підняття реєстраційного номера. Якщо інших покупців немає, угода вважається укладеною. Якщо покупців виявиться більше одного, між ними проводиться конкурентний торг на збільшення. Брокер-покупець, що запропонував найбільшу ціну, вважається стороною угоди. Якщо покупців на оголошену позицію не виявлено, брокер-продавець може запропонувати зниження ціни. При виявленні покупця маклер фіксує ціну продажу й повідомляє продаж позиції. Якщо після пропозиції про зниження ціни покупець не виявлений, позиція знімається з торгів. У випадку, коли під час зниження ціни виявиться більше одного покупця, проводиться конкурентний торг на збільшення ціни.

Після оголошення всіх позицій бюлетеня на продаж маклер надає можливість брокерам для заяв і пропозицій, які мають відношення до змісту торгів або їхньої процедури. Брокери, які уклали угоду, підписують пакет, у якому вказуються дані торгів, позиція бюлетеня, кількість, ціна, реєстраційний номер брокера, і здають його реєстраторові. Учасники біржових торгів, що уклали біржові угоди, запрошуються до біржових реєстраторів для оформлення біржового контракту. Протягом установленого строку біржа видає підсумковий бюлетень результатів торгів.

Таким чином, біржові торги являють собою досить формалізовану процедуру з виконання певних юридичних дій як з боку організатора біржових торгів — товарної біржі, так і з боку учасників біржової торгівлі. При цьому між товарною біржею й членами товарної біржі виникають правовідносини, у яких обидві сторони наділяються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, як на етапі підготовки, так й у процесі проведення торгів, є підставою застосування санкцій до винної сторони в порядку, установленому Правилами біржової торгівлі.

94. Поняття і види біржових угод

Сторонами біржових контрактів (біржових угод), укладених у результаті дій брокерів, є члени біржі та їх клієнти, які знаходяться в договірних відносинах із членами біржі або з їх брокерськими конторами. Біржові торговельні угоди укладаються при неодмінній участі біржі, але сама вона стороною в них бути не може.

Біржові угоди — це укладені учасниками біржової торгівлі договори (угоди) щодо біржового товару в ході біржової торгівлі. За своїм економічним змістом біржові угоди спрямовані на передачу майна у власність покупця. Юридично така передача оформляється договорами купівлі-продажу, поставки, міни. Біржові угоди в принципі не відрізняються від угод, укладених поза біржею, але укладатися вони можуть тільки членами біржі або брокерами. Укладена під час біржових торгів угода повинна бути подана для реєстрації на біржі не пізніше наступного дня. Угода вважається укладеною з моменту її ре­єстрації на біржі і нотаріальному посвідченню не підлягає.

Більшість біржових угод укладається за участю біржових посередників, що здійснюють дилерську або брокерську діяльність. У дилерській діяльності посередник, що отримує товар (цінні папери, стандартні контракти) з метою наступного перепродажу на біржі, діє від свого імені і за свій рахунок, стаючи стороною укладеного договору. У брокерській діяльності при здійсненні біржової угоди він виступає в інтересах клієнта. Діючи на підставі договору-доручення з клієнтом, посередник укладає біржову угоду від імені та за рахунок клієнта, а на підставі договору комісії — від свого імені, але за рахунок клієнта.

Біржові угоди в залежності від часу виконання угоди поділяються на:

угоди з негайним виконанням («угоди на реальний товар»);

термінові (угоди на строк):

форвардний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання особи придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін такого продажу під час укладення форвардного контракту;

ф'ючерсний контракт — це стандартний документ, який засвідчує зобов'язання придбати (продати) цінні папери, товари або кошти у визначений час та на певних умовах у майбутньому, з фіксацією цін на момент виконання зобов'язань сторонами контракту. Предметом ф'ючерсної угоди є стандартні біржові контракти настандартизовании товар з визначеним наперед строком виконання, але за ціною, встановленою на день укладення контракту.

опціон — це стандартний документ, який засвідчує право придбати (продати) цінні папери, товари або кошти на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією цін на час укладення опціону або на час такого придбання згідно з рішенням сторін контракту.

До укладання договорів на біржах застосовуються загальні правила укладання договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж (ст. 185 ГК України). Визначення порядку укладання біржових угод на товарних біржах віднесений до компетенції органів управління біржі. При цьому основна роль у регулюванні укладання біржових угод на товарних біржах відведена такому нормативно-правовому акту як Правила біржової торгівлі, затверджувані біржею.

Оскільки біржова угода є загальним юридичним актом двох або декількох осіб, узгодження ними умов договору проходить дві стадії: пропозиція однієї сторони укласти договір (оферта); прийняття пропозиції другою стороною (акцепт). Відповідно сторона, що зробила пропозицію, називається оферентом, а сторона, що прийняло неї, — акцептантом.

Перша стадія — вираження оферти. На товарних біржах України пропозицією до укладання договору (оферти) є оголошення ведучим біржових торгів (маклером) заявки члена товарної біржі на продаж або куплю товарів.

Оферта повинна містити всі істотні умови договору й виражати намір особи вважати себе зобов'язаною у випадку прийняття оферти (ст. 641 ГК України). При укладанні біржової угоди на товарній біржі до оферті пред'являються досить строгі вимоги, встановлені як на рівні законодавства, так й у локальних нормативних актах товарних бірж.

Перша вимога - достатня визначеність оферти. Ця вимога припускає, що будь-який учасник біржової торгівлі здатний зробити правильний висновок про волю оферента. Це особливо важливо для біржової торгівлі, коли моменти акцепту й оферти гранично зближаються. Будь-яка невизначеність, що стосується різних елементів майбутньої біржової угоди, викликає можливість різного розуміння змісту оферти, що може викликати втрату офертою свого призначення.

Друга вимога належить до спрямованості оферти вона повинна виражати намір особи, що виступає із пропозицією, уважати себе такою, яка уклала договір на умовах зазначених у договорі з адресатом, у випадку, якщо останній прийме пропозицію. Зазначена вимога означає, що оферта повинна бути складена таким чином, щоб дозволить адресатові зробити висновок: для укладання договору досить вираження співпадаючої з офертою волі.

Дана вимога, як і попереднє, дозволяє відмежувати оферту від звичайних переговорів, чинених усно або письмово й наміри, що мають на меті уточнити, контрагента або викликати його для того, щоб він, у свою чергу, виступив з контрпропозицією.

Третя вимога — зміст оферти. Законодавство визначає, що оферта включає всі істотні умови договору (ст. 641 ГК України). Тому заявка члена товарної біржі, що має значення оферти, повинна містити всі істотні умови біржової угоди. У цьому контексті важливе значення має високий ступінь формалізації процесу торгівлі на товарної біржі, тому що практично всі умови біржових контрактів стандартизовані й тому торгівля ведеться фактично по двох змінних умовах, що ставиться до істотного: ціні й строкам поставки. Після того, як адресат прийме пропозицію, не запропонувавши зі своєї сторони ніяких змін або доповнень, оферент не може змінювати набір умов, що втримуються в оферті (ст. 642 ГК України),

Четверта вимога — адресність оферти. Зміст адресності оферти при укладенні біржової угоди на товарній біржі полягає в тому, що ця пропозиція адресована конкретним особам — членам товарної біржі й брокерам, що є учасниками біржової торгівлі й знаходяться в операційному (торгівельному) залі біржі під час проведення біржових торгів. При цьому, перший хто з учасників біржової торгівлі відгукнеться на оферту, акцептує її й тим самим знімає пропозицію. Таким чином, можна зробити висновок про однократність оферти при укладенні біржового договору, і поглинанні її укладеним договором.

Друга стадія - прийняття пропозиції другою стороною— акцепт. Коли ведучий торгів повідомляє оферту продавця або покупця, учасники торгів підтверджують свою готовність

до укладання договору, шляхом підняття реєстраційного номера, що можна розглядати як відповідь про прийняття пропозиції - акцепт. У кожному разі відповідь особи, якій адресовано пропозиція про укладання договору, про її прийняття, повинна бути повною й безумовною (ст. 642 ГК України).

Правила біржової торгівлі багатьох товарних бірж в Україні передбачають, що після оголошення оферти учасники торгів мають право, за допомогою голосу й професійних жестів, протягом певного часу, домовлятися про умови угоди. Такий підхід ураховує досвід біржової торгівлі в інших країнах і дозволяє виробити найбільш оптимальні умови договору, які відповідають реальним намірам й економічним інтересам осіб. Однак варто мати на увазі, що нерідко, погоджуючись у принципі укласти договір, друга сторона (акцептант) висуває свої умови. Тому в цьому випадку сторони міняються місцями: акцептант стає оферентом, а оферент — акцептантом (ст. 646 ГК України). При цьому на нову пропозицію необхідна згода колишнього оферента.

Звичайною практикою на товарних біржах інших країн є вираження оферти й акцепту при укладенні біржової угоди за допомогою конклюдентних дій, тобто коли має місце звичайне за даних обставин поводження особи, з якого ясно треба його намір (бажання) здійснити операцію на заздалегідь відомих умовах.

Певні особливості має укладення біржової угоди з використанням електронних торгівельних систем (ETC). До моменту укладення угоди сторона, що подала заявку, може змінити умови оферти, але зміні підлягає тільки обсяг і ціна угоди. Решта умов стандартизовані й обговоренню не підлягають. Такі зміни можливі до моменту реєстрації заявки в реєстрі зроблених угод, тому що з моменту реєстрації угод оферта ставати безвідкличною.

Особливість прийняття пропозиції (акцепт) при використанні ETC полягає в тому, що по всіх біржових угодах другою стороною виступає кліринговий центр товарної біржі, що діє на підставі договору з кожним з учасників біржової торгівлі. Кліринговий центр за допомогою ETC одночасно акцептує оферти-заявки двох учасників торгів, не створюючи при цьому двох самостійних договорів. У результаті акцепту обох оферт виникає тільки один контракт, тому що в одній за-явці-оферті пропонується купити біржовий товар, а в другий — продати. У результаті одночасного акцепту кліринговим центром обох оферт виходить єдиний договір, єдине волевиявлення двох учасників торгів [21, с 36].

Аналіз практики укладення біржових угод з використанням ETC дозволяє затверджувати, що для таких відносин характерні наступні риси:

— по-перше, укладення угод здійснюється особами фізично відсутніми в торгівельному залі біржі;

— по-друге, кожний із продавців і покупців, направляючи заявки, виступають із пропозицією про укладання договору, тобто в ролі оферента;

— по-третє, заявка розглядається як оферта й має стандартну форму, затверджену біржею (єдиною змінною величиною є ціна й кількість товару);

— по-четверте, акцепт відбувається кліринговим центром відповідно до алгоритму ціна/час;

— по-п'яте, біржова угода вважається укладеною з моменту внесення запису до реєстру угод;

— по-шосте, всі зареєстровані біржею в торгівельній системі біржові угоди мають юридичну чинність і не вимагають із боку учасника торгів підписання додаткових документів;

— по-сьоме, укладення біржової угоди фіксується на матеріальному носії — твердому комп'ютерному диску, сервері й ін.