- •1. Аналіз поняття множини. Потужність множини. Зчисленні множини та їх властивості. Множини натуральних чисел n, цілих z, раціональних q, та дійсних чисел r, їх потужність.
- •2. Множина дійсних чисел r, її властивості. Поняття верхньої і нижньої граней числової множин, їх існування і властивості. Теорема Кантора.
- •3. Границя послідовності. Основні теореми про збіжність послідовностей. Границя обмеженої монотонної послідовності. Число е. Границя послідовності в метричному просторі.
- •4. Поняття функції. Способи задання функцій. Функції n дійсних змінних та комплексної змінної. Поняття функції в школі.
- •Словесний.
- •6. Неперервність функції в точці і на відрізку. Неперервність функції кількох змінних та функцій комплексної змінної. Поняття рівномірної неперервності.
- •7. Основні теореми про неперервність функції
- •8. Розвиток поняття степеня. Степенева ф-я в дійсній та комплексній області /означення, властивості/. Степенева ф-я в школі.
- •9. Показникові ф-я дійсній та комплексній змінної (означення, властивості). Показникові ф-я в школі.
- •10. Логарифмічна ф-ія дійсної та комплексної змінної (означення, властивості). Розклад її в степеневий ряд. Логарифмічна ф-ія в школі.
- •13. Похідна ф-ії комплексної змінної. Умови диференційовності. Аналітичні ф-ії.
- •14. Теорема Ролля. Т-ма Лагранжа. Т-ма Коші.
- •15.Екстремуми ф-ції. Опуклість і точки перегину. Асимптоти.
- •16. Первісна та її властивості, невизначений інтеграл. Основні методи інтегрування.
- •17. Визначений інтеграл та умови його існування. Формула Ньютона-Лейбніца, вивчення інтеграла в школі.
- •1. Задача про обчислення площі кривої трапеції.
- •2. Задача з механіки.
- •19. Поняття метричного простору. Повні метричні простори.
- •20. Теорема Банаха про стискуючі відображення та її застосування.
- •21. Числові ряди з дійсними та комплексними членами, основні поняття. Необхідна умова збіжності. Геометрична прогресія та гармонічний ряд. Властивості збіжних рядів.
- •22.Ознаки збіжності рядів з додатними членами. Ряди з довільними членами, їх абсолютна та умовна збіжність, властивості.
- •23. Степеневі ряди з дійсними та комплексними членами. Абсолютна збіжність. Інтервал та радіус збіжності.
- •25.Застосування інтегрального числення до розв-ня задач геометрії і фізики.
- •1. Площа фігури.
- •26. Обернені тригонометричні функції дійсної та комплексної змінної (означення, властивості).
- •27. Означення поняття теорії диференц. Рівнянь: порядок, розв’язок, загальний розв’язок, інтегральна крива, початкові умови, задача Коші.
- •28. Диф. Рівняння з відокремлюваними змінними, лінійні рівняння та рівняння, що зводяться до них.
- •30. Лінійні диф. Рівняння вищих порядків із сталими коефіцієнтами та їх застосування до вивчення коливних процесів.
10. Логарифмічна ф-ія дійсної та комплексної змінної (означення, властивості). Розклад її в степеневий ряд. Логарифмічна ф-ія в школі.
Ф-ія,
обернена до показникової
(
),наз.
логарифмічною. Записується:
,де
-
основа, причому
,
-
аргумент.
Властивості:
1)
;
2)
;
3)Ф-ія
ні парна, ні непарна; 4)
- нуль ф-ції; 5)Ф-ія
монотонна: при
спадає,
а при
-
зростає; 6)При
:
,
якщо
;
,якщо
.
При
:
,
якщо
;
,якщо
.
Логарифмічною
ф-єю від комплексної змінної
наз ф-ія, обернена до показникової
(
).
оскільки ф-ія
ніколи не приймає значення 0. Позначається
.
Знайдемо
дійсну і уявну частини ф-ії
.
Положим
,
,
де
,
,
.
Тоді маємо
.
Прирівнявши модулі і аргументи правих
і лівих частин отриманого комплексного
рівняння, знаходимо
,
.Таким
чином,
,
Ввівши позначення, маємо
.
Логарифм (як ф-ія деякої комплексної
змінної) нескінченнозначна ф-ія, дійсна
частина якої визначається однозначно
і дорівнює натуральному логарифму його
модуля, а уявна – дорівнює аргументу
числа.
Відмітимо особливо важливі часткові випадки.
1.
-
додатнє число:
.Тоді
і
…
має
нескінченну множину значень: …,
…,
але тільки одне із них (при
)
дійсне: саме те значення
,яке
відоме із елементарної алгебри.
2.
-
від’ємне число
.Тоді
і для
отримаємо наступні значення:
…,
….,
(
).
Значень і в цьому випадку буде нескінченна множина, але серед них немає ні одного дійсного. Тому в елементарній алгебрі і стверджують, що не існує логарифма від’ємного числа.
3.Модуль
числа
дорівнює
одиниці:
.Тоді
і
.
Всі значення логарифма числа уявні.
Основні властивості логарифмічної ф-ії:
,
,
.
11.
12. Поняття похідної для ф-ій однієї і кількох змінних; геометричний та механічний зміст похідної. Похідні основних елем. ф-ій, правила диференціювання.
Задача про проведення дотичної до кривої.
До даної
прямої в даній точці
проведемо
дотичну
.
Озн.
Дотична до кривої, заданої р-ням
наз. граничне положення січної
,якщо
.
,
.
Звідси
Границя
відношення приросту ф-ії до приросту
аргументу, якщо
,
якщо вона існує, наз. похідною
ф-ії
в точці
.
Геометричний зміст. Похідна від ф-ії в даній точці дорівнює кутовому коефіцієнту дотичної до кривої, заданої рівнянням в точці хо.
Фізичний зміст. Похідна від шляху по часу = миттєвій шв.або шв. в даний момент часу.
-
р-ня дотичної.
-
р-ня нормалі (нормаль – це пряма,
перпендикулярна до дотичної).
Похідні основних елементарних ф-ій.
1.
;
2.
;
3.
;
;
;
4.
;
;
5.
;
;
6.
;
7.
;
8.
;
9.
;
10.
;
11.
;
12.
;
13.
.
Операція знаходження похідної даної ф-ії наз.її диференціюванням.
Правила диференціювання.
1)Похідна
суми двох диференціальних ф-ій
дорівнює відповідній сумі похідний цих
ф-ій.
.
Доведення
Дамо
аргументу
приріст
.
Тоді ф-ії
,
отримають в свою чергу приріст
,оскільки
зв’язані рівністю
.
Тоді
.
Звідси
.
Знайдемо границю
,
або
,
що й треба було доказати.
2)Похідна
від добутку двох диференціальних функцій
дорівнює сумі добутків першої ф-ії на
похідну другої і другої на похідну
першої.
3)Сталий
множник можна винести за знак похідної.
4)Похідна
від частки двох диференціальних ф-ій
дорівнює дробу, у якого знаменник
дорівнює
,
а чисельник дорівнює різниці добутків
першої ф-ії на похідну другої і другої
на похідну першої.
.
