5. Конституція України в управлінні бюджетним процесом.

В Конят врегульовані наступні питання щодо функціонування бюджетної системи.

1.Механізм прийняття Законів України.

2.Повноваження Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, органів місцевого самоврядування.

Так ст. 95-98 передбачають, що бюдж система Укр будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспіл багатства між громадянами і територ громадами. Регулярні звіти про доходи і видатки Держ бюджету України мають бути оприлюднені.

Виключно Законом про Держ бюджет Укр визнач будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Регулярні звіти про доходи і видатки Держбюджету мають бути оприлюднені. Держ бюджет Укр затверджується щорічно ВРУ на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період.

Повноваження органів місцевого самоврядування:

1.Органи місц самовряд приймають рішення, які є обов’язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місц самовр з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам Укрзупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

6.Бюдж.код.-осн. закон.акт в упр. бюдж.

БК вступив в дію з дня опублік. 25.07.01р. Він містить 5 розд.: 1) заг. полож.; 2)держ. бюджет; 3)місцеві бюджети; 4)контроль за дотрим. бюдж. законод-ва та відповід-сть за бюджетні правопорушення. 5)прикінц. полож. БК визнач. засади бюдж. с-ми У., її структуру, правові засади функ-ня, основи бюдж. процесу і міжбюдж. відносин та відповід. за поруш. бюдж. законод. БК регул-ся віднос., що вин. в процесі склад., розгляду, затвердж., викон. бюджетів та розгляду звітів про їх викон., а також контроль за викон. Держ. бюдж. та місц. бюдж.

Основні бюджетні положення.

Так ст. 95-98 передбачають, що бюдж.с-ма України будується на засадах справедливого і неупередженого розподілу суспільного багатства між громадянами і територ. громадами. Регулярні звіти про доходи і видатки Держ. бюджету України мають бути оприлюднені. Виключно ЗУ про Держ. бюджет визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Регулярні звіти про доходи і видатки Державного бюджету України мають бути оприлюднені. Державний бюджет України затверджується щорічно ВР України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин – на інший період. КабМін України не пізніше 15 вересня кожного року подає до ВР України проект закону про Державний бюджет України на наступний рік. Разом із проектом Закону подається доповідь про хід виконання Державного бюджету України. Поданий звіт має бути оприлюднений.

7.Хар-ка. Закону „Про місц.самовряд.”

визначає с-му та гарантії місц. само вряд. в У., засади орг-ції та д-ті, правового статусу і відп-ті органів та посадових осіб місц. само вряд. ЗУ складається з 5 розд. Р1. Заг. полож. РІІ. Орган-правова основа місц. само вряд. В цьому розділі регламентуються повноваж. сільських, селищних, міських рад, викон. органів цих рад, сільського, селищного, міського голови та рай. і обл. рад. Досить детально показаний порядок форм-ня, орг. роботи органів та посадових осіб місц. самоврядування по всім осн. напрямкам, включаючи бюдж. питання. РІІІ. Мат і фін. основа місц. самовряд. В цьому розд. розглянуті такі пит.: право комун. власн., детально регламент. питання дох. і вид. місц. бюдж., викор. вільн. бюдж. коштів, створ. і викор. позабюдж. коштів, механізм встановл. і викор. місц. под. і зборів, участь орг. місц. само вряд. у фін.-кредит. відносинах. Р4. Гарантії місц. само вряд. Відпов-ть органів та посад. осіб місц. самовряд. В цьому розд. передбач. відповід. конкретних органів та посад. осіб за вчинені дії, а також врегульовані окремі питання д-ті. Передбач. і механізм висловлення недовіри відповідному голові держ. адмін. Р5. Прикінц. та перехідні полож.: дається уточн. та особ-ті застосув. ін. норматив. актів, розповсюдження дії ЗУ “Про держ. службу” на посад. осіб місц. самовряд. та перелік нормат. актів, що втратили чинність у зв. з введ. в дію цього З.

8.Роль Мінфін. в упр. бюдж. ресурсами.

Його гол. завд., ф-ції і правові засади д-ті закріплено у Полож. про Мінфін У. Згідно з Полож. загальним завд. Мінфіну є забезпеч. державної фін. політики і здійсн. заг. кер-ва у сфері держ. фін. У галузі за­безпеч. бюдж. процесу на Мінфін покладено завдання склад. і забезпеч. викон. Держ. бюдж. Ф-ції Мінфіну Укр.: вироблення і реаліз. фін. політики в державі; орг-ція фін. відносин у суп-ві; орг-ція бюдж. процесу; реформування відносин власності та упр-ня загально­держ. майном; становлення фін. ринку в Україні; забезпеч. фін. взаємовідносин з ін. країнами. У сфері орг-ції бюдж. процесу Мінфін У.: орг. роботу, пов'язану зі склад. проекту Держ. Бюдж. У.; визн. порядок і термін подання центр. органами держ. викон. влади, Радою Міністрів АРК, обл., Київ. та Севаст. міськими держ. адмін. матер-в для підгот. проекту Держбюдж. і прогнозних розр. для визн. частини заг.-держ. под., зборів і плат; склад. проект Держбюдж.; готує пропоз. щодо норм-вів відрахув. част. загальнодерж. под., зборів і платежів до бюджетів АРК, об­ластей, м. Києва та Севаст. і подає їх на розгляд КабМіну У.; організує викон. Держбюдж. за дох. і ви­д.; веде облік касов. викон. Держбюджету; здійсн. к-цтво роботою в гал. тер-го фін.-бюджетного план-ня; розроб. порядок надання з Держбюдж. субвенцій, дотацій, субсидій; складає річний і помісяч. розпис дох. і вид.; зд. обслугов. держ. внутр. і зовн. боргу та ін.

9. Складові орг. Мінфіну У, їх ф-ції та повнов.

Мінфін У. включ. в себе: вища ланка — Центр. апарат Мінфіну; середня ланка: Мінфін АРК; обласні та міські (м. Київ та Севаст.) фін упр. держ. ад­мін.; базова ланка - міські та рай. фінвідділи.

10.Рах. Палата: Завд., повноваж., ф-ції. Завдання РП: 1.орг. і зд. контр. за своєч. викон. дох. та вид. част. Держбюдж.; 2.здійсн. контр. за утвор. і погаш. внутр. і зовн.боргу У.;контроль за фін-м загальнодерж. програм розвитку, охорони довкілля, використ. не приватиз. об’єктів права власності. Повноваж.РП: здійсн. контр.-ревіз. перев., та ін. види д-ті, що забезпеч. єдину сис-му контр. за викон. Держбюдж; проводити фін. перев., ревізії в апараті ВР У., влади, НБУ, Фонді держмайна, ін. підзвітних ВР органах; перевір. в органах і на об’єктах грош. д-ти, бух. книги. проводити експертизу проектів Держ. Бюдж.У., а також проектів законів та ін. нормативних актів, міжнар. договорів У.;а також удоскон. бюдж. законодавства в цілому. Функції РП: Зд. контр. за викон. ЗУ та ухва­лених ВР постанов, викон. Держбюдж., фін-ням загальнодерж. програм збереж. та викор. майна, що є об'єктами держ. влас-ті, органами викон. влади та посад. особами, які обир., признач-ся або затвердж ВРУ.

Здійс. за доруч.ВР контр. за своєч. і повн. надходж. дох. до Держбю­дж., викон. Держб. за поквар­тал. розподілом дох. і вид. відпов. до показн. цього бюдж.; Контр. ефект-ть упр-ня коштами Держбюдж. У. Держ. казнач. У.

Осн. формами роботи РП є перев-ки та ревізії. За доруч.м ВР У. РП зобов'яз. провод. експертизу і надавати висн. щодо Держбюдж. У., окремих напрямів бюдж., грош.-кре­дит. політики, проектів законод. актів, цільових програм, що фін-ться з бюдж.

11.Держ.казнач.:завд., повноваж., відп-ть.

ДК утворене згідно з Указом Презид. У. від 27.04.95 р. "Про ДК У.” Повноваж. ДК з контролю за дотрим. бюдж. закон-ва, а також відповід. за поруш. бюдж. законод. визначені Бюдж. кодексом. Осн. завд. ДК: орг. викон. Держ. Бюдж. У. і здійсн. контр. за цим; упр. наявними коштами Держ. бюдж. У., у т.ч й іноз. валютою та коштами держ. позабюдж. фондів у межах, установл. на відповід. період; фін-ня видатків Держбюдж. У.; ведення обліку кас. виконання Держбюдж., склад. звітності про стан викон. Держбю­дж.У.; здійсн. контролю за надходж., викор. коштів держ. позабюдж. фондів; розробл. нормат.-методичних матеріалів з пит. б/о, звітності та орг. викон. бюдж-в усіх рівнів.

Повноваж. ДК: Ведення б/о всіх надходж. та витрат ДержБюдж.; установл. єдиних правил вед. б/о та склад. звітності про викон. бюджетів, кошторисів, розроб­л. інстр-цій з цих пит. та здійсн. контр. за їх дотри­м.; контр. за відповідн. платежів узятим зобов'яз. та бюдж. асигнуванням. Органи ДК відповідно до З. несуть відповід. за невик. вимог щодо ведення б/о і скл. звітності про викон. бюдж-в; кер-ки органів ДК несуть персон. відп-ть у разі вчинення ними бюдж. правопоруш. та невик. вимог щодо казнач-го обслу­гов. бюджетів, установл. цим кодексом.

12.КРУ: структура, завд, ф-ції.

Держ. контр.-ревізійна служба (ДКРС) У. склад. з Гол. контр.-ревіз. упр.У., КРУ в АРК, областях, м. Києві і Севаст., контр.-ревіз. пі дрозд.(відділів)в рай., містах і рай-х у містах. Гол. завд. ДКРС є здійсн. держ. контр. за витрач. коштів і матер. цінностей, їх збереж., станом і достовірн. б/о і звітності в мін-вах, відомствах, держ. фондах, бюдж. установах, а також на п-вах, установах, орг., які отрим. кошти з бюдж. усіх рівнів та держ. валют. фондів, розробл. пропоз. щодо усун. виявл. недоліків і поруш. та запобіг. їм у подальш. Ф-ції ДКРС: 1)проводять ревізії та перевірки фін. д-ті; 2)зд. контр. за усуненням недоліків і поруш, виявл. попередніми ревізіями та перев.; 3)розробл. інструкт. та ін. нормативні акти про проведення рев. та пер.; 4)провод. ревізії та перевірки правильності витрач. держ. коштів на утрим. місц. органів держ. викон. влади, установ і орг-цій, що діють за кордоном і фінанс. за рах. держ. бюджету.

13.Держ.под.служба: струк., завд., ф-ції.

Діяльність ДПС в Україні регул. ЗУ “Про ДПС в Україні” від 24.12.1993 р. зі змінами і допов­н. До с-ми органів ДПС належать: ДПА України; ДПА в АРК, областях, м. Києві та Севастополі; ДПІ в районах, містах (крім м. Києва та Севаст.), районах у містах. До складу органів ДПС входять відповідні спец. підрозділи з боротьби з податковими правопорушеннями — податкова міліція. Завдання ДПС: здійсн. контр. за додерж. податкового законод.; внесення в установл. порядку пропоз. щодо вдоско­н. податкового законодавства; ухвалення у випадках, передбач. законом, нормативно-пра­вових актів і методичних рекомендацій з питань оподатк.; форм-ня та ведення Держ. реєстру фіз. осіб - платників под. та ін. обов'язк. платежів та Єдиного бан­ку даних про платників под.—юр. осіб; роз'ясн. законод. з пит. оподатк. серед плат­ників податків; запобіг.злочинам та ін. правопоруш., віднесе­ним законом до компетенції подат. міліції, їх розкр., при­пин. розслідув. та провадження у справах про адмінправопоруш.

14. роль НБУ в бюдж процесі

З 1 липня 1993 року касове виконання Державного бюджету почало здійснюватись Національним банком України через свої регіональні управління та за його дорученням, погодженим з Мінфіном України, — через Укрсоцбанк, банк «Україна», «Промінвестбанк» та інші комерційні банки. Новий порядок касового обслуговування означав, що фінансування повинно було здійснюватися в межах доходів, які реально надійшли, а також одержаних кредитів банку.

15.Бюдж. планув. як склад. част фін-вого

Держбюдж. входить у заг. с-му фін. планів У. Розгляд і викон. фін. планів визнач. зміст фін. план-ня, а формув. і викон. держбюдж. – зміст БП. І фін., і БП є невід'ємною склад. част. держ. план-ня. Фін плани розробл. всіма учас-ми сусп. вир-ва - від первин. структур –підпр., орг., об'єднань, банків, страх.комп. до центр. органів госп-го керування і вик-чої держ. влади.

16. Екон.основи бюдж.планув.

Складанню проекту бюджету держави передує підготовча робота, яка включає в себе: -розробку основ прогнозних макропоказників екон і соц розвитку України на плановий рік;- розробку і затвердження Постанови ВРУ «Про основні напрями бюджетної політики на наступний бюджетний рік»;

- аналіз виконання бюджету за минул рік і очікуване виконання бюджету в поточ році; - підготовку інструктивних листів про особливості складання розрахунків до проектів бюджетів на наступний бюджетний рік.

17. Завд., принц., та методи бюдж. планув.

Завдання БП: забезп. необх. макроек. пропорції розвитку держави; виявл. реальні джерела надходж. за усіма напр. та платн-ми под. та зборів по всіх бюджетних рівнях; ефект. розподілити за напр. та між регіонами бю­дж. видатки; сприяти найбільш ефект. викор. бюдж.коштів; забезп. мінім. рівень соц. потреб. Принципи БП: наук. обґрунт-ть; оптимальна збаланс. між рівнем оподатк. суб'єктів — платників податківв і рівнем соц. виплат; центр. місце БП в системі фін. план-ня; взаємозв. між прогнозними та поточ. бю­дж. планами; єдність загальнодерж. та місц. бюдж.; наявність відповід. бюдж. резервів;

Методи БП: метод коефіцієнтів. Базується на застос. відповідних коефіц. За осн. бер. показ., які було досягнуто в мин. період, і коригуються з урах. відповідних коеф., які відобр. зміни, що передбач. в план. період. Нормативний метод. За основу бер. норм-ви, які рег­ламентують види надходж. і вид-в.

балансовий. За доп. цього методу вдається досягти узгодж. між джерелами надходж. та дж. вид. за видами та регіонами, установити взаємозв. із заг. величи­ною фін. ресурсів у державі по мін-х, відомствах, ре­гіонах і відповідними потребами, які можуть бути забезп.; предметно-цільовий. Викор. при фін-ні окремих держ. програм ек. і соц. розв.

18. Бюд план-ня на державному рівні

Мінфін відповідно до схвалених ВРУ основних напрямів бюдж політики на плановий рік, на підставі прогнозу основних макропоказників екон і соц розвитку України на плановий рік та фінансових можливостей держави до 1 липня складає попередній проект бюджету і доводить прогнозні показники до міністерств, відомств, органів державної виконавчої влади України, які у двотижневий термін подають розрахунки та обґрунтування щодо розміру фін-ня витрат.

Мінфін за участю представників міністерств, відомств до 1 серпня розглядають доведені до них пропозиції і зауваження. На підставі уточнених розрахунків доходів і видатків мінфін складає наступний проект Державного бюджету України і до 15 серпня подає його на розгляд Кабмін, який на своєму засіданні розглядає проект закону і до 1 вересня подає його Президенту. Президент розглядає проект закону і в разі згоди з ним вносить його ВРУ до 15 вересня. Якщо ВРУ не буде прийнято закон до 2 грудня, то приймається постанова про порядок фінансування поточних витрат до прийняття закону про державний бюджет. Якщо не затвердить таку постанову до 30 грудня, автоматично продовжується дія закону про Державний бюджет поточного року, крім показників щодо видатків розвитку.

19. Бюджетне планування на місцевому рівні

Мінфінансів АРК складає проект республік бюджету, обласні і міські (міста Київ і Севастополь) фінансові управління складають відповідні проекти облас і міських бюджетів на підставі: • прогнозних показників екон і соц розвитку адмін-територ одиниць; • доведених показників від вищестоящих виконавчих органів; • матеріалів для підготовки проекту бюджету, наданих управліннями і відділами Мінфіну АРК, держадміністрації, виконавчими органами міських і районних Рад нар депутатів.

Складений проект бюджету Мінфін АРК подає на розгляд Раді Міністрів АРК, обласні і міські фінансові управління —держ адміністраціям. У разі згоди до 10 грудня Рада Міністрів АРК передає його ВР АРК, обласні і міські державні адміністрації — відповідним Радам нар депут. Спочатку проекти відповідних місц бюджетів централізованого рівня розглядають постійні комісії. Якщо місцевий бюджет не буде прийнято до 30 грудня, то вступають в силу показники бюджету, який передано на затвердження.Щодо процедури бюдж план-я місцевих бюджетів базового рівня, а саме: районних, міських, районних в містах, то вона аналогічна процедурі бюджетного планування місцевих бюджетів централізованого рівня за винятком терміну подання проекту бюджету на розгляд і затвердження Радам народних депутатів. Для місцевих бюджетів базового рівня встановлений термін — 25 грудня.

20.Принципи викон. бюдж. Орг., що забезпеч. вик-ня бюдж.

Викон. бюджету—це 4 стадія бюдж. про­несу. Виконати бюджет озн. забезп. надходж. запланованих дох. до всіх ланок бюдж. с-ми та профінансувати заходи, затвердж. в бюдж. держави. До принципів організації виконання бюджету відносять: забезпеч. повного і своєч. надходж. доходів в цілому і за кожним джерелом окремо; фінансув. заходів у межах затвердж. у бюджеті сум і протягом бюдж. року; надання бюдж. коштів за умови виконання кожним п-вом, орг-цією, планових завдань і з ура­хув. освоєння раніше виділених коштів; фін-ня юр.осіб тільки з одного бюдж.; дотримання режиму економії у витрачанні трудових та при­родних ресурсів, матеріальних коштів; забезпеч. ефективного контролю за правильним викор. бюдж. коштів.

Загальне кер-во щодо викон. бюджету покладається на КабМін України. КабМін організує викон. бюджету держави через Мінфін України, міністерства, відомства, інші органи вико­н. влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи. Виконання дохідної частини Держбюдж. забезпеч. такі органи: ДПА здійсн. контроль за прав. і своєчас. розрах. з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів; Органи Держказнач. У. перевіряють прав-ть зарахув. доходів відповідно до кодів бюдж. класифікації та ведуть б/о доходів; Мінфін організовує викон. доходної частини бюджету і здійснює контроль за цим; Установи банк. системи зд. прийом, зберігання доходів та їх перерахування.

21.Орг., що забезпеч. викон. доходної част. бюдж. Механізм їх взаємодії.

Загальне керівництво щодо виконання бюджету покладається на КабМін. КабМін організує виконання бюджету держави через Мінфін України, міністерства, відомства, інші органи вико­навчої влади, уряд АРК, місцеві виконавчі органи. Виконання дохідної частини Держбюдж. забезпеч. такі органи: ДПА здійснює контроль за правильними і своєчас розрахунками з бюджетом всіх платників податків, зборів, платежів; Органи Держказнач перевіряють правильність зарахування доходів відповідно до кодів бюдж. класифікації та ведуть б/о доходів; Мінфін організовує викон. доходної частини бюджету і здійснює контроль за цим; Установи банк. системи зд. прийом, зберігання доходів та їх перерахування.

22. Розпис доходів та видатків

Підставою для виконання держ і місц бюджетів є розпис доходів і видатків. Розпис Держ бюджету складає Мінфін відповідно до показників затверд бюджету у місячний термін після його прийняття. Розписи бюджету АРК складає МінфінАРК; обласних і міських (міста Київ і Севастополь) бюджетів — фінансові управління обласних і міських державних адміністрацій; районних, сільських, селищних, міських — фінансові відділи відповідних виконавчих органів. Бюджетний розпис складають на рік із розбивкою на місяці. Забезпечення збалансування бюджету протягом року і кожного місяця досягається рівномірним розподілом видатків та встановленням відповідних термінів надходження доходів. Складання бюджетного розпису потребує певних навичок та високої відповідальності працівників фінансових органів. Чим краще складений розпис, тим чіткіше організовано виконання бюджету.

Розпис доходів і видатків складають відповідно до порядкових номерів надходжень та видатків бюджету. Порядкові номери і повні найменування доходів і видатків бюджету зазначені в бюджетній класифікації..

23.Бюдж.класифік.: сутність, структура, склад. част.

Бюдж.класиф. – систематизоване груп-ня дох. і вид. бюджету за однорід. ознаками. Структуру БК розробл. Кабмін і затверд. ВР. В розробці БК бере участь Мінфін У. Структура діючої БК запровадж. з 1.01.98 р. БК скл. із 4-х розділів: 1. Класиф. дох. бюдж.; 2.Класиф. видатків бюдж; 3.Клас-ція фін-ня бюдж. 4. Класиф. боргу.

24.Кл-ція та складові дох. бюдж.

Дох.бюдж. скл. із 3-х складових: сукупні дох.; поточні дох. і дох. від опер. з капіталом. Поточні дох. поділ. на 1)Подат. і неподат. надходження; 2)Офіційні трансферти; 3)Держ. цільові фонди.

Коди доходів складаються із 8 знаків. Подат. надходж. згруповані зал. від джерела одерж. податків:1)под. на дох., под. на приб., под. на збільш. ринкової вартості; 2)под. на влас-ть; 3)збори за викор. прир. ресурсів; 4)внутрішні под. на тов. та послуги; 5)под. на міжнар. торгівлю та зовн. операції; 6)Ін. податки. Неподат. надходж.: дох. від влас-ті та підпр. д-ті; адмін. збори та плат.; дох. від некомерц. та побічного продажу; надходж. від штрафів та фін. санкцій; ін. неподат. надходж.

Дох. від опер. з капіт. включ.: надходж. від продажу осн. капіталу; надходж. від продажу держ. запасів, товарів; дох. від продажу землі та немат. активів; под. на фін. опер. та опер. з капіт. Офіц. трансферти. БК передб. трансф. одержані:від органів держ. упр. ін.рівнів; із-за кордону; із недерж. джерел.

Держ. цільові фонди. В БК зазначені фонди, які утвор. на рівні держави: Фонд для здійсн. заходів щодо ліквідації наслідків Чорноб. катастр. та соц. захисту нас.; ПФ Укр.; збір на обов’язк. соц. страх. до Ф ССУ; Держ. Фонд сприяння зайнят. насел..; Фонд розв. паливно-енергет. комплексу; Фонд соц. захисту інвалідів; збір до Фонду охорони навкол. прир. середою.; відрахув. та збір на буд.-во, реконструкцію, ремонт і утрим. автомоб. доріг заг. користування; ін.фонди.

25.Бюдж. клас-ція видатків бюдж., хар-ка видат. бюдж.

Всі можливі дох. та вид. бюджетів відображ. та закріплено в бюдж. клас-ції, яка становить єдине систематиз. угрупув. дох., вид. та фін-ня бюдж.за ознаками екон. сутності, функ-ної д-ті, організаційного устрою та ін. Видатки бюдж. класифік. за різними підставами і груп. за: 1) функціон. ознаками; 2)екон. ознаками; 3)відомчими ознаками; 4)програмними ознаками. Функціональна класиф. вид. бюдж. дозволяє визн. пріоритети в д-ті держави й за доп. бюдж. фін-ня забезп. вик-ня державою всіх завдань і ф-цій та має такі рівні деталізації: - розділи, в яких визначено видатки бюджетів на здійсн. заг. ф-цій держави, АРК, чи місц. самовар-ня; - підрозділи та групи, в яких конкретизовано напрями витрач. бюдж. коштів. Така класиф. вкл. вид. на: загальнодерж. ф-ції, оборону, екон. д-ть, охорону навкол. середою., ЖКГ, освіту, соцзахист і соцзабезпечення. Екон. клас-ція (ЕК) уточнює викор. бюдж.коштів відповідно до їх предметних ознак ( з/п, оренда, кап. видатки). На осн. ЕК забезпечено єдиний підхід до розпорядників та одержувачів бюдж. коштів, вона дозволяє виділити захищенні статті видатків бюдж.. Вид. за цим типом класиф. групуються в блоки і складають поточні вид., не розподіл. вид., кредит-ня з вирахув. погашення. Відомча класифік. визначає розподіл бюдж. призначень за осн. розпорядниками бюдж. коштів. На її підставі Держказн. веде реєстр розпоряд-в бюдж. коштів. Програмну класиф. побуд. на розподілі бюдж. призначень за бюдж. Прогамами

27..Позабюдж.цільові фонди: джерела формув. та порядок використ. коштів.

Один із інститутів в с-мі місц. фінансів – це позабюдж. фонди грош. ресурсів. Вони, акумулюються на окремих рах., викор. за цільовим признач. для фін-ня конкретних програм чи заходів. Утв. та функ-ня таких фондів зд. на основі закон-ва й положень про ці інститути, що затвердж. представницькими органами місц. влади.

Джерела формування місц. радами єдиного позабюдж. фонду: - додаткові дох. та заощ. кошти, одержані за рах. організованих місц. радами заходів із розв’язання екон. і соц. проблем; добровільні внески й пожертв-ня громадян, п-ств, ор-цій, установ; - доходи від місцевих позик та грошово-речових лотерей, аукціонів, а також від прибутків, одерж. від проведення суботників; - дох. від розпродажу майна ліквідованих п-ств місцевого госп-ва, що належать до комун. власності; - орендна плата за землю; - штрафи за забрудн. навкол. середовища; штрафи за адмінправопоруш., вчинені на їхній території; - доходи від продажу населенню квартир і будинків. Витрач. вони на розсуд відповідної ради і перебувають на спец. рах., що відкрив. в установах банків, і вилученню не підлягають. Місц. ради отримали право в межах єдиного позабюдж. фонду створювати цільові фонди. Кожна рада затверджує статут (положення) фонду, яким визнач. сфера його д-ті, мета і завд., структура та методи формування коштів. Складовою позабюдж. фондів органів місц. самовряд. є цільові фонди.

26.Бюдж. цільові фонди: джер. форм-ня та порядок використ. коштів.

В БК зазначені фонди, які утвор. на рівні держави: збір до Фонду для здійсн. заходів щодо ліквідації наслідків Чорноб. катастрофи та соц. захисту насел.; ПФ України; збір на обов’язкове соц. страх. до Ф ССУ; збір на обов’язкове соц. страх.на випадок безробіття; до Держ. Фонду сприяння зайнятості населення У.; надходж. до Фонду розвитку паливно-енергет. комплексу; платежі до Фонду соц. захисту інвалідів; збір за забрудн. навкол. прир. середовища до Фонду охорони навкол. прир. середовища; відрахув. та збір на буд.-во, реконструкцію, ремонт і утрим. автомоб. доріг заг. користування; ін.фонди

28. Між бюджетні трансферти: суть та признач

Трансфертні платежі — це передача доходів, які не потребують будь-яких прямих відповідних послуг економічного характеру.

Перерахування бюджтрансфертів здійснюється на основі платіжних доручень. Проходження документів здійснюється аналогічно проходженню документів при перерахуванні бюджетних коштів на видатки.

29. Види міжбюдж трансфертів, умови надання

В Україні серед економістів ведеться робота щодо чіткого розмежування видів бюджетних трансфертів. Аналіз застосування бюджетних трансфертів дає можливість дати наступні визначення:

Бюдж дотація — це гр допомога, яка надається вищестоящим бюджетом нижчестоящому при недостатній кількості у нього власних доходів для покриття запланованих видатків (для збалансування бюджету). Дотація не має цільового призначення.

Бюдж субсидія — це гр допомога, яка надається вищестоящим бюджетом нижчестоящ на певну ціль, тобто для фін-ня конкретної установи або заходу.

Бюдж субвенція (вид субсидії) — це гр допомога, яка надається вищест бюджетом нижчестоящому на певну ціль і на основі пайової участі у фінансуванні.

30. Бюд позика: суть, умови надання, погашення

У тих випадках, коли коштів оборотної касової готівки не досить для покриття розривів, бюджет може одержати позичку від вищестоящого бюджету.

Бюджетні позички може надати тільки вищестоящий бюджет нижчестоящому, безпосередньо пов'язаному з ним. Бюдж позички короткострокові — надаються терміном максимально на рік і мають бути погашені до 31 грудня, тобто до кінця бюджетного року. Бюджетні позички надають тільки в розмірах, які не перевищують фактичну потребу, тобто на суму утвореного касового розриву.

Право вирішувати питання про надання позички мають органи держ управління, які в свою чергу можуть передати його відповідним фін органам.

Надання позичок здійснюється на підставі відповідних рішень. Вищестоящий фін орган здійс контроль за вчасним погашенням заборгованості по позичці. Прострочену заборгованість списують з рахунка нижчест бюджету у встановленому порядку черговості здійснення (проведення) видатків.

31.Сутність подат.менедж., прич. вин-ня.

ПМ- це сукуп прийомів та методів орг-ції податкових відносин з метою забезпеч. формування дохідної частини бюджету та впливу податків на розвиток вир-ва і соц. сфери. Об'єктом ПМ є дохідна частина бю­джету. Суб'єктом ПМ виступають орга­ни упр. в сфері оподатк.

Органи управління можна об'єднати в три групи: органи законод. та викон. влади; органи оперативного упр-ня в подат. сфері; органи нефін. профілю, які виконують лише окремі функції, пов'яз. з податковою д-тю.

Можна виділити наступні складові ПМ:

законотворча д-ть; планування податків; подат. контроль. У процесі законотворчої д-ті визнач. принципи оподатк., встановл. види под. і обов'язк. платежів та їх елементи, розробл. порядок розрах. з бюджетом. Щоб забезпечити надходж. запланов. сум платежів де бюдж., необх. здійсн. контроль за правильністю нарахування та своєчас. сплати под. та обов'яз­к. платежів. Цей вид д-ті передб. ведення под. обліку та здійсн. контролю за дотрим. подат. Зак-ва. Подат. облік включає облік платників под. та облік нарах. і фактично оплач. сум до бюдж. Контроль за дотрим. подат. законод. здійсн. шляхом проведення контрольних, докумен­тальних та тематичних перевірок.

32.Форм-ня та викор. грош. коштів бюдж.

У процесі виконання бюдж. фін-ня видатків неспівпадає в часі із зарахув. доходів. Касове викон. бюджету має бути побудов. так, щоб дох. Випере-джали у часі вид., тобто мало місце перевищ. поточних надходжень над поточ. видатками. Це перевищення й утво­рює грош. кошти бюдж.

Стійке фін. становище держави багато в чому зумовл. наявністю залишку коштів на рахунках бюдж., оскільки це дає змогу безперебійно здійсн. фін-ня передбачених видатків. І навпаки, відсутність такого залишку створює труднощі у фін забезпеченні потреб екон. розвитку. Розміри залишків коштів на рах. бюджету мають бути оптимальні. З одною боку, вони повинні забезп. стале фін. становище, а з ін. — не бути надзвич. завищені, оскільки це озн. вилуч коштів із обороту. По держ. і місц. бюдж. залишок коштів на рах. лімітується у вигляді встановлюваної щороку під час затверд. бюджету оборотної касової готівки. Оптим. розмірів залишку коштів на рах. бюдж. досягають шляхом встановл. відповідних строків мобілізації доходів і фін-ні видатків. Джерелами утв. коштів того чи ін. бюдж. є: Дох. даного бюджету; кошти, одержані від ін. бюджетів під час взаємних розрахунків;

Позички, одерж. від вищест. бюджету для покриття тимчас. касового розриву; суми, що надійшли від нижчест. бюдж. для погашення заборгов. за позичками; частина дох. у вигл. %-них відрах. від загальнодерж. под., зборів і обов'язк. платежів, одержана з Держбюдж.; дотації, субсидії і субвенції, які передають вищестоящі бюдж. нижчестоящим.

Кошти бюдж. спрямов. на: фін-ня видатків, передбач. даним бюджетом, шляхом перерах. й видачі коштів головним розпорядникам коштів; на погаш. заборгов. перед ін. бюджетами за взаємними розрах.; на видання позичок нижчестоящим бюдж.; на погаш. позичок, одерж. від вищестоящого бюджету; на видачу дотацій, субсидій, субвенцій.

33. Система касового виконання

Під касовим викон бюджету слід розуміти організацію і здійсн розрах-касових операцій щодо виконання бюдж відповідного рівня. Відомо 3 с-ми касового виконання бюджету: - банківська; - казначейська; - змішана.

При банк с-мі рахунки для виконання бюд відкриваються в установах банк системи. Казнач система передбачає відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету через спеціалізовану структуру — держ казначейство. Змішана система передбачає можливість відкриття та ведення рахунків для виконання бюджету, як в установах банківської системи, так і в казначействі.

До 1993 року в Україні діяла банківська система касового виконання бюджету. З моменту утворення Державного казначейства України (1995р.)почався поступовий перехід від банк до казнач системи. З 1 квітня 1997 року почалося запровадження казначейської системи касового виконання видаткової частини Державного бюджету.

34.Законод. акти, які регламент. орг. бюдж. процесу

До них відносяться Бюджетний кодекс (БК) та Закон України “Про державний бюджет” на відповідний рік. БК визначаються засади бюджетної системи України, її структура, принципи, правові засади функціонування, основи бюдж. процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюдж законодавства. БК України регул. відносини, що виник. в процесі складання, розгляду, затвердж., викон. бюджетів та розгляду звітів про їх викон., а також контролю за викон. Держбюджету України та місц. бюджетів.

35. Порядок внесення доповнень і змін на згал держ рівні

Зміни до З. про Держбюджет У. можуть вноситися у випадках виникн. відхилення оцінки прогнозу надходжень до бюджету від прогнозу, врахованого при затвердженні ДержБюдж. на відповідний бюдж. період, а також зміни структури вид-в держбюдж. та в ін. випадках, передбачених бюдж. кодексом. Мінфін. проводить щомісячну оцінку відповідності прогнозу надходжень показникам, встановл. Держбюдж. Зміни до Зак. „Про Держбюдж.” передають у формі проекту закону про внес. змін до закону про Держбюджет.

37.Затвердж. Держ. та місц.бюдж.

У тижневий термін після ухвалення зак. про Держбюдж. У. в другому читанні Кабмін доводить Раді міністрів АРК, місц. держадмін-м та викон. органам відповідних рад положення та показники між бюдж. відносин (обсяги між бюдж. трансфертів для відповідних бюдж. і текстові статті, що визнач. особливості між бюдж. відносин на наступний бюдж. період), які були проголосовані ВРУ при прийнятті проекту закону про держбюджет У. в другому читанні. Місц. держадмін. та викон. органи відповідних рад готують проекти рішень про відповідні місц. бюджети. Бюджет АРК, обл. та рай. бюджети, міські бюджети на наст. бюдж. період затвердж. рішенням ВР АРК, відповідної обл., рай., міської ради не пізніше ніж у двотижневий термін після офіційного опублік. закону про Держбюджет У. Міські (міст районного значення)бюджети, районні у містах, селищні та сільські бюджети на наст. бюдж. період затвердж. відповідно рішеннями міської, рай. в місті, селищної або сільськ. ради не пізніше ніж у 2-х тижневий термін після затвердж. рай. чи міського бюдж.

38. Орг., що забезпеч.виконання Держбюдж

Кабмін У. забезп. викон. Держбюджету У. Мінфін здійсн. заг. орг-цію та упр. виконанням держбюдж. У., координує д-ть учасників бюдж. процесу з питань викон. бюджету. В У. застос. казнач форма обслуговування Держбюдж У., яка передб. здійсн. Держказнач. У.: 1) операцій з коштами держбюдж.; 2)розрах-касового обслугов. розпорядників бюдж. коштів; 3)контролю бюдж. повноважень при зарахув. надходжень, прийнятті зобов’язань та проведенні платежів; 4) б/о та складання звітності про виконання держбюджету.

39. Органи, що забезп викон місц бюд

Облік виконання бюджету у фінансових органах покладений на відповідні служби залежно від рівня фіно органу. Облік виконання місц бюджетів ведуть головні бухгалтерії у складі обласних, міських (міста Київ і Севастополь) фін управлінь державних адміністрацій, а також бухгалтерії районних, міських і районних у містах фінансових відділів. Фінансові органи належать до бюджетних установ. Крім обліку виконання бюджету вони здійснюють облік виконання своїх кошторисів видатків. Облік виконання бюджету і облік використання кошторису у фінансових органах чітко розмежовані.

40. Інформація про хід використання бюджетів

Дуже важливим при цьому виступає правильна органі-зація обліку виконання бюджету. Складовими організації обліку є: первин документи, якими оформ-ся операції щодо виконання бюджету; облік реєстри, в яких відображ ті чи ін операції і порядок ведення запису в них; план рахунків з обліку виконання бюджету держави.

На основі поточ обліку на поч кож місяця складають баланс про викон бюджету. Він складається з активу, який показує фін ресурси бюджету на певну дату, їх склад та розміщення, і пасиву, де відображаються джерела утворення ресурсів бюджету.

В активі балансу відображають дебетові залишки по актив рахунках 1 «Ресурси бюджету» і 6 «Видатки» кла-сів рахунків та по актив-пас рахунках 3 «Кошти в роз-рахунках» класу рахунків, дебетові обороти по активно-пасивних рахунках 2 «Боргові зобов'язання» класу рахунків. В активі також відображають залишок по дебету рахунку 411 «По виконанню загал фонду бюджету в поточному році (4 клас рахунків «Результат»).

У пасиві балансу відображ кредитові залишки по пасив рахунках 5 «Доходи» класу рахунків, по акт-пас рахунках 3 «Кошти в розрахунках» класу рахунків, кредитові обороти по акт-пас рахунках 2 «Боргові зобов'язання» класу рахунків. У пасиві також відображають залишки по кредиту рахунка 41 «Результати виконання бюджету» (4 клас рахунків «Результат»),

Баланс фінансового органу (центрального апарату Державного казначейства, територіальних органів казначейства, фінансових управлінь і відділів) про виконання бюджету дає узагальнену інформацію про стан активів і пасивів бюджету за звітний період.

41. Облік видатків бюджету.

Облік фін-ня і видатків бюджету ведеться на різних рахунках. Аналітичний облік фін-ня і видатків бюджету ведеться у розрізі гол розпорядників коштів окремо за видатками безпосередньо гол розпорядника коштів, роз-порядників коштів 2 і 3 ступеня та на централізовані заходи.

Аналіт облік фін-ня і видатків за Держ і місц бюджетами у фін органах ведеться в «Книзі поточ/ реєстраційних рахунків розпорядників коштів і кас видатків» — форма № 3-ф і картці обліку асигнувань. У цих облік реєстрах відображ кошти на фін-ня кап вкладень і асигнування, затверджені по бюджету, кошти на поточ/реєстраційних рах розпорядників коштів (рах 11301, 11303) і на поточ/ реєстраційних рахунках для фін-ня капвкладень (рах 11302, 11303), а також суми кас видатків за бюджетами (рах 611, 612). Записи в книзі роблять протягом місяця в процесі здійснення операцій. В кінці місяця виводять залишки. У цій книзі також відображають залишок фін-ня і асигнувань, не покритих бюдж коштами, в межах яких може здійсн перерахування коштів на поточні бюдж рахунки розпорядників коштів у дано-му кварталі. Залишок визначають як різницю між сумою фін-ня і встановлених асигнувань з початку року для даного кварталу і перерахуванням коштів (обороти по д-ту рах 11301, 11302, 11303). Відкликані кошти (обороти по кр-ту рах 11301, 11302, 11303) додають до суми фін-ня і встановлених асигнувань.

Для кожного розпорядника коштів виділяють окремі аркуші в книзі № 3-ф.

43.Рах., признач. для обліку дох. бюдж.

Облік бухг синтетичного обліку доходів бюджету викор пас рахунки 5 класу рахунків: 51 «Доходи заг фонду бюджету», 52 «Доходи, що розподіляються між бюджетами», 53 «Нез'ясовані надходження», 54 «Суми, тимчасово віднесені на доходи бюджету», 55 «Доходи спец фонду бюджету», 56 «Доходи, які підлягають розподілу між фондами бюджету».

По рахунках цього класу деталізація не передбачається. Код кожного із рахунків 5 класу «Доходи» складається із 25 знаків.

На рах 51 враховуються доходи загального фонду відповідних бюджетів. Це основний рахунок для обліку доходів.Повернення платникам переплат, яке відображ в дебеті рах 51, здійснюється на підставі заяви платника. На суму повернення бухгалтерія фіноргану виписує чек.

На рах 53 відносять суми, що надійшли на рахунки бюджету, для яких немає достатніх підстав зараховувати їх у доходи даного бюджету або відносити їх на відповідні коди бюджетної класифікації. Таке становище може виникнути в разі нечіткого й неповного заповнення передбачених реквізитів у платіжних документах. Фінан орган зобов'язаний негайно вжити заходів для з'ясування належності даних сум. Якщо протягом місяця з дня надходження не встановлено належності нез'ясованих сум, їх відносять на доходи загального фонду бюджету.

Доходи заг фонду бюджету, які надходять, зараховують на основні рахунки по обліку грошових коштів: 11101 “рахунки по доходах загального фонду Державного бюджету» і 11108 «Поточний рахунок місцевого бюджету”.

44. Рах, признач для обліку витрат

Використання перерахованих коштів характеризує видатки бюджету. Для їх обліку використовуються активні рахунки 61 «Видатки заг фонду бюджету», — 62 «Видатки спецфонду бюджету», 63 «Видатки, проведені за рахунок ін коштів”, 64 «Видатки майбут періодів». Рахунок 61 має наступні рахунки 3 порядку: 611 — «Поточні видатки»; 612 — «Кап видатки»; 613 — «Нерозподілені видатки»; 614—«Кредитування з вирахуванням погашення».

Рахунок 62 має наступні рахунки III порядку: 621 — «Видатки, проведені за рахунок спеціальних коштів»;

622 — «Видатки, проведені за рахунок сум за дорученнями»; 624 — «Видатки, проведені за рахунок інших власних коштів»; 625 — «Видатки, проведені за рахунок інших доходів спеціального фонду»; 626 — «Видатки, проведені за рахунок коштів, отриманих бюджетними установами з бюджетів інших рівнів». По рахунках цього класу деталізація не передбачається.

45. Порядок затвердження звіту про викон бюд

Звіт про виконання Держ бюджету складає центр апарат Держ казначейства (Мінфін). Звіт про викон Держ бюджету подає Президент ВР у вигляді письмового звіту. До звіту додаються пояснення по всіх відхиленнях від затвердженого Закону про Держ бюд по доходах і видатках. Оформлення звіту про виконання бюджету здійснюється згідно з правилами, які затверджені Законом “Про бюджетну систему”, та інш актами. Президент представляє звіт на засіданні ВР. На сесії з питання про виконання Державного бюджету України доповідає міністр фінансів.

Протягом 2 тижнів після цього постійні комісії розглядають звіт і готують висновки. Звіт про викон Держ бюд повинен бути розглянутий не пізніше 1 травня. На засіданні ВР заслуховуються висновки постійної комісії з питань бюдж та ін комісій.

Після розгляду ВР затверджує звіт. Постанова ВР про звіт про виконання Держ бюджету України публікується в засобах масової інформації.

Звіт про виконання республіканського бюджету АРК. і місцевих бюджетів складають відповідні фінансові органи. Постійні комісії ВР АРК. і відповідних Рад нар депутатів розглядають звіти і готують заключеня та подають їх на затвердження. Звіти затверджують ВР АРК. і відповідні Ради нар депутатів. Рішення публікуються для загального ознайомлення.

Звіт про виконання Зведеного бюджету готує центр апарат Держ казначейства на підставі звітів про виконання всіх бюджетів, які діють у державі. Зведений бюджет надсилають до ВР. Загальні показники публікуються.

49.Механізм здійсн. бюдж. обліку за доходами та видатками бюджету.

Залежно від періоду викон. бюджету доходи можна поділити на: планові і касові, а видатки – на фактичні і касові.

Облік опер. по виконанню доходів бюдж. веде ДПА по джерелах надходж. та ланках бюдж. системи. ДПА разом з фін.органами контролює установи банків по своєчасному зарах. под., зборів та ін. платежів на рахунки відповідних бюдж. і своєчасне викон. ними доручень по перерах. коштів розпорядникам (міністерствам, відомствам та організаціям).

У Держказнач., Мінфіні і його органах та ДПА облік викон. бюджетів покладено на бухгалтерії. Б/о базується на чіткій сис-мі документацій: кожна опер. Провод. на осн. відповідного документу. Такими д-ми можуть бути платіжні доруч. про перерах. коштів, розпорядж. про стягнення коштів або чек на отримання готівки та ін.

У фін. органах по виконанню бюдж. д-ми бух. обліку є розпис видатків на відкриття кредитів, повідомлення про зміни відкритих кредитів, доруч. про закриття кредитів, платіжні доруч. про перерах. коштів бюдж. установами тощо. Для узагальнення даних бухгалтерського обліку і визначення стану виконання бюджету фінансові органи на основі одержаних звітів розпорядників кредитів та даних под. адмін. і інших фінорганів складають звіти про викон. бюджету (місячні, кварт., піврічні, річні).

Суми коштів, затверд. в бюджеті по окремих заходах – це бюдж. сигнування, або бюджетні кредити. Вони визнач. граничну суму коштів, яка може бути викор. на провед. заходів, передбач. бюджетом чи кошторисом видатків.Кер-ки установ і орг., що фін-ться з бюджету і отрим. кошти для викор. за цільовим признач. – є розпорядниками коштів бюджету (розпорядники кредитів).

Розрахунки між бюджетами відображаються на рахунках обліку доходів та видатків бюджету. При виникненні взаємних розрахунків у процесі виконання бюджету, наприклад при передачі фінансування видатків по утриманню окремих вищих навчальних закладів із Державного та обласного бюджету, вищестоящий орган, в даному випадку Мінфін, визначає суми коштів на утримання і строки платежів. Строки платежів встановлюються поквартально із урахуванням того, що всі розрахунки по бюджетах повинні бути закінчені до кінця року і бути рівномірними. Взаємні розрахунки між бюджетами можуть виникати при зміні законодавства про оподаткування та введенні окремих податків впродовж бюджетного року, що змінює доходи бюджетів, а також взаємовідносини між бюджетами і потребує проведення взаємних розрахунків. Цю функцію виконує вищестоящий бюджет, який вираховує суму зростання доходів щодо затверджених у бюджеті і різницю забирає собі або змінює норматив відрахувань від податку, зменшуючи його і збільшуючи відрахування у свій бюджет. Стан взаємних розрахунків між бюджетами відображають у звіті про виконання бюджету, де отримані кошти показують в доходах, а передані – у видатках. При надходженні доходів у менших розмірах щодо затверджених, виникають т. звані випадаючі доходи.

46. Сутність та порядок надання бюд позик

У тих випадках, коли коштів оборотної касової готівки не досить для покриття розривів, бюджет може одержати позичку від вищестоящого бюджету.

Бюджетні позички може надати тільки вищестоящий бюджет нижчестоящому, безпосередньо пов'язаному з ним. Бюдж позички короткострокові — надаються терміном максимально на рік і мають бути погашені до 31 грудня, тобто до кінця бюджетного року. Бюджетні позички надають тільки в розмірах, які не перевищують фактичну потребу, тобто на суму утвореного касового розриву.

Право вирішувати питання про надання позички мають органи держ управління, які в свою чергу можуть передати його відповідним фін органам.

Надання позичок здійснюється на підставі відповідних рішень. Вищестоящий фін орган здійс контроль за вчасним погашенням заборгованості по позичці. Прострочену заборгованість списують з рахунка нижчест бюджету у встановленому порядку черговості здійснення (проведення) видатків.

50.Оформ. рез-тів викон. бюдж.

Наприкінці бюдж. року рах., пов'язані з обліком ви­конання бюджету у фін. органах, закривають, визнач. рез-ти виконання бюджету й складають заключний баланс. Річне заключення рахунків має кілька етапів. На І етапі проводять велику підготовчу роботу — ма­ють бути перевірені всі первинні д-ти й записи по них в облік. реєстрах на предмет повноти й правильності відобра­ж. в останніх операцій, пов’язаних з викон. бюдж. На ІІ етапі перевір. обороти й виводять зал. за рах. другого та третього порядку, після чого склад. баланс. За рахунками І класу рах. визначають залишки ресурсів бюджету на кінець року. Залишки є перехідними. За рахунками II класу рах. підрах. боргові зо­бов'язання на кінець бюджетного року. За рахунками ІІІ класу рахунків залишків не повинно бути. Взаємні розрах. між бюдж. закінчуються до кінця бюдж. року. Якщо встановлено наявність заборгованості за взаємними розрах., то вона має бути погаш. Якщо такої можл. немає, то відповідні суми, які необх. передати або одержати, відобр. у балансі. Для обліку рез-тів викон. бюджету признач. рах. 41 «Рез-ти виконання бюдж.». Кредитове с-до показує перевищ. доходів над видатками, дебетове — перевищ. вид. над доходами. Рах. 41 має наступні рахунки третього порядку:411 «Результат виконання заг. фонду бюдж. в поточному році»; 412 “Рез-т виконання спец. фонду бюджету в поточ. році”; 413 “Залишок невикор. коштів бюджетних установ, що направляються на видатки у наступному бюджетному році”.

51.Бюдж.контроль:предмет, завд., види.

БК — це сукупність заходів, які проводять держ. орг. і пов'яз. з перевіркою законності, доцільності і ефективності утворення, розподілу і викор. грош. фондів держави і місц. органів самовряд. Основні завд. БК: дотрим. процедури складання, розгляду і затверд. бюдж., а також його викон.; контр. за прав. формування дохідної част. бюдж; перевірка ефективності і цільового викорис. бюдж. коштів і коштів позабюдж. фондів; контроль за прав. ведення б/о і звітності; виявл. резервів збільш. дохідної бази бюджету держави; Предметом БК виступають всі стадії бюдж. процесу. Об'єкт БК — це грошові, розподільчі процеси при формув. і використ. грош. фондів держави і місцевих органів самовряд. Зал. від суб'єкта (хто здійснює) БК поділяють на: держ. БК, який зд. органи держ. влади; відомчий контроль, який проводять КРУ міністерств і відомств; внутрішньогосп. контроль зд. фін. службами п-в, ор-цій і установ; незал. контр., який проводять спеціалізовані аудит. фірми і служби. БК залежно від часу проведення розподіля­ться: Попередній БК зд. під час склад., розгляду і затвердж. бюдж. різних рівнів, кошторисів доходів і видатків бюдж. установ. Поточний БК провод. в ході викон. бюджету, кошторисів дох. і вид. протягом бюдж. року. Наступний контроль провод. після закінч. бюдж. року або звіт. періоду.

52. Органи держ бюд контролю

До спеціальних служб держ контролю в Україні, які здійснюють бюджетний контроль, відносимо: Контрольно-ревізійну службу, Рахункову палату, Держ казначейство, органи системи Мінфіну, Подат адміністрацію. Контроль за витрачанням бюджетних коштів здійснюють: Контрольно-ревізійна служба, Рахункова палата, фінансові управління і відділи.

Основні функції Державної контрольно-ревізійної служби: організують роботу органів середньої і базової ланок з проведення ревізій і перевірок, узагальнюють наслідки документальних ревізій і перевірок; проводять ревізії та перевірки фін д-ті, стану збереження коштів і мат цін, достовірності обліку та звітності в міністерствах, відомствах, ін органах викон влади, підп-вах, установах, які отрим кошти з бюджету та з державних валютних фондів;

- проводять ревізії та перевірки правильності витрачання держкоштів на утримання місц органів держ викон влади, установ і організацій, що діють за кордоном і фін-ться за рахунок Державного бюджету;

- проводять ревізії та перевірки повноти оприбутку-вання, правильності витрачання і збереження вал коштів; здійс контроль за усуненням недоліків і порушень, виявлених попередніми ревізіями та перевірками; тощо.

Завдання Контрольно-ревізійної служби у сфері бюдж контролю перетинається із завданням Рахун палати, а саме в частині контролю за використанням коштів Держ бюджету. При цьому Рах палата веде контроль переважно на рівні центр органів упр-ня державою, а КРС — починаючи з бюджетних установ у селах аж до міністерств і відомств.

Фінансові управління і відділи здійснюють контроль за цільовим використанням коштів, виділених із місцевих бюджетів.

53. Методи бюджетного контролю

До методів бюдж контролю відносять: докумен і камеральну перевірки, екон аналіз, ревізію, обстеження. Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюдж контролю; це система контрольних дій, які направлені на всебічну перевірку фін-господ д-ті п-в, установ, організацій, а також роботи фін органів щодо склад і викон бюджету з метою встанов законності проведених операцій, дотримання фін дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

Перевірка — це обстеження та вивчення окремих сторін фін-госп д-ті підприємства, організації, установи або їх підрозділів.

54.Ревізія – як один з методіф бюдж. конт.

Ревізія — найбільш розповсюджений метод бюдж контролю; це система контрольних дій, які направ на всебічну перевірку фін-госп д-ті під-в, установ, організацій, а також роботи фін органів щодо склад і вик-ня бюджету з метою встанов законності провед операцій, дотримання фін дисципліни, порядку і правил організації обліку, достовірності звітності.

55.Класифік. ревізій та пор. їх провед.

Повна ревізія передбачає перевірку всіх сторін фінансово-господарської діяльності об'єкта контролю. Часткова — перевіряють тільки окремі види господарських дій або окремі напрямки діяльності ПУО

Тематична — це перевірка однотипних установ, організацій по окремих спеціальних питаннях. Комплексна ревізія дозволяє глибше вивчити широке коло питань, які характеризують усі ланки і сторони господарської діяльності ПУО. Суцільна – перевірка усіх документів, які характеризують фінансово-господарську діяльність, починаючи від останньої ревізії.

Вибіркова – перевірка деяких документів або всіх документів але за певний проміжок часу. Якщо при вибірковій ревізії виявл. порушення фінансової дисципліни, то проводиться суцільна перевірка всіх документів, які відносяться до фінан. Ді-ті об’єктів, що ревізуються. Планові – проводять у відповідності з планом контрольно-ревізійної роботи контролюючих органів. Позапланові – проводяться за спеціальними завд. вищестоящих організацій або за вимогою суду та прокуратури. Додаткові – проводять тоді, коли при проведенні першої ревізії не повністю встановлені факти порушень фінансово-госп. діяльності. Повторні – проводять після планової, щоб перев., як підпр. чи установа усуває недоліки, відмічені в акті ревізії. Документальні – поляг. у тому, що всі госп. операції перевіряють по тих д-тах, які в б/о є основою для бух. записів. Фактична – перевір. факт. наявність грош. коштів і МЦ, вивчають факт. стан об’єкта, по їх наявності у натурі, їх відповідність даним б/о.

56. Основи та завдання проведення ревізії

Основними завданнями ревізій виконання бюджетів, стану роботи фін органів і органів Держказначейства

• дотримання чинних норм актів щодо виконання бюджетів відповідних рівнів; • ревізія поточ рахунка відповідного бюджету, позабюджетних і валют коштів органів викон влади чи органів місц самовряд;

• правильність витрачання коштів на утримання фін органів, органів Держ казначейства, апарату відповід-них держ адміністрацій та органів місц самовряд.

Основними завданнями ревізії бюджетних установ є:

• додержання бюдж дисципліни; • перевірка правильності план-ня і викор бюджетних коштів;

• збереження гр коштів і матеріальних цінностей;

• правильність ведення обліку і звітності;

• законність утворення та ефективність використання позабюджетних коштів.

57. Етапи контрольно-ревізійного процесу

Загалом ревізійний процес має чотири умовно самостійних етапи:

- підготовка до проведення ревізії;

- проведення ревізії;

- оформлення матеріалів ревізії;

- реалізація матеріалів ревізії.

58.Акт про пров .ревіз.: складові і їх хар-ка.

Акт — двосторонній д-т, у якому знах. відобр. наслідки ревізії фін.-госп. д-ті ПУО

Розрізн. два види актів — проміжні та заг. Проміжні акти скл. за рез-ми інвентаризації коштів, ТМЦ, розрах. із дебіт. й кредитора­ми, контрольного запуску сировини у в-во, ревізії кас. Загальний акт склад. після закінч. ревізії. Акт підписується кер-м ревізійної групи, керівником та гол бух. ПУО. Умовно акт можна поділити на 3 частини. У першій, загальній частині, зазнач: підстава для провед. ревізії, склад ревізійної групи і тема ревізії; повне наймен. ПУО та його підпорядкованість; за який період діяльності даного ПУО проведено ревізію, дата поч. і закінч. ревізії; ким і коли провод. попередня ревізія, чи усунено вияв­лені нею поруш. і які перевірки проводились після ревізії. Друга частина, а саме, виробничо-фінансова д-ть ви­конання кошторисів, передбачає відображення:

перелік осн. показн. виробничої програми протягом 1-2 років і їх виконання; аналіз фін. рез-в або виконання кошторисів; факти порушень або зловживань, підтверджені докумен­тально; ревізія кас і касових операцій; ревізія опер. за рахунками у банках та ін. коштів; ревізія розрах. з оплати праці й соц. страх.; ревізія збереження і руху ТМЦ. ІІІ част., б/о і аудит, передб. аналіз стану б/о і достовірності наданих звітів. Заг. акт підпис. особами, які брали участь у про­вед. ревізії, а також кер-м та гол. бух-м об'єкта, що ревізується. Акт ревізії склад. в 3-х примірни­ках.

59. Основні питання, які перевір в ході ревізії

При проведенні ревізій установ і організацій, що фінансуються з бюджету, слід перевіряти:

1) правильність складання і виконання єдиного кошторису доходів і видатків;

2) законність і обґрунтованість передбачених у кошторисі видатків;

3) правильність списання на витрати грошових коштів і матеріальних цінностей по кожній зі статей кошторису, наявність належно оформлених бухгалтерських документів;

4) під час проведення ревізії проводиться вибіркова інвентаризація продуктів, устаткування, обладнання та інвентарю;

5) цільове використання коштів, одержаних із бюджету;

6) законність формування та правильність використання спеціальних коштів;

7) дебіторську і кредиторську заборгованості;

8) стан бухгалтерського обліку і звітності, їх достовірність.

60.Заходи, які провод. для усунення виявл. недоліків і порушень під час ревізій.

В ході ревізії необхідно добиватись максимального усунення виявлених фінанс. порушень. При виявленні недостач грош. коштів, ТМЦ працівниками ДКРС не чекаючи закінчення ревізії склад. проміжний акт, вимагають від посадових осіб необхідного пояснення. При необхідн. матеріали ревізії перед. до правоох. органів. За результ. проведення ревізій в межах наданих прав контр.-ревіз. підрозділи скл. протоколи про адміністративне правопорушення за ст. 164-12,164-2, 166-6, 164-14. Ревізори направл. для об’єкта контролю вимоги про усунення порушень, які є обов’язк. для виконання посадовими особами. Результати ревізій викон. бюдж. сільських і селищних рад виноситься на розгляд виконкомів цих рад.

Фін.менеджмент

1.Мета та завдання ФМ

2.Принципи фінансового менеджменту

3.Предмет, об’єкт та суб’єкт ФМ

4.Функції фінансового менеджменту

5.Джерела фінансової інформації

6.Склад та роль фін звітності у ФМ

7.Баланс підприємства його складові

8.Звіт про фін результати та його складові

9.Звіт про рух гр коштів та його складові

10.Звіт про власний капітал, його складові

11.Грошові потоки від основної, фінансової та інвестиційної діяльності

12.Вартість грошей та причини її зміни

13.Майбутня і теперішня вартість грошей

14.Види гр потоків та методи їх розр-ків

15.Види анюїтету та його розрахунок

24.Оцінка ліквідності та платоспромжності

25.Фінансова стійкість підприємства та інструменти її оцінки

26.Аналіз ділової активності підприємства

27.Показники рентабельності фін д-ті

28.Сутність фінансового планування

29.Системи фінансового планування

30.Завдання та об’єкти фін планування

31.Етапи внутріфірмового фін планування

32. Принципи фінансового планування

33.Формування фінансової стратегії

34.Сутність фінансової політики

35.Система поточного планування

36.Система оперативного планування

37.Бюджетування та осн види бюджетів

38.Визначення операційного та фін циклу

39.Необхідність та джерела короткос фінансування підприємств

40.Управління виробничими запасами

41. Управління дебіт заборгованістю

42.Кредитна політика та необхідність регулювання дебіторської заборгованості

43.Елементи управління гр. коштами

44.Методи визначення оптимального залишку грошових активів підприємства

45.Основні джерела довгострокового фінансування підприємств

46.Емісійна політика підприємств

47.Порівняльна характеристика акціонерного та кредитного фінансування

48.Фінансовий лізинг як джерело довгострокового фінансування

49.Внутрішні та зовнішні джерела довгострокового фінансування

50.Поняття вартості капіталу підприємств

51.Напрямки використання показнику вартості капіталу

52.Оцінка вартості окремих елементів власного капіталу

53.Оцінка вартості окремих елементів позикового капіталу

54.Середньозважена варт капіталу (WACC)

55.Поняття структури капіталу

56.Основні теорії структури капіталу

57.Ефект фінансового леверіджу

58.Оптимізація структури капіталу

59.Дивідендна політика

60.Основні форми виплати дивідендів

2.Принципи ФМ.

Принципи:

1.Плановість та системність.

2.Цільова спрямованість.

3.Диверсифікація вкладень капіталу, яка виявл. у 2-х аспектах: а)управління інвестуванням грошей в різні ЦП та об’єкти; б)створення багато профільних підприємств, що займаються різними видами підпр. д-ті.

4.Стратегічна орієнтованість.

В останні роки популярності набувають проблемно-орієнтовані принципи упр-ня, спрямовані на оптимальне вирішення сукупних проблем розвитку вир-ва та обігу. І одним із принципів даного упр-ня випереджаюче управління, завд. якого є виявлення границь розширеного вир-ва, прогнозування варіантів розвитку, пошук альтернативних шляхів і варіантів прийняття рішень і вибір напрямків фінансування.